Хоча тема круглого столу й стосувалася розвитку вітчизняного бізнесу в 2014 році, на зібранні переважно йшлося про проблеми адаптації українських виробників до умов Євросоюзу. Такий лейтмотив задав голова Держпідприємництва Михайло Бродський.
Посил від влади…
— Наш курс однозначний — в Європу, — заявив високопосадовець. — Питання лише в тому, коли ми туди прийдемо і з чим. Тому я хотів би обговорити конкретні питання. Почну з підвищення захисту прав споживачів. Іншими словами, підприємці мають відповідати за те, що вони виробляють. Це, до речі, європейська норма.
В Україні напрацьований законопроект щодо продуктів харчування, який покладає всю відповідальність щодо якості продукції на підприємця, а не на контролюючий орган. Не скажу, що цей закон сподобається сільськогосподарському бізнесу, але в ньому закладені європейські норми контролю, які вже давно виправдали себе на практиці.
Однак річ не лише в самому законі. Він не буде дієвим, якщо існуватиме «чорний» ринок. Щоб його позбутися, треба продавати продукти харчування тільки через касові апарати. Це стосується й аптечного бізнесу. Нині з 23 тисяч вітчизняних аптек 8 тисяч працюють без касових апаратів. За таких умов фактично неможливо боротися з фальсифікатом.
Не менш важливою є проблема екологічних норм. Аби наблизитися до цивілізованих країн, ми маємо адаптувати 31 екологічну директиву. Серед іншого йдеться про повернення до технічного огляду автомашин, суворіші правила до транспорту, що перевозить небезпечні речовини, наявність тахографів на автівках. Звісно, це потребує додаткових витрат, однак встановлює однакові правила гри для всіх. Мають бути й нові умови конкуренції, референтні ціни, безмитний доступ у рамках квот для імпорту та скасування митних тарифів. Усього цього потребує єдиний економічний простір. А отже — це вимоги до вітчизняного бізнесу, яким він має відповідати.
Щоправда, запроваджувати все це одразу не варто, вважає Михайло Бродський. Бізнесу треба дати час адаптуватися до нових умов, тобто вводити законодавчі норми поетапно. В Угоді про асоціацію саме так і прописано: нові правила впроваджуються протягом п’яти років.
Досить різко висловився високопосадовець щодо чиновників і їхньої участі у процесі реформ: красти стане набагато важче, а то й взагалі неможливо. Антикорупційні закони схвалені вже майже всі. Це досить важливо. Адже, скажімо, тендерні рішення, які вже стали аналогом корупції, можна буде оскаржувати в Європейському суді.
…сприймає громада
Віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Леонід Докіль заявив, що їхня структура найбільш адаптована до роботи в європейських умовах, оскільки вже приєдналися до всіх євроконвенцій. Уже нині на Старий Світ припадає майже 70% транспортних послуг асоціації.
— Сьогодні нам куди легше працювати з європейськими країнами, — сказав він. — Зате дуже багато перешкод, які обмежують наш рух територією Росії та інших країн СНД. Черги по 200—400 машин досі стоять на кордонах з РФ та Білоруссю. І така ситуація склалася не останнім часом. Тому я підтримую всі починання щодо переведення українського бізнесу на європейські норми. Витрачені зусилля того варті.
Старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін наголосив на тому, що бізнес слід змінювати на краще з точки зору споживача, і вимоги Євросоюзу в цьому контексті цілком справедливі. Як наголосив експерт, йдеться про добросовісне державне управління. Однак якщо в країні всеосяжна корупція, то жоден закон про боротьбу з корупцією, хоч би яким хорошим він був, нічого не дасть. Тож мені здається, що бізнес має бути тим передовим елементом, який веде за собою суспільство. І якщо влада не встигне змінитися, то бізнес змінить владу й візьме на службу тих чиновників, які відповідатимуть потребам часу.
Щодо самого бізнесу, то він має сприймати європейські вимоги як даність, за якої не можна відповісти «я не хочу чи не можу». Якщо не можеш чи не хочеш, то маєш знати, що на це місце прийдуть інші люди, які будуть готові адаптуватися до цивілізаційних норм. І це передусім мають зрозуміти великі підприємства, які нині заявляють, що не можуть продавати свої товари в Європу через їх неконкурентність.
— Такий обмін думками дуже важливий, — підтримав колегу координатор регіональних експертних груп Валерій Вєтров. — Я зупинюся на двох найважливіших, з моєї точки зору, векторах: забезпечення органами місцевої влади виконання державної політики в сфері підприємництва та організація бізнесу за такою схемою, щоб ці норми працювали. Ми саме й зібралися, аби порадитися, як цього досягти. Скажімо, нині приймається чимало законів, однак працюють вони формально. Влада на місцях часто не зацікавлена в тому, щоб регулятори були задіяні. З іншого боку, й бізнес не надто наполягає на реалізації цих норм. У деяких регіонах ми активізували таку роботу, але ефективною для всієї держави вона не стала.
Поскаржився доповідач і на те, що при підготовці законодавчих чи нормативних актів центральні органи влади мало контактують з регіональними. А специфіка регулювання — саме на місцях. Знайти баланс інтересів між державою і місцевою владою, між споживачем і підприємцем дуже важливо для успішного розвитку бізнесу.
— Суспільство загалом і підприємці зокрема мають знати, що їх чекає, — підсумував Михайло Бродський. — Треба до цього готуватися, адаптувати свій бізнес і вибудовувати плани з огляду на нові ринкові умови. Нам усім разом слід напрацьовувати законодавчу базу, з якою вийти до політиків (провладних і опозиційних). Це важливо тому, що закладені норми матимуть не дуже популярний характер, але будуть вкрай потрібними для нашого руху вперед.
Ми в Google+