Тема обов’язкового використання з 1 липня цього року касових апаратів (реєстратори розрахункових операцій, РРО) платниками єдиного податку третьої групи, а з початку наступного року і єдинниками другої групи протягом останнього місяця збирала не один «круглий стіл». За підтримки та участі державних органів, асоціацій, експертів, великих підприємців відбувся всеукраїнський форум «Майбутнє готівкового обігу в Україні: прозорість, рівність, відповідальність». 

Промовці на заходах наперебій переконували про важливість застосування РРО. «УК» в №99 за 5 червня та в №107 за 17 червня розповідав, чому влада лобіює якнайширше використання касових апаратів (серед аргументів представників Мінфіну та державних служб — понад 60% роздрібної торгівлі «в тіні», а це мільярдні суми, з яких бюджету нічого не перепадає; показ реального виторгу і сплата податків із продажу поставить різні групи платників у рівні конкурентні умови; захищений покупець; звітність не ускладнюється; європейський досвід; вимога МВФ). 

 Інформували, кого нововведення обходить, а хто має обов’язково встановлювати РРО, скільки коштує він та його обслуговування. Також ми повідомляли, що парламентарії дослухалася до підприємців і запропонували пом’якшити контроль за використанням касових апаратів. Про це йдеться в законопроекті №1088, ухвалення якого, щоправда, затяглося до граничного терміну — 30 червня (найближче пленарне засідання Верховної Ради).

Аргументи за…

До світового досвіду апелювали і під час всеукраїнського форуму. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко з ремаркою, що за кордоном теж відбувались акції протесту малого бізнесу проти запровадження РРО, розповіла, що  у Литві  РРО встановили усюди, де ведуть торгівлю продуктами харчування, та на всіх ринках. Щоправда, там вартість касових апаратів держава компенсувала. У Великобританії прямих вимог використовувати РРО для малого бізнесу немає, але, наприклад, вимоги щодо торгівлі їжею дуже жорсткі, й під час надання дозволу на торгівлю рекомендують отримувати оплату від клієнтів електронним способом.  

У нас, за оцінками експертів, розрахунок платіжними картками становить 27%, зокрема за товари — понад 40%. Цей показник неодмінно зростатиме, і працювати з терміналами без РРО неможливо. А ось у США безготівкових (читай легко контрольованих) розрахунків 90%, у Євросоюзі — 91, Китаї — 93,8, Південній Кореї — 97,8. Україна зі своїми 27% на 60-му місті, нижче — Уганда й Нігерія.

За оцінкою керівника напрямку по роботі з компаніями роздрібної торгівлі аудиторської компанії Deloitte Ольги Шамрицької, ринок роздрібної торгівлі в Україні — понад 900 мільярдів гривень, і лише 48% його обсягу припадає на підприємців-юросіб. Решта — це продаж приватними підприємцями за готівку.

«Якщо приватні підприємці використовуватимуть РРО, це означатиме, що малий бізнес із легальним готівковим обігом стане зрозумілим і надійним для банків. Від них можна буде очікувати нових спецпрограм кредитування», — каже вона.   

Представники мережевих магазинів радять дивитися на питання РРО крізь призму власника бізнесу. «Облік у зошиті підійде тільки власникам однієї торгової точки (але такий бізнес не зобов’язаний встановлювати РРО), якщо більше — без касового обліку будьте готові до банальних крадіжок з боку найманих працівників, які сягають 0,5% обороту. Маючи РРО, власник знатиме, як продається той чи інший товар, щоб ефективніше планувати свою діяльність», — кажуть вони.  

Тож промовці переконували, що у виграші будуть усі. Для держави це боротьба з «тінню» та надходження, для підприємців — контроль та спрощення обліку, для споживачів — захист. Якби не те саме але.

…і проти

У прозорості та рівності запровадження РРО для єдинників другої та  третьої групи дуже сумнівається голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна. Під час «круглого столу» в службі вона презентувала сенсаційні результати розрахунків втрат на впровадження підприємцями касових апаратів. Незначні суми, про які говорили на попередніх заходах, зросли до невпізнанності. 

