Хвилиною мовчання в пам’ять за загиблими у Донецькій і Луганській областях під час Антитерористичної операції розпочалося засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене аналізу поточної ситуації в регіоні.
По тому Президент Петро Порошенко одразу ж розпочав обговорення деталей мирного плану ініціатив глави держави, який має бути запропоновано суспільству вже цього тижня. Йдеться, зокрема, про пропозицію припинення вогню, що й має започаткувати їх реалізацію. «Ми очікуємо дуже скоординованих дій усіх представників української влади і рішучого схвалення мирних ініціатив Президента мешканцями Донецька, мешканцями Луганська, що дає змогу мирного вирішення ситуації на Донбасі».
Вирішальний тиждень
Однак вогонь буде припинено лише на обмежений час. Президент переконаний, що проводити затяжний переговорний процес є сьогодні безвідповідальним кроком, бо країні не потрібні переговори заради переговорів. Натомість слід гарантувати безпеку всім жителям Донецька й Луганська, захист від мародерства і сприяння роззброєнню. А потім вирішувати питання амністії або захисту від кримінальної відповідальності тих осіб, які не скоїли важких злочинів, на чиїх руках немає крові.
Більшу частину мирного плану було викладено в інавгураційній промові. І глава держави сподівається, що впродовж тижня підпише проект змін до Конституції, після чого його буде внесено до Верховної Ради і направлено до Венеціанської комісії.
Проект конституційних змін передбачає ключовий елемент мирного плану — децентралізацію влади. «Я впевнений, що делегування значної частини президентських повноважень територіальним громадам дозволить сьогодні взяти на себе і відповідальність, і напрями щодо розвитку регіонів саме територіальним громадам і місцевим радам», — зазначив Петро Порошенко. Це будуть і гуманітарні питання, зокрема мовне, і розширення бюджетних можливостей, водночас зі значним підвищенням відповідальності територіальних громад.
На думку Президента, одразу ж після схвалення мирного плану і змін до Конституції має бути проведено дострокові місцеві вибори у Донецьку і Луганську, аби громада сформувала своїх представників, отримала владні повноваження, з якими вони несли б відповідальність за мир, спокій, злагоду на території громади.
«Активне і рішуче зміцнення боєздатності Збройних сил також буде ключовим елементом моєї президентської політики, і ми зможемо гарантувати недоторканність кордонів України, зокрема на ділянці з Російською Федерацією», — цитує слова Президента його прес-служба.
Нині кордон з РФ контролюється на понад 250-кілометровій лінії. Перекрито шляхи потрапляння на нашу територію збройних підрозділів, танків, систем залпового вогню, артилерії на двох найнебезпечніших ділянках. «Рішучими діями цього тижня ми збираємося відновити безпеку на державному кордоні. Я сподіваюсь, що нам це вдасться зробити в повному обсязі», — переконаний Президент.
Це справді є єдиним стримуючим моментом для запровадження режиму припинення вогню. Щойно кордон буде закрито, одразу ж можна оголошувати припинення вогню. На думку глави держави, сьогодні рівень боєздатності, рівень рішучості Збройних сил, прикордонників, Національної гвардії дає підстави для стриманого оптимізму щодо термінів реалізації ініціативи.
На суходолі й на морі
Пролити світло на деякі підсумки засідання по його завершенні випало Секретареві РНБО Андрію Парубію. Зокрема, ухвалено рішення про побудову інженерних споруд уздовж нашого кордону і невідкладні заходи для розвідки й нейтралізації диверсантів, які проходять на територію України. РНБО доручила Кабінету Міністрів організувати односторонню демаркацію українсько-російського державного кордону, забезпечити його належним інженерно-технічним облаштуванням відповідно до наявного рівня загроз національній безпеці. Планують забезпечити охорону на всіх ділянках, а не лише там, де встановлено пропускні пункти.
За словами Андрія Парубія, це будівництво має бути профінансовано з державного бюджету, але уряд має розробити план і графік будівництва. Йдеться про складніші й фундаментальніші інженерні споруди, ніж звичайні рови, які з’являються зараз на кордоні. Президент доручив реалізувати ці заходи в максимально короткі терміни, підкреслив Секретар РНБО.
