ПАРТНЕРСТВО

Україна готова до компромісу у переговорах про Зону вільної торгівлі, але й від ЄС очікує гнучкості

У столиці ЄС в ході роботи Брюссельського форуму, який на три дні зібрав лідерів провідних країн світу, наша делегація вкотре намагалася наблизити Україну до цієї організації. А перший віце-прем'єр-міністр - міністр з питань економічного розвитку та торгівлі Андрій Клюєв провів кілька двосторонніх зустрічей з керівництвом Євросоюзу.

Діалог буде відкритим

Так, із Комісаром ЄС з внутрішніх справ Сесілією Мальмстрьом обговорено розширення співробітництва між Україною та Євросоюзом у сфері юстиції, безпеки і прискорення безвізового режиму. Перший віце-прем'єр повідомив про створення в Україні Координаційного центру з виконання Плану дій візової лібералізації, хід адміністративної реформи в Україні, зокрема створення Державної міграційної служби та Державної служби захисту персональних даних.

Сторони також обговорили перспективи запровадження спільного прикордонного та митного контролю з країнами-членами ЄС. Українська сторона подякувала Європейській Комісії за внесення пропозицій щодо змін до Шенгенського кодексу кордонів. Це є важливим кроком у напрямку подальшого розвитку міжлюдських контактів та спрощення формальностей під час перетину кордону, зокрема в контексті Євро-2012.

При цьому Україна готова шукати компроміс для вирішення проблемних питань підготовки угоди про створення Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом вже до літа, але ЄС також повинен проявляти гнучкість, уникаючи ультимативних підходів. Таку позицію Андрій Клюєв обстоював на зустрічі з членом Європейської Комісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле.

Сторони обговорили підготовку до наступного раунду переговорів зі створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, який відбудеться 4-8 квітня в Брюсселі, та підтвердили спільне прагнення завершити переговори протягом року.

Йшлося й про інвестиційний клімат в Україні. Андрій Клюєв запевнив у готовності вітчизняного уряду вести відкритий діалог з європейським бізнесом для вирішення питань його діяльності в Україні. Заявлено й про готовність прискорити роботу з укладення Меморандуму про взаєморозуміння щодо надання Україні макрофінансової допомоги з боку ЄС.

Окрему увагу було приділено підготовці до конференції "Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього", яка відбудеться 19 квітня в Києві. Наголошено на важливості мобілізації 740 млн євро для реалізації чорнобильських проектів, зокрема побудови "Укриття" (нового безпечного конфайнтменту).

Очікуємо на фінансову допомогу

Україна також розраховує на організаційну та фінансову допомогу від ЄС для підтримки структурних реформ, відкриття доступу до пільгового кредитування та інших фінансових інструментів Європейського Інвестиційного Банку та ЄБРР, які можуть значно полегшити перехідний етап для української промисловості. Про це Андрій Клюєв розповів члену Єврокомісії з питань фінансового планування та бюджету Янушу Левандовському.

Зокрема, відзначено недостатність коштів, які виділяються на Україну в рамках Європейської політики сусідства, оскільки поточні економічні процеси, економічна криза та короткострокові наслідки створення ЗВТ не враховуються в рамках цієї політики Євросоюзу.

Йшлося також про реформування бюджетно-податкової політики України. А Януш Левандовський ознайомив Андрія Клюєва з процесом формування бюджету ЄС на наступну фінансову перспективу (2014 - 2020 рр.) і привітав відчутний прогрес, досягнутий Україною на шляху подолання наслідків економічної кризи, фінансової стабілізації та забезпечення економічного зростання.

Перший віце-прем'єр запевнив європейську сторону, що опір реформі системи адміністративних послуг з боку корумпованих чиновників буде подолано. За його розпорядженням всі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мали подати повну інформацію про припинення надання платних адміністративних послуг підприємствами й небюджетними установами та організаціями. Вони мали надати й інформацію про відкриття рахунків в органах Державного казначейства тими підприємствами та установами, які мають право надавати платні адмінпослуги. Йдеться про ті послуги, які визначені законодавством або міжнародними договорами.

А Держказначейство має надати Мінекономрозвитку інформацію не лише про відкриття цих рахунків, а й про обіг коштів за ними. Уряд своїм рішенням визначив, що всі платежі, зібрані за адміністративні послуги, мали надходити до державного бюджету, нагадав Андрій Клюєв. Державній фінансовій інспекції було доручено подати Мінекономрозвитку і торгівлі повну інформацію про результати перевірок.

"Всю інформацію буде ретельно проаналізовано, і за її результатами буде терміново ухвалено рішення. Зокрема, досить жорсткі. Вже очевидно, що значна кількість чиновників на різних рівнях чинять шалений опір цій реформі. Вони ще не зрозуміли, що далі ніхто не буде терпіти невиконання рішень Президента та уряду", - заявив Андрій Клюєв.

Частина світу і його проблем

Загалом Брюссельський форум - це можливість донести більше інформації до світових лідерів про Україну та реформи, які відбуваються в державі. Беручи участь у таких зібраннях, Україна отримує можливість почути думки людей, які впливають на світову політику. Це важливо з огляду на стратегічну мету - інтеграцію до Європейського Союзу.

"Нас стосується все, що відбувається у світі, - наша економіка давно стала частиною глобальної економіки. Наприклад, конфлікти в країнах Північної Африки та Близького Сходу явно перешкоджають нашим зусиллям із просування вітчизняних товарів на ці ринки. Інтереси українських виробників змушують нас постійно шукати нові ринки в будь-якому куточку світу", - сказав журналістам Андрій Клюєв.

Форум надає також змогу спілкуватися неформально і з тими, хто має прямий стосунок до України. Тож урядовець має намір продовжити діалог з кількома європейськими комісарами щодо угод про асоціацію і створення Зони вільної торгівлі з ЄС. "Офіційний діалог - важливий, але неофіційне спілкування також має велику цінність", - передає позицію першого віце-прем'єра його прес-служба.