ДОСЛІДЖЕННЯ

«Урядовому кур’єру» розповіли,
як українці ставляться до грошей

Скільки потрібно грошей для щастя? Це запитання турбує чи не кожного. Проте бачення заповітної суми у кожного власне: комусь достатньо 100 тисяч гривень, а комусь і кількох мільйонів малувато. Хоч, як доводять дослідження, більшість наших співвітчизників сприймає гроші не як мету, а як засіб реалізації бажань. А багатство — насамперед як можливість допомагати іншим. Щоправда, від мільйона, який зненацька впаде на голову, не відмовиться майже ніхто.

Банк із назвою тумбочка

Правду про всі аспекти багатства розкрило нещодавно проведене національне он-лайн дослідження, в якому взяли участь 3945 респондентів працездатного віку від 20 до 35 років з різних регіонів України.

Вивчаючи це дослідження, одразу згадала фразу, сказану героєм Андрія Миронова у фільмі «Діамантова рука»: «Щоб ти жив на саму зарплату!» Як доводять результати опитування, такі погрози й донині актуальні. Особливо коли йдеться про українців, які бояться потрясінь і всіляких фінансових негараздів. Тож більшість співвітчизників  відкладає певну суму на чорний день. Проте таким вмінням можуть похвалитися далеко не всі.

На запитання, чи вмієте ви розпланувати особистий бюджет так, щоб не влізати в борги, респонденти відповіли ось що: 44% опитаних вважає, що їм це вдається; 38% намагаються планувати бюджет, але у них це не завжди виходить. Лише 8% зовсім не планують бюджету, а 5% не вміють правильно розпоряджатись зарплатою (одразу витрачають багато). Тому потім їм доводиться економити буквально на всьому. І тільки 3% опитаних мають звичку позичати.

При цьому в офісних працівників ставлення до позичання грошей лояльне. Лише десята частина опитаних ніколи не позичає. Натомість більшість позичає гроші насамперед друзям або родичам. У тимчасове користування гроші дають саме тим, хто має правильну звичку їх вчасно повертати. Звісно, позичальники, які вважають, що борги повертати зовсім не обов’язково, особливо якщо у людини є гроші,  автоматично потрапляють у такий собі чорний список. Як наслідок, сотню до зарплати ніхто не позичить. Адже в більшості офісів інформація про всілякі звички колег розповсюджується чи не зі швидкістю вітру. І важливо, що так звані приватні кредитори, позичаючи гроші, не оформлюють жодних документів, які б підтверджували цей факт. І лише 3% українців юридично підкованіші й менш довірливі, тому даючи в борг, просять написати розписку. Інші ж вірять обіцянкам.

— Люди, яких ми опитали, кажуть, що доволі легко позичають гроші, — зазначає керівник Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу hh.ua Уляна Ходорівська. — Хоч більшість позичає гроші родичам та друзям лише тоді, коли впевнені у їх поверненні. Судячи з того, що українці продовжують давати в борг і, як і раніше, не вимагають розписок, гроші їм повертають.

Поцікавилися дослідники й тим, де саме українці зберігають свої фінанси. 39% доручають цю відповідальну місію банківським установам. 30% — живуть від зарплати до зарплати, тож заощаджувати їм просто нічого. А 24% хоч і зберігають гроші у гривнях, довіряють цю відповідальну місію… тумбочці. І 22%, окрім тумбочки, ще й зберігають зароблене в доларах. І тільки 8% опитаних інвестують у нерухомість, а 4 — в коштовні метали. 5% вкладають кревні у розвиток бізнесу, навчання, дрібні проекти і витрачають на подорожі.

Що краще — заробити чи вкрасти?

Цікаво, як насправді українці ставляться до грошей? Це ще одне запитання, яке було поставлене в ході проведення дослідження. 55% опитаних вважають їх обов’язковою умовою свободи. Переконані, що це такий самий елемент цивілізації, як і інші 46%. Тільки 7% упевнені, що щастя та гроші — мало не синоніми. Для 4% гроші — не що інше, як… зло. 3% вважають їх беззмістовними папірцями. І 8% зазначили «інше» (це може бути ресурс, можливість реалізовувати плани, засіб придбання благ, механізм керування людьми).

