Ім’я молодого сумського науковця кандидата технічних наук Дмитра Бідюка добре знайоме читачам «Урядового кур’єра» з кількох публікацій про його новітні розробки. Зокрема про біорозкладні пакети, які мають прийти на зміну пластику і стати екологічною альтернативою як органічне добриво.

Свого часу, працюючи в Сумському національному аграрному університеті, він розпочав наукові дослідження, спрямовані на збереження чистоти довкілля, виготовлення виробів і продукції, в основі яких органічні складові. Нині Дмитро успішно продовжує наукові розробки, але вже не сам, а разом з колегою кандидатом економічних наук, магістром банківської справи та публічного адміністрування Юрієм Тустановським.

До створення власного бізнесу Юрій працював у комерційних компаніях фінансового сектору, де займався операційним менеджментом, розвитком регіональної мережі продажів. Має досвід роботи в органах державної влади — Кабінеті Міністрів, Верховній Раді України.

На розвиток циркулярної економіки у 2014 році його надихнула зустріч з професором Богданом Гаврилишиним. Там він почув про Римський клуб і книжку Гюнтера Паулі «Синя економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 мільйонів робочих місць». А прочитавши її, вирішив шукати однодумців. Власне так і познайомився з Дмитром. 

Тож на початку 2020 року вони заснували rekava — український стартап біорозкладних виробів з переробленої кавової гущі, місія якого — зберегти планету від одноразового пластику та відходів кавової гущі на сміттєзвалищах.

Природно доповнюючи навички один одного, науковий дует розподілив обов’язки: Дмитро зосереджений на неперервному розробленні та вдосконаленні технології, налагодженні виробництва, Юрій — бізнес-розвитку, налагодженні співпраці з партнерами, просуванні продуктів.

Як стверджують підприємці, вони створюють екологічну альтернативу — продукцію з відходів кавової гущі та інших натуральних компонентів, повністю біорозкладну та без відходів. Такого досвіду у світі ще немає. Вони обоє щиро вірять, що кожен зі співвітчизників, обираючи дружні до довкілля альтернативи, долучається до збереження планети.

Із Сум до Львова

До початку повномасштабної війни росії проти України пілотне мікровиробництво reкava було в Сумах. Науковці виробляли одноразові стаканчики і тестували їх у зацікавлених кав’ярнях. Але коли лабораторія опинилася в безпосередній зоні бойових дій і вони майже не мали до неї доступу протягом місяця, вирішили переїхати в безпечніше місце. Почавши шукати способи і варіанти релокації, дізналися про ініціативу уряду України, що допомагає переїхати підприємствам на західну частину України.

Нині Дмитро і Юрій щиро вдячні Укрпошті та перевізникові, які допомогли зробити майже неможливе. Виїхавши із Сум, до останнього не знали точного місця прибуття. З локацією вдалося визначитися, лише коли транспорт був на пів шляху до Львова — саме так rekava опинилася в місті кави.

На жаль, уже неодноразово біля нинішнього місця роботи лабораторії влучали рашистські ракети. Але науковці наполегливо і сміливо виконують розпочате.

У крафтовому форматі

Нині підприємці працюють на виробництві у крафтовому форматі, вдосконалюючи стакани та кришки. Вони винайшли rekava candles — декоративні ароматизовані свічки, створені з турботою про довкілля.

Цей унікальний продукт не має аналогів на українському ринку. Це свічки в одноразових біорозкладних ємностях, які науковці самостійно виготовляють з відпрацьованої та переробленої кавової гущі. Свічки містять натуральний соєвий віск найвищої якості, ароматичні олії преміум-якості провідних світових виробників, натуральні ґноти з бавовни чи дерева, тримачі ґнотів з біокераміки на основі яєчної шкаралупи. Їх запаковують у паперову упаковку із вторинної сировини.

Особливість у тому, що кожну свічку виробляють вручну за безвідходною технологією. Свічки не містять пластику, металевих тримачів ґнотів й інших матеріалів, які після використання могли б стати сміттям. Деякі складові, наприклад, дерев’яний ґніт, тримачі ґнотів і упаковку (ароматизований наповнювач з переробленого офісного паперу) науковці виробляють самостійно. Споживачам пропонують після спалення свічки використати свічну ємність із кришкою як горщик для рослин, який разом з вирощеними квітами можна закопати у ґрунт та перетворити на добрива.

