Багатьом знайома ситуація, коли слід купити залізничний квиток, а варіантів немає. Наче квитків не існує. Або існують лише верхні полиці в плацкартних вагонах. Таких ситуацій та історій у мене й рідних, знайомих, друзів, колег накопичилося безліч. Особливість ситуації полягає в тому, що немає значення, коли ти намагаєшся взяти квиток, — за 45 діб чи в останню хвилину. Нікому не відомо, як карта ляже. Це як лотерея, як пощастить.

Мама розповіла, що пильно стежила, як продаватимуть квитки на її потяг за 45 діб. Уранці начебто були. Мить — і не стало. Згодом усі 45 діб пильнувала, може, що з’являться. З’явилися. Придбала. Але зізналася, що давно так не партизанила. Маму запросили на ювілей родичів. Вона готувалася до свята, але постійно думала про квитки. Навіщо ці зайві проблеми?

Ще спогад. Передноворіччя. Сайт Укрзалізниці не працював. Три доби люди не могли нічого зробити — ні квитків придбати, ні просто зайти на сайт. Люди в соцмережах панікували. Мене тоді бентежила не паніка, а реальність. Слід було якимось неймовірним чином знайти квиток жінці похилого віку, що їхала з Італії. Потрібен був квиток на потяг з Тернополя до Миколаєва на 29 грудня. І жодних варіантів, бо сайт не працював. Людина ж не може зависнути — вона жива, втомилася і хоче додому.

Ми розв’язали цю проблему тільки завдяки особистим зв’язкам. Людина, яка зрозуміла і поспівчувала нашій проблемі, сказала: буде квиток. Я цій людині надіслала всі дані, що зазвичай надсилаю Укрзалізниці. Згодом разом пожартували, бо, коли отримала квиток, побачила побажання красивими червоними літерами (не певна, що дослівно): «Розкажіть усім, що Укрзалізниція найкраща». Та хто ж проти. Безумовно!

Ще одна історія, яку розповіла подруга. За місяць не змогла взяти квитків, бо в тому вагоні було лише два вільні місця. Викупила. А за два дні до відправлення був вільним весь вагон. Купили квитки компанією поруч.

Я ж колись поїхала до Києва в гості до подруг. До нового року, на вихідні. Квитків не було. З Миколаєва поїхала, а з Києва — ні. Добре, що є подруги, які сказали: залишайся. А мене ж там чекали. Сиділи, щоп’ять хвилин заходили на сайт Укрзалізниці, щоб спіймати квиток. Спіймали.

Куди зникають залізничні квитки? Нічого не змінюється з давніх часів. Знайомий дав телефон тітоньки, яка видасть квиток на будь-який потяг на потрібне прізвище. Зі знайомим зустрілася в потязі, який узяв квиток щойно, а я замовляла за тиждень. Ще є варіант: «зателефонуй Вані». Тобто є люди, які намалюють будь-який квиток.

Тож можливо, вже слід вивчити пасажиропотік, передбачити, що скоро літо та сезон масових поїздок? Нових вагонів і потягів не буде? Хоч би старі не забрали.

А в мене жахлива ситуація. Слід їхати в редакцію, а квитків у купе немає. Придбала люкс, бо не вмію їздити на верхніх полицях плацкартних вагонів. Сподіваюся, керівництво зрозуміє.