Крім зміцнення кордону на суходолі, на РНБО обговорювали питання щодо заборони російським плавзасобам заходити у порти в Азовському морі, а також щодо встановлення тимчасового порядку перетину українсько-російського кордону виключно в пунктах пропуску для залізничного і повітряного сполучення. «Ми передбачили, що в разі необхідності можна було б зупинити роботу цих пунктів пропуску», — цитує УНІАН слова Андрія Парубія.
Розглядалося також питання евакуації мирного населення із зони АТО й налагодження мирного життя у звільнених від терористів містах. Зокрема, про внутрішнє переміщення осіб із зони АТО до відповідних таборів, до місць дислокації, де українська влада зможе надати людям необхідний соціальний захист і налагодити безпеку.
Не обійшли увагою члени РНБО і газовий конфлікт із РФ. «Ми ухвалили рішення про підтримку уряду і Прем’єр-міністра в переговорах, які на сьогодні, на наше переконання, Росія розглядає як один з етапів війни в енергетичній сфері», — зазначив Андрій Парубій, підтвердивши підтримку рішення уряду щодо звернення до Стокгольмського арбітражу.
Останній вибір бойовиків
Ним стане пропозиція скористатися коридором для виходу з України на територію РФ. Тобто повернення до Росії або смерть. Якщо бойовики не скористаються цією нагодою, їх буде знищено — так жорстко в ефірі одного з вітчизняних телеканалів прокоментував результати засідання РНБО перший віце-прем’єр-міністр Віталій Ярема. Щоправда, безперешкодним цей шлях стане не для всіх. Розраховувати на нього не зможуть ті, хто вчинив особливо тяжкі злочини, пов’язані з убивствами, катуваннями тощо.
Ще одним доволі різким, але виправданим з усіх боків кроком влади стала категорична заборона Президента Петра Порошенка співпрацювати з Росією у військовій сфері. «З цього дня ми припинили будь-яке співробітництво у сфері військово-промислового комплексу з Російською Федерацією», — повідомив Віталій Ярема.
«Лінія Коломойського» проти російського окупанта
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
З тим, що український кордон на східних рубежах із Росією нагадує решето з великими дірками, давно слід було щось робити. Чому не робили? — запитання риторичне. Адже на наші терени від сусідки-агресора проникають зброя, військова техніка і самі найманці-терористи, що загрожує безпеці України.
Днями голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський представив Президентові України Петру Порошенку амбітний проект захисної стіни на українсько-російському кордоні. Ця ідея викликала неабиякий резонанс у суспільстві, а в ЗМІ її вже охрестили «лінією» або «стіною» Коломойського за аналогією з «лінією Маннергейма», яка свого часу допомогла Фінляндії врятуватися від сталінського наступу. Є у світі й багато інших прикладів побудови загороджень на кордонах між країнами.
Якою ж бачать автори проекту захисну стіну на українсько-російському кордоні? Вони пропонують побудувати стіну протяжністю майже дві тисячі кілометрів, охопивши кордони Сумської, Харківської, Луганської, Донецької областей. Цей довжелезний «паркан» заввишки два метри має бути суцільною металевою сіткою на опорних стовпах. А зверху огорожі, враховуючи небезпеку військових дій, на висоту 25—30 см ще натягнуть колючий дріт. На деяких ділянках по сітці проходитиме напруга. Також проект передбачає облаштування захисних ровів, мінних полів, сигналізації й інших необхідних заходів, які проводитимуть спеціалісти Міноборони. За оцінками фахівців, побудувати і встановити таку захисну стіну орієнтовно можна за 5—7 місяців коштом у 100 мільйонів євро. Фінансування запропоновано здійснювати на засадах державно-приватного партнерства. Всі охочі також зможуть допомогти проекту через благодійний фонд «Дніпро-1».
«Для виконання цього плану на Дніпропетровщині є всі необхідні потужності і матеріали. Це може бути державне замовлення, яке підтримає вітчизняного виробника, — вважає заступник голови Дніпропетровської ОДА Олексій Бурік. — Роботи виконуватимуть не за комерційними розцінками, наживатися на спільній проблемі ніхто не буде. Адміністрація готова взяти на себе всю відповідальність щодо забезпечення, логістики, виробництва, підбору людей, які братимуть участь у проекті. Ми можемо супроводжувати його від початку до кінця».
Нині відповідний інженерний проект і техніко-економічне обгрунтування перебувають на розгляді в Адміністрації Президента України. Рішення РНБО про здійснення цього проекту дасть змогу зачинити кордон на міцний замок.
Ми в Google+