СПРАЦЬОВУЄМОСЯ

Україна ініціює створення «фінансового» Інтерполу

Наскрізною думкою 14-го засідання Координаційної ради керівників органів податкових розслідувань країн СНД (КРОПР) було те, що транснаціональний характер сучасної фінансової злочинності вимагає спільних дій чи не всіх профільних служб світу у боротьбі із шахраями, податковими аферистами та контрабандистами. Одесу місцем для цього представницького форуму обрали невипадково. Саме виникнення «найінтернаціональнішого міста країни», як зауважив перший заступник голови ДПС України — начальник податкової міліції Андрій Головач, стало результатом спільних дій представників багатьох націй та народів. Сьогодні Одеса — «столиця ділової та фінансової активності Чорноморського регіону». Та й тутешні податківці, як зауважив Андрій Головач, активність цю відстежують доволі успішно. Успіх цей очільник відомства пов’язав, зокрема, із нещодавніми кадровими змінами у лавах одеської податкової міліції.

Між двома  векторами

Формат одеської зустрічі був дещо незвичним. З одного боку, це було вже згадане 14 засідання КРОПР — структури країн СНД, що існує від жовтня 1999 року, з іншого — форум із широким залученням західних фахівців. Багатовекторний характер акції особливо чітко означився на другий день її роботи: на порядку денному була Міжнародна конференція «Спільні зусилля компетентних органів Східної та Західної Європи у боротьбі з фінансовими (податковими) злочинами».

Не секрет, що європейська і євразійська інтеграція нині розглядаються здебільшого як взаємовиключні альтернативи. Участь у КРОПР, до якої Україна як повноправний член приєдналася лише торік, здавалося б, мала становити певну проблему для аналогічної співпраці з країнами Заходу. Європейські гості цієї теми торкалися неохоче. Так, директор служби податкової інформації та розслідувань Податкової та митної адміністрації Нідерландів Ханс ван дер Вліст замість відповісти, чи не заважає створення окремих регіональних структур організації взаємодії у більш широких, можливо, всесвітніх масштабах, обмежився анонсом своєї доповіді, присвяченої створенню центрів оперативної майстерності, де займатимуться питаннями податкового і фінансового шахрайства. Інакше кажучи, співпрацю у боротьбі з фінансовою та податковою злочинністю всіляко намагалися вивести із політичної площини у суто технічну. Андрій Головач, котрого під час конференції обрали новим головою КРОПР, однозначно говорив про «створення єдиного європейського простору фінансової безпеки».

Те, що в рамках КРОПР європейці — лише спостерігачі, присутній на зустрічі народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник не вважає перешкодою для продуктивного діалогу: «Чи ти повноправний учасник, чи ти спостерігач, чи ти запрошений — це не найголовніше. Найголовніше — з чим ти сюди приїхав, чи готовий ділитися власним досвідом і переймати досвід інших». А налаштованість на продуктивну співпрацю демонстрували усі без винятку учасники одеської зустрічі.

Лише у цьому році податкові міліціонери не допустили незаконного відшкодування ПДВ на суму 860 млн грн.
Фото з сайту sib.adme.ru

Гуртом і шахрая впіймати легше

Скориставшись правом ініціативи, новообраний голова КРОПР Андрій Головач запропонував створити форум фінансових поліцій Західної та Східної Європи, який мав би стати «комунікаційним майданчиком для  оперативної роботи правоохоронців з різних країн». По суті, йдеться про створення аналога Інтерполу, котрий займався б злочинами саме у фінансовій сфері. «Ці справи містять міжнародний компонент, і тому їх потрібно розслідувати за допомогою міжнародних асоціацій, із залученням стратегічних партнерів», — зауважує начальник підрозділу технологій та протидії фінансовим злочинам Департаменту операцій Європолу Карло ван Хекелем.

Пан Хекелем відзначив високий професіоналізм українських податкових міліціонерів і зазначив, що «Європол відкритий для того, щоб надати Україні всі відповідні ресурси, аби поєднати зусилля і вдосконалити співпрацю із компетентними органами країн — членів Євросоюзу». 

Українці в свою чергу запропонували конкретний механізм такої співпраці — спільну електронну базу економічних злочинців. Саме злочинців, а не злочинів, наголошує Андрій Головач. Адже має йтися не про звичну констатацію фактів шахрайства та зловживання — йдеться про відстеження осіб, які потенційно можуть стати рушіями чергової афери. «Для нас важлива людина, яка чинить злочин, — каже Андрій Головач, — адже у шахрая зазвичай два шляхи: або до в’язниці, або за межі країни. Щоб у нас злочинці не мігрували, поширюючи світом свій кримінальний досвід, ми якраз і пропонуємо створити базу даних для оперативного відпрацювання ситуації ще, можливо, на стадії злочинних намірів».

Не бідні родичі

Свої пропозиції одеські податкові міліціонери надають з позицій доволі успішної національної структури, котра може не лише повчитися у східних та західних колег, а й надати їм певні взірці хорошої роботи. Досвід, який передусім цікавить західних партнерів, — вітчизняна протидія незаконним операціям з ПДВ. Йдеться зокрема про так зване карусельне шахрайство. Це коли аферисти за високою ціною женуть товар за кордон (як реальний, так і такий, що існує лише на папері), а потім, як це передбачено законом, вимагають повернення «дутого» ПДВ з держбюджету. А карусель виникає, коли один і той самий товар «ганяють» через кордон по кілька разів: експортують — утридорога, повертають за безцінь. Від такої «забавки» із фінансами Європа щороку не дораховується 100—150 млрд євро. А в Україні, за словами Андрія Головача, «ця проблема зведена майже нанівець. Це не тільки дивує європейців — вони хочуть навчитися у нас такої роботи».

Лише цього року податкові міліціонери не допустили незаконного відшкодування ПДВ на суму 860 млн грн. Кількість виявлених злочинів сягнула 3 тис. Хоча явний прихильник гри на випередження Андрій Головач зауважує: що кращою буде робота податкової міліції, то меншою ставатиме кількість виявлених злочинів, адже не буде умов для їх скоєння.

Тим часом нідерландський колега наших фінансових міліціонерів Ханс ван дер Вліст найголовнішим критерієм успіху операції вважає повернення людям коштів, які вони втратили через шахрайство. Прикладом такої операції він вважає розкриття широкомасштабної афери у сфері будівництва — такого собі «Еліта-центру» по-голландському. «У нас щороку більш як 600 таких успішних результатів», — хизується пан ван дер Вліст.

Відтак є всі передумови для по-справжньому рівноправного та взаємовигідного співробітництва, котре має забезпечити адекватну відсіч усім Еліта-центрам, МММ та охочим до золотоносних каруселей — як на наших теренах, так і далеко за її межами. І важко не погодитися з Андрієм Головачем, коли він каже, що поодинці протидіяти міжнародній фінансовій злочинності, яка активно застосовує всі досягнення технічного прогресу, стає дедалі важче. Відтак боротьба з економічними злочинами має бути загальною справою. І Україна готова зробити у неї свій внесок.