ОСВІТА

Справжню ціну куплених курсових і дипломів визначають правоохоронці

Останніми роками хто тільки не критикував якість нашої вищої освіти! Особливо цим переймаються роботодавці — ті, кому доводиться мати справу з випускниками вишів. Бо й справді, рівень знань молодих фахівців у багатьох випадках, м’яко кажучи, не відповідає вимогам сьогодення. І причин цьому безліч. Одна з них та, що частина студентів, не бажаючи витрачати час на навчання, просто купує оцінку. Звичайно, за «доброї» волі викладачів, які не проти підзаробити на таких-от, з дозволу сказати, «комерсантах». Утім, іноді педагоги й самі вимагають гроші. Шкода, що молодь своїми руками губить майбутню кар’єру, а деякі наставники цьому сприяють…

Природно, подібні методи здобуття освіти рано чи пізно опиняються в полі зору правоохоронців. Як повідомляє прес-служба департаменту держслужби боротьби з економічною злочинністю, нещодавно в Кривому Розі засуджено доцента кафедри механічного обладнання металургійних заводів, який не уник спокуси заробити на студентах. Усього за п’ятдесят  американських доларів 60-річний викладач видавав бажаючим готові курсові проекти і тут же, без жодної співбесіди та перевірки знань виставляв оцінку «добре», які  потім переносилися в екзаменаційно-залікові відомості. Начебто всі були задоволені, але на бізнес доцента «наїхали» співробітники ДСБЕЗ. Міліціонерам вдалося затримати його на гарячому. Було доведено отримання хабарів від десятка студентів протягом лише одного дня!

Правда, на суді обвинувачений хитрувати не став, провину свою визнав повністю і просив, зважаючи на вік, не відправляти його за грати. Суд покарав доцента двома роками позбавлення волі, але застосував до нього  випробувальний термін один рік. Тобто якщо протягом цього часу засуджений не скоїть нового злочину, «в місця не настільки віддалені» він не потрапить.

За гроші можна купити оцінку, але не знання. Фото Володимира ЗAЇКИ

Схожий епізод  на Полтавщині: за аналогічні дії до кримінальної відповідальності притягнули 39-річного старшого викладача кафедри одного з кременчуцьких вишів технічного профілю. Описана вище історія повторилася, тільки при складанні заліків з інженерної та комп’ютерної графіки: 200 гривень за позитивну оцінку при наявності креслень або 400 без них. Після кількох студентів, які розрахувалися за вказаною таксою, перед викладачем несподівано постали оперативники ДСБЕЗ, які вилучили зі столу хабарника від освіти тисячу гривень. На деяких купюрах при ультрафіолетовому світлі чітко виднілося слово «ХАБАР», що й було зафіксовано в протоколі. Кримінальні методи своїх колег повторив і заступник директора одного з навчальних закладів Миколаєва. Правда, його апетити були не настільки скромні, все ж таки керівник! Посадовець вимагав в абітурієнта 10 тисяч гривень за «вирішення питання» про зарахування на бюджетну форму навчання. Під час одержання грошей його й затримали.

Всі ці випадки об’єднує не тільки схожа фабула, поведінка фігурантів, а й фінал. Спочатку шок від самого факту затримання, потім визнання своєї провини і каяття під час судового процесу (хочеться сподіватися, що щире).  

Кременчуцький і миколаївський хабарники були засуджені до п’яти років позбавлення волі кожен і також звільнені від відбування покарання з випробувальним терміном. Очевидно, суд вирішив, що необхідне антикорупційне «щеплення» липкорукі педагоги все ж таки отримали під час затримання, слідства і самого розгляду справи.

А учнівсько-студентській молоді залишається нагадати, що до кримінальної відповідальності притягується не лише сам хабарник, а й особа, яка  хабара пропонує. Проте якщо громадянин повідомить правоохоронні органи про те, що в нього вимагають гроші, від кримінальної відповідальності він звільняється.