Тобто rekava candles — дружня до довкілля альтернатива звичним декоративним свічкам, ємності яких виготовлено з пластику, скла, дерева, бетону чи металу.

Пахне Київ каштанами…

Часто рідні місця в нас асоціюються з особливими запахами, закарбовуючись у пам’ять на все життя. У контексті повномасштабної війни з росією мільйони українців покинули домівки. Саме тому для першої колекції rekava candles Дмитро Бідюк та Юрій Тустановський обрали аромати, що асоціюються з певними українськими містами та регіонами. Вони розробили лінійку свічок з ароматами, які умовно переносять у різні міста України. Тому, запаливши таку свічку далеко від дому, можна подумки хоч на мить повернутись до рідного міста.

Так покладено початок колекції «Свічки з ароматами України», яка поки що існує в шести варіантах. Наприклад, «Київ» має п’янкий аромат бузку та каштанів,  цвіт яких полонить  щовесни в українській столиці, «Львів», звісно ж, пахне кавою, ароматом якої насичені вулиці цього давнього міста, «Донецьк» — з ароматом троянд, який відчуваєш, ідучи містом (2010 року в Донецьку було понад мільйон троянд).

А ось «Херсон» наповнений ароматом соковитого кавуна, адже завдяки активному розвитку баштанництва Херсонщина славиться в цілому світі кавунами,  «Карпати» — із запахом меду і трав, які щедро ростуть на полонинах, «Крим» має яскраво виражений аромат винограду — виноробство на півострові існує близько двох тисяч років, а смаки та запахи сортів ркацителі, аліготе та мускатів добре знайомі українцям.

На черзі — наступні шість обласних центрів України. Як зізнаються Дмитро та Юрій, мріють створити ароматизовані свічки на честь усіх обласних і великих міст батьківщини.

Далі — більше. Нещодавно науковці відправили тестову партію таких свічок у чотири країни ЄС, сподіваючись, що запашна продукція сподобається тамтешнім споживачам і з нею можна буде вийти на європейський ринок.

Малий бізнес із великою соціальною місією

За словами підприємців, їхня ключова мета незмінна: навіть у воєнних умовах організувати повномасштабне виробництво, створити кілька робочих місць, вийти не тільки на вітчизняний, а й європейський ринок, щоб підтримати економіку України в такий непростий час.

Для розширення й активізації виробництва підприємці подали заявку на участь у програмі консультаційної підтримки релокованого малого й середнього бізнесу від ГО GoLocal, яку підтримав Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».

Консультанти проєкту радять, як скоротити витрати, скласти якісний бізнес-план, поліпшити бізнес-процеси, допомагають знайти підрядників для підготовки сировини, вийти на нові ринки збуту, зокрема зовнішні й насамперед ЄС. За сприяння консультантів підприємці оптимізували послідовність виробничих процесів у цеху, підвищили ефективність та продуктивність виготовлення свічок.

Стало правилом брати участь у різних акселераційних програмах, конкурсах, залучати фінанси. Усе підпорядковано серійному виготовленню продукції, насамперед кавових стаканчиків, які поки що постачають у кілька львівських кав’ярень, хоч обсяги дають змогу розширити мережу. Для цього разом із консультантами проєкту підготували презентацію для пітчингів, розробили бізнес-модель підприємства, застосовуючи методику  BusinessModelCanvas.

Улітку 2022 року бізнес-ідею rekava candles було визнано переможцем конкурсу «Роби своє» від фонду «МХП — Громаді», який спрямовано на підтримку мікропідприємництва в селах та малих містах для зміцнення економічного фронту України в умовах війни. Отримані кошти — 100 тисяч гривень винахідники планують вкласти у нову пресформу для свічок для збільшення продуктивності виробництва. Зовсім нещодавно автори проєкту виграли грант від держави обсягом 250 тисяч гривень, за які придбають автоматичний гідравлічний прес вітчизняного виробництва і так збільшать обсяги виготовлення свічних ємностей для rekava candles і закінчать дизайн rekava cups. Упродовж наступного пів року можна буде створити два робочі місця, на які науковці планують працевлаштувати внутрішньо переміщених осіб. Одне слово, win-win, хоч як поглянь!