«За перший рік провадження РРО третя група викладе 4 мільярди гривень, а друга — 37 мільярдів! Для порівняння: бюджети від децентралізації отримають 39 мільярдів гривень, заходи від дерегуляції за перший квартал — 6 мільярдів. РРО, його придбання, реєстрація, обслуговування, інші витрати обійдеться в… понад 70 тисяч гривень. Яка може бути рівність умов, якщо для бізнесу, котрий заробляє 20 мільйонів, це 0,35% обороту, а для мікробізнесу (друга група до 1,5 мільйона і третя, де є переважно мікробізнес з оборотом 2—3 мільйони) ці затрати стартують від 2% і доходять до 4,7% обороту. Ці показники непорівнянні. І держава зайве витратиться на адміністрування: 5 мільйонів (третя група)  і 48 мільйонів (друга). З усіма розрахунками можна ознайомитися на сайті служби»,  — каже Ксенія Ляпіна.    

І додає, що липень не критичний, третя група спрощенців уже знає, як обійти вимоги закону щодо використання РРО.

«Щодо другої групи спрощенців не очікується позитивного фіскального ефекту. Податки, які вони платять у фіксованому розмірі, не зміняться, бо не залежать від обліку. До речі, сума цих податків на рік майже дорівнює витратам на впровадження та обслуговування РРО. А ефективність якогось нововведення — це коли мінімальні витрати та максимальні вигоди», — підкреслює вона. 

«Кажуть, що боротимуться так із контрабандою? Перевірить податкова 50 тисяч з 1,5 мільйона касових апаратів, а для решти контрабанда залишиться. Тож що краще: відкласти чи перенести введення РРО? Краще зменшити зловживання у спрощеній системі оподаткування, коли великий бізнес дробиться тощо, і не зруйнувати економічну діяльність мікробізнесу. Навіть МВФ не проти коригувальних заходів, якщо немає фіскального ефекту», — заявляє Ксенія Ляпіна.

Інші учасники «круглого столу» теж упевнені, що РРО — не бар’єр для контрабанди. Адже, наприклад, хмельницькі та чернівецькі ринки не підпадають під цю вимогу, а товар переважно контрабандний. Тому фахівці вважають, що потрібно ухвалювати законопроект №1088 із відтермінуванням цього нововведення до початку наступного року. Слід виявити тих, хто на другій групі єдинників зловживає, перевести їх в третю, а другій дати спокій. А ще провести у вересні парламентські слухання з участю громадськості й визначитися, як працювати після 1 січня 2016 року.     

До речі, цікаві факти лунали з вуст присутніх. Як ось: мільйони гривень на рік заробляють на касових апаратах колишні можновладці; оборот спрощенців набагато менший за оборот податкових ям, не кажу вже про офшори. Тож були пропозиції сконцентруватися не на РРО, а на зменшенні єдиного соцвнеску, активнішій ліквідації податкових ям та протидії виведенню грошей в офшори — так можна швидше подолати «тінь».

ТОЧКА ЗОРУ

Наталія ЯРЕСЬКО,
міністр фінансів України:

— В Україні триває інформаційна кампанія проти введення касових апаратів. Хоч це питання справедливості. Адже частина підприємців працюють прозоро, відповідально і чесно платять податки,  беручи участь у фінансуванні соціальних витрат, оборонних та інших потреб держави, інша частина ухиляється від цього. Підприємці мають усвідомлювати необхідність переходу на справедливі відповідальні принципи в роботі.

Оксана ПРОДАН,
член Комітету Верховної Ради України з питань податкової
та митної политики, співавтор законопроекту №1088: 

—  Є питання щодо застосування РРО з 1 липня цього року, пов’язані з тим, що зміни до Податкового кодексу ухвалено «оптом» напередодні нового року без достатнього опрацювання. І хоч законопроект №1088 було внесено ще торік, він досі залишається законопроектом. Маємо досвід підписання ухваленого в парламенті документа в день голосування та передачі його того самого дня Президентові. Сподіваюсь, №1088 підтримає Верховна Рада з відтермінуванням введення РРО для третьої групи єдиного податку до 01. 01. 2016 року.