Щодо розуміння багатства, то для 57% це не самоціль, а засіб розв’язання важливих життєвих завдань. Для 13% багатство — не що інше, як соціальний статус людини. Мета, що до неї повинна прагнути кожна людина, яка себе поважає, — так вважають 18%. Тож, як бачимо з цих відповідей українців, романтиків серед нас небагато. Прикметно, що лише для 3% українців багатство — це привід для заздрощів. Приємно, що для більшості співвітчизників гроші не є фетишем.

Це підтверджують і відповіді на наступне запитання: що означає бути заможним? Для 36% багатство насамперед дає можливість допомагати іншим. П’ята частина респондентів розглядає фінансовий добробут як можливість вести безтурботне життя, така сама кількість опитаних переконана, що це головна мета всього життя. Цікаво, що для людей, старших 45 років, ці відповіді не настільки актуальні, як для молоді. Лише кожен десятий серед тих, кому за 45, продовжує мріяти про багатство. А 10% опитаних переконані, що, попри брак мільйона, вони по-справжньому багаті люди.

Вельми інтригує бачення українцями способів, за допомогою яких можна заробити статок. Очевидно, що покладатися на такого собі пана Корейка (підпільний мільйонер із твору І. Ільфа та Є. Петрова «Золоте теля»), який прийде і дасть мільйон на блюдці з блакитною облямівкою, не варто, тож потрібно якось самостійно «крутитися».

Бачення шляхів досягнення фінансового добробуту в наших співгромадян кілька. 62% покладаються на пані удачу, на їхню думку, потрібно вчасно опинитись у потрібному місці. 43% готові наполегливо працювати на високооплачуваній роботі в Україні. Не дуже довіряють вітчизняним роботодавцям і вважають, що заробити справді великі гроші можна, але за кордоном, 35%. Усе ще властива нам віра в диво. 26% українців свято вірять у те, що розбагатіти можна, вигравши гроші в лотерею.

Хороші шанси на швидке збагачення, на думку опитаних українців, є в тих, хто зуміє вдало влаштувати особисте життя. Тобто одружитися. Проте такий спосіб поліпшення матеріального становища більше властивий жінкам, а не чоловікам. Натомість представники сильної статі спокійніше ставляться до думки «вкрасти гроші й вигідно ними розпорядитись». Як спосіб розбагатіти 7% опитаних називають спадок, а 10 — вірять у можливість знайти скарб. Є й такі, хто зовсім не знає шляхів швидкого збагачення: їх 4%.

— Українці, звісно, прагматичні, проте благородство нам також властиве, — каже Уляна Ходорівська. — Якби у респондента раптово з’явився мільйон доларів, то 65% відкрили б власний бізнес, 41 — придбали б нерухомість і машину й майже чверть опитаних віддали б гроші на благодійність. Багато хто заплатив би за навчання чи дороговартісне лікування або ощасливив рідних подарунками. І це не може не тішити.

КОМПЕТЕНТНО

Наталя ШУЛЬГА,
виконавчий директор Українського наукового клубу,
професор кафедри інформаційно-аналітичних методів
та євроінтеграції НПУ ім. М. П. Драгоманова:

— Я побачила в цьому дослідженні певні суперечності, напевне, це стосується того, як були сформульовані питання до респондентів. З одного боку, абсолютно очевидно, що люди, які не мають соціальної захищеності й ідеологічної перспективи, житимуть одним днем. У цьому плані зарплата 3 тисячі доларів — непогано. Адже вона дає можливість людині почуватися комфортно: подорожувати кілька разів протягом року, купити подарунки близьким і друзям, можливо, їсти якісну їжу. В такому разі цих коштів буде достатньо.

А від себе зауважу, що для Києва дві тисячі доларів — це комфортна зарплата. Проте тільки тоді, коли у вас є житло. Ця додаткова тисяча — для тих, хто повинен його винаймати. Це об’єктивно.

А ось питання, що таке багатство для України, абсолютно не визначене. Адже навіть якщо у вас з’являться гроші, то що робитимете з надлишком?