ФІНАНСИ

За оцінками Мінагропроду, непряма підтримка агросектору цьогоріч становитиме приблизно 18 млрд грн
 

Саме від такої суми податків і зборів держава відмовиться на користь сільгосптоваровиробників. Про це повідомив  директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагропроду Баграт Ахіджанов під час відеоконференції у Кабміні за участі представників Харкова, Львова, Дніпропетровська й  Одеси. За його словами, прямі видатки будуть меншими на 10% від непрямих.  Так, у загальному фонді на АПК передбачено 1,4 млрд грн, у спецфонді — 9 млрд. При цьому ставку зроблено на підтримку тваринництва  і формування об’єктів державного цінового регулювання.

Тваринництво оживає

— Сьогодні в нас є кошти для дотації на вигодовування 400—600 тис. телят, — зазначив Б. Ахіджанов. — Перший транш уже пішов, скоро піде наступний. Ми розуміємо, що обіг капіталу щодо ВРХ становить 1,5—2,5 року, а окупність бізнесу коливається від 5 до 7 років. Тому опрацьовуємо поряд з існуючими механізмами підтримки виробників молока та м`яса ще й нові. Зокрема можливість введення з наступного року співфінансування будівництва тваринницьких комплексів на поворотній основі.   

Під час відеоконференції представники регіонів цікавилися різними питаннями. Зокрема одесити  були стурбовані дорогою електроенергією для  поливу сільгоспкультур, яку, на їхню думку, треба здешевити. Харків’яни уточнювали, які бюджетні програми з підтримки агросектору запрацюють цьогоріч, чи компенсуватимуть відсотки з кредитів. Аграрії всіх регіонів висловили стурбованість низькими цінами на молоко і втратами зернових через спеку. А один з доповідачів спересердя випалив наболіле: «Панове перевіряльники, зменшіть кількість своїх відвідувань. Селяни  бояться бюджетних грошей, бо деякі господарства за них уже замордували!».

Сьогодні вигодувати теля вигідніше, чим пустити під ніж. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Субсидії  на страхування

На запитання з регіонів щодо підтримки аграріїв, які через спеку зазнали значних збитків під час жнив, представник Мінагропроду відповів, що нині на рівні міністерства розглядається можливість надання їм здешевлених кредитів. Зрозуміло, що коштів на ці потреби в бюджеті не передбачено, але якщо буде прийнято таке рішення, їх можна акумулювати з тих, що не використані на компенсацію втрат озимих під час перезимівлі. За його даними, із 300 млн грн, виділених на ці цілі урядом, використано лише 26 млн грн. Крім того, в разі потреби Мінагропрод звернеться до Мінекономрозвитку з проханням використати кошти Резервного фонду Кабміну на поворотній основі.

За словами Б. Ахіджанова, аби не було в подальшому таких проблем, опрацьовують механізми страхування аграрних ризиків. Зокрема під час перезимівлі, від посіву до збору врожаю або від посухи. Будь-хто з аграріїв-юросіб матиме право застрахувати себе у ці періоди від різного роду ризиків. Наразі Мінагропрод разом з Нацкомісією з регулювання ринку фінпослуг працює над створенням Аграрного страхового пулу. Аби держава могла за допомогою субсидій здешевлювати страхові тарифи до 50-60 грн/га. 

— Хочемо, щоб до осінньої посівної запрацювало субсидоване агрострахування, — наголосив він. — Поки що йдеться лише про озиму пшеницю.

Крім того, вже цьогоріч, ймовірно, стануть більш гнучкими кредити, повідомив він. Це передбачено змінами до постанови №794 Кабміну, яка нині на узгодженні в Мінекономрозвитку та НБУ. Зокрема з набранням чинності постанови при залученні довгострокових кредитів бізнес матиме право використовувати напрямки, притаманні лише коротко- і середньостроковим позикам, отримувати  компенсацію відсотків за кредитами. Робити це також зможуть підприємства, які займаються овочівництвом і картоплярством.