Останнім часом село Костилівка в Рахівському районі на Закарпатті привертає до себе дедалі більшу увагу. Хоч цей гірський населений пункт і дотаційний, життя тут триває на повну силу. А все через уміле використання природних чинників, людської ініціативи й завдяки вдалій співпраці зі спонсорами.

Практика, що розвінчує міфи

У кабінеті сільського голови Інни Савляк — світло й охайно, як заведено у доброї господині. На стінах чимало подяк і грамот, бо, попри молодий вік, Інна Ігорівна — у когорті найкращих сільських голів Закарпаття. На запитання, як встигає робити все й одразу, жартує: «Молодість і натхнення — вибухова суміш». У розмові дізнаємося, скільки корисних проєктів уже втілено в життя.

Найсвіжіший, який став знаковим у житті громади, — будівництво на її території сучасного об’єкта зеленої енергетики. До справи взявся відомий на Закарпатті інвестор — група енергетичних компаній «РЕНЕР». Енергетики, на рахунку яких уже 11 реалізованих в області проєктів загальною потужністю майже 50 МВт, почали будувати на місцевій річці дериваційну міні-ГЕС.

Міфів про гідроенергетику, що поширюють у мережі зацікавлені особи, тут не бояться: малі станції не мають дамб, використовують природний водотік, дружні до природи й дають чималу користь громадам. Доказ цього —  вже сім побудованих міні-ГЕС на Закарпатті, які кожен охочий може відвідати і зробити відповідні висновки.

Інна Савляк каже: «Ухваленню рішення про будівництво міні-ГЕС передувало докладне вивчення цього питання: виїзди місцевих жителів  на станції, консультації з експертами та громадами  сіл, де вже збудовано об’єкти компанії, вивчення іноземного досвіду. Тож громада, давши дозвіл на будівництво електростанції, жодного разу  не пошкодувала».

Туризм заради майбутнього

До початку будівельних робіт у селі реалізовано багато соціальних проєктів, а цього року співпраця навіть посилилася. Тож і не дивно, що село стало привабливим для організаторів туризму, місцем проведення фестивалів. Зокрема тут щороку проводять один із найколоритніших фестів «Берлибаський бануш».

Створюють і нові туристські локації. У серпні тут відкрили пам’ятний знак «Я люблю Костилівку», яка одразу стала одним з улюблених місць для фотографування місцевих і мандрівників. Місце для втілення задуму обрали не випадково: стелу встановили біля дороги державного значення Мукачево — Рогатин, і тепер вона слугує ще однією окрасою центральної площі села.

Ще три роки тому в депутата Рахівської районної ради Юрія Саса виникла ідея встановити у селі пам’ятний знак «Я люблю Костилівку». Як символ-нагадування, що рідне село треба любити не лише словом, а й ділом. Про нього слід дбати і розбудовувати його.

«Нарешті ми цю ідею реалізували, — розповідала очільниця місцевої громади. — Допомогла втілити задум група енергетичних компаній «РЕНЕР», яка профінансувала виготовлення емблеми-серця. Генеральний директор Сергій Ковач охоче пішов назустріч, за що йому щиро дякуємо».

Нині ця рукотворна краса — одна  з цікавинок усього району. Таким туристичним знаком не може похвалитися навіть районний центр місто Рахів. Там про його встановлення йдеться давно.

Сільський голова Інна Савляк разом із представником компанії «РЕНЕР» Юрієм Сасом відкриває відновлений міст. Фото надав автор

Відновили міст до 1 вересня

Наприкінці серпня громада пройшла серйозний тест на самоорганізацію. Трохи раніше в селі виникла надзвичайна ситуація: аварійний міст, що сполучав вулицю Тараса Шевченка та куток За Облаз з іншою частиною села, повністю вийшов із ладу.

Люди опинилися в полоні: ні переїхати річку, ні безпечно пройти мостом, ні бодай централізовано перевезти продукти харчування неможливо. Ситуацію ускладнювало й те, що за річкою школа, церква і приватні домогосподарства.

Проблема потребувала термінового розв’язання, тож по допомогу селяни звернулися до групи «РЕНЕР». Техніка та будівельники цього підприємства, не гаючи часу, взялися до відновлювальних робіт. Їм допомагали місцеві підприємці й небайдужі громадяни. Лісопереробне підприємство ТОВ ЕВК надало і розпиляло деревину, яку потім вкладали місцеві жителі.

Тож 1 вересня, напередодні Першого дзвоника, відновлений спільними зусиллями міст урочисто відкрили. Хоч усе робили у стислі терміни, роботи проведено згідно з усіма будівельними нормами. Крім самого мосту, облаштовано бетонні та кам’яні підпірні стінки. Тепер селяни спокійно можуть їздити власними  автомобілями, а діти — безпечно  ходити до школи. Є всі підстави сподіватися, що ця споруда впродовж багатьох років служитиме громаді.

«Дорога нам дорога»

Знаковим у житті мальовничого села на Рахівщині став серпень. Завдяки небайдужим костилівцям, посадовцям і спонсорам тут вдалося реалізувати ще кілька важливих соціальних проєктів. Серед них — капітальний ремонт дороги, якого у селі чекали давно.

— Відремонтували найскладнішу ділянку — загалом близько 300 метрів, — розповідає сільський голова. — Роботи виконали відповідно до проєктної документації. Щодо коштів, то мільйон гривень нам було надано з області, ще півмільйона вдалося мобілізувати з районного та сільського бюджетів. Тож допомогу, яку одержали, дуже цінуємо. І дорога ця нам дуже дорога. Тепер маємо високоякісне асфальтне покриття, яке значно полегшить транспортне сполучення.

Із настанням осені приємні новини для жителів Костилівки не закінчилися. Особливо зраділи їм у присілку Вільховатий, де розпочався капітальний ремонт із реконструкцією під дитячий садочок будівлі колишньої школи. Дотепер дошкільний заклад працював в орендованому й дуже тісному приміщені. І ось після передачі районною радою шкільної будівлі на баланс села роботи, які знову ж таки фінансує група «РЕНЕР», уже розпочато.

У тому, що роботи проводять згідно із планом, днями мали змогу переконатися Костилівський сільський голова разом із представником спонсора та районним депутатом Юрієм Сасом. На будівлі майбутнього дитсадка вже демонтовано старий дах і встановлюють новий.

А ще у межах співпраці з групою «РЕНЕР» у селі впорядковують алею Пам’яті на місці, де колись стояв обеліск слави. Паралельно компанія облаштовує вуличне освітлення на кутку Потік.

Діяти, а не нарікати!

Секрет успіху цього населеного пункту — не в багатстві природних ресурсів чи комфортному бюджеті, а в людському потенціалі та згуртованості громади. Вона має майбутнє, бо турбується про нього вже сьогодні. Не бідкається, не чекає змін у державі, реформ і подарунків від Києва, а спільними зусиллями місцевої влади, бізнесу та громадян діє для досягнення позитивних результатів тепер.