Для України контрольно-пропускні пункти на західних кордонах із країнами Євросоюзу — вікно в Європу. Більшість із них — у Закарпатській області, яка має унікальне географічне розташування і спільний кордон із чотирма європейськими країнами. Однак дуже часто тут виникають проблеми з безперешкодним перетином кордону, тож утворюються довжелезні черги великогабаритних вантажівок, які бажають якнайшвидше дістатися місць призначення.
Минулого місяця на українсько-словацькому кордоні перед контрольно-пропускним пунктом «Ужгород» виникла неординарна ситуація. Тут зібралося більш як пів тисячі фур у черзі до пункту перетину кордону. Черги до вантажних терміналів розтяглися на 4—5 кілометрів.
Чому це відбувається і яких змін можна очікувати в найближчому майбутньому, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра». Стоячи з фурами на узбіччях трас по три і більше діб, водії були позбавлені змоги нормально харчуватися тощо. І так завжди. А ще багатокілометрові черги заважають руху інших транспортних засобів, змушуючи їх виїздити за розмежувальну лінію автотраси і наражати себе на небезпеку.
Обіцянки нічого не змінюють
У грудні ситуація біля цього КПП докорінно не змінилася. І річ не лише у нестачі дозволів на транзитні перевезення від уряду Польщі, що змушує водіїв їхати через Словаччину, і не в тому, що частина пропускних пунктів тимчасово обмежили діяльність через коронавірус. Така ситуація й на інших КПП вздовж лінії кордону звична.
Від водіїв і власників вантажів чути справедливі нарікання на роботу митників і прикордонників. А від держчиновників — обіцянки краще організувати роботу своїх служб, аби забезпечити швидкий і безперешкодний сервіс на кордонах. Проте за роки нічого не змінилося.
Проблема полягає в іншому: низькій пропускній спроможності контрольно-пропускних пунктів. І початок вона бере від незадовільного стану прикордонної інфраструктури: під’їзних доріг, застарілого обладнання на самих КПП. Іноді його зовсім немає.
Варто згадати кричущий факт, який мав місце три роки тому. Тоді Євросоюз відкликав понад 9 мільйонів євро, наданих у вигляді грантів на реконструкцію трьох контрольно-пропускних пунктів на Закарпатті. Через проблеми на митниці, затягування з початком будівництва та корупційну складову в їх освоєнні фінансові ресурси, які могли поліпшити інфраструктуру на кордонах з ЄС, довелося повертати. І тепер на цих КПП ті самі черги, немає нормальних умов для роботи, проходження кордону тими, хто подорожує.
За підтримки уряду будуть нові КПП
Закарпатська митниця Держмитслужби має й інші плани з поліпшення прикордонної інфраструктури. Серед них реконструкція міжнародного пункту пропуску «Вилок» для пропуску транспортних засобів вантажопідйомністю до 3,5 тонни; капітальний ремонт об’єктів інфраструктури пунктів пропуску «Чоп» (у селі Соломоново) і «Малий Березний».
Збільшення пропускної спроможності на кордонах з Угорщиною, Румунією та Словаччиною можливе за рахунок будівництва нових сучасних пунктів пропуску. Серед запланованих на українсько-румунській ділянці у перспективі розглядають: Біла Церква — Сігету та Хижа — Тарна Маре; на українсько-угорській — Велика Паладь — Нодьгодош та Дийда — Берегдароц; на українсько-словацькій — Забрідь — Улич, Соломоново — Чиєрна та Паладь-Комарівці — Руське. Про ці пункти перетину йдеться у міжнародних договорах, підписаних Україною із сусідніми країнами, і записано у вже затверджених рішеннях Кабінету Міністрів.
Щоб перехід кордонів зробити значно швидшим і комфортнішим для всіх учасників руху, вздовж прикордонної лінії на Закарпатті слід збудувати ще 12 пунктів переходу. Їх перелік є у Програмі розвитку прикордонної інфраструктури області на 2018—2022 роки. А ось скільки з них буде реалізовано, в керівництві митниці сказати не беруться. Усе залежатиме від фінансування.
Напевне відомо, що, відповідно до програми, найбільше пунктів переходу — сім — треба побудувати на кордоні з Угорщиною, три — з Румунією, два — зі Словаччиною. Без сумніву, все це дало б великий імпульс у розвитку транспортного сполучення із країнами Євросоюзу.
Як повідомив під час недавнього перебування на Закарпатті голова Державного агентства автомобільних доріг Олександр Кубраков, має зрушити з мертвої точки будівництво об’їзної дороги довкола Берегового і села Астей. Шлях від КПП «Лужанка», з одного боку, розвантажить від великовагового транспорту центральну частину міста, а з іншого — дасть змогу стати важливою ланкою у здійсненні транс’європейських перевезень. Адже траса М-3, яка діє в Угорщині, нині впирається у… те, що дороги на українському боці немає. Уже багато років транспортники чекають, коли ця перешкода зникне і перспективний шлях буде розблокованим.
«Нині вже завершують проєкт цієї дороги, яка, по суті, буде новим будівництвом, — додав керівник Укравтодору. — Завершимо його наступного року чи ні — час покаже, але точно почнемо будувати».
Про те, що ця об’їзна дорога має стати одним із транспортних коридорів Європи і збільшить пропускну спроможність КПП «Лужанка», нас повідомив перший заступник голови Берегівської райдержадміністрації Віталій Матій. Вона зменшить кількість заторів, підвищить транспортний потенціал дорожньої мережі, і це позитивно позначиться на безпеці руху, терміну експлуатації дорожнього покриття.
Своєрідним підсумком цієї теми можна вважати слова Олександра Кубракова: «Ми робимо багато для будівництва під’їзних доріг до прикордонних пунктів, — сказав він. — Якщо цього року чогось не встигли, то наступного разом із Міністерством фінансів, Державною митною службою робитимемо і прикордонні пункти, і дороги до них».