У деяких селах люди, готуючись до зими, й досі користуються досвідом пращурів: обкладають будинки ззовні кукурудзинням. Це має трохи кумедний вигляд, але завдяки цьому люди витрачають менше дров (чи блакитного палива, якщо це в газифікованому селі). 

Розповідають, що обкладену кукурудзинням хату можна топити усього раз на два—три дні, і в ній завжди буде тепло. І це не залежало від цін на енергоносії, тому можна говорити про певну культуру енергоспоживання, яка складалася впродовж століть, хай навіть і певним чином на шкоду естетичному вигляду житла. Утім, останніми роками і цю проблему розв’язали — на зміну традиційному кукурудзинню прийшли нові технології: хто має гроші, утеплює будинки сучасними матеріалами.

Немало ж міських жителів, особливо хто мешкає в старих будинках, також утеплюють таким чином свої квартири. Адже з урахуванням хоча б якихось енергозберігаючих технологій житло почали зводити тільки останніми роками. А поки що житловий сектор витрачає у 2—3 рази більше енергії, ніж в європейських країнах. Безумовно, приємного в цьому мало, однак — є хороші перспективи для економії.

А що робити, відомо всім. Про це давно і неодноразово говорили: найкраще, з чого почати, це, наприклад, об’єднатися в ОСББ і спільно вирішувати, як утримувати будинок і домогтися щонайменшої його енергозатратності. Експерти не радять відкладати цю справу надовго, адже без належного догляду і ремонту будинок зношується, старіє, а жити в ньому стає менш комфортно. Натомість там, де колективний господар в особі ОСББ сформувався і працює, і будинок впорядкований, і людям жити в ньому затишно, та й ринкова ціна квартир зростає. В Україні вже є чимало прикладів успішної діяльності ОСББ і вдалої термомодернізації будинків.

В Україні немало прикладів вдалої термомодернізації будинків. Фото з сайту afisha.ternopil.ua

Експерти пропонують об’єднанням співвласників розпочинати термомодернізацією не зі спонтанного обкладання будинку кукурудзинням, а з цивілізованих заходів. Насамперед потрібно провести енергоаудит, щоб виявити всі «слабкі місця» будинку і звернути на них с особливу увагу. А вже потім братися і за ремонт.

Однак потрібно вирішити ще одне непросте питання: фінансове. Експерти Міжнародної фінансової корпорації та Європейського банку реконструкції і розвитку зауважують, що загалом на модернізацію житлового фонду в Україні потрібно приблизно 500 мільярдів гривень. Де їх узяти? Та й хто дасть, якщо, по-перше, бюджетні можливості обмежені, а по-друге, чи зобов’язана взагалі держава приводити в належний стан наше приватне житло? Адже понад 95% квартир, які свого часу давали родинам у найм, нині приватизовано. Господар приватного будинку ні в кого не вимагає грошей на ремонт, бо чітко розуміє: це — його турбота. А ось щодо жителів багатоквартирних будинків, то ще не всі усвідомили: увесь їхній дім — це їхня спільна власність, і вони самі (разом) мають дбати про його стан, а не покладатися на ЖЕКи, які нині стали пережитками минулого.

Якщо йти найпростішим шляхом — зібрати потрібну суму з мешканців, то навряд чи ОСББ всім буде по силі. Адже йдеться про чималі суми, яких у більшості наших громадян немає. Проте існує й інший шлях — накопичувати кошти впродовж років. Але цей варіант не всім підійде, бо поки зберуть необхідну суму, то будинок занепаде й потребуватиме ще більших вкладень.

Тут, безумовно, багато залежить від ініціативності й наполегливості лідерів місцевого самоврядування. Там, де міський чи сільський голова — хороший господар, люди об’єднуються і в складчину роблять усе для заощадження недешевих нині енергоресурсів, а отже, і своїх коштів, але не на шкоду комунального комфорту. Їх і держава підтримує, і небайдужі помічники в особі різноманітних міжнародних проектів, які діють в Україні, — вони надають і консультаційно-організаційну підтримку, і фінансову. До того ж, і банки готові надавати кредити.

Європейський досвід доводить, що в результаті заходів з енергозбереження (утеплення, встановлення лічильників тощо) споживання енергоресурсів знижується десь на 30—40%. Тож очевидно, що докладати зусиль варто. За оцінками експертів, реалізація проектів термомодернізації житлових будинків дала б можливість щороку економити понад 30 мільйонів мВт/год, або приблизно 7 мільярдів гривень.

У Європі енергозберігаючі заходи виправдовують себе вже давно, однак, з огляду на зростання вартості енергоносіїв, там не зупиняються на досягнутому. «Проекти з енергонезалежності становлять по всьому світу 40% проектів ЄБРР, по Україні — лише 19%. Тож нам є куди рухатися», — зазначив перший віце-президент ЄБРР Філіп Беннетт.

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Сергій КУШНІР,
директор департаменту систем 
життєзабезпечення та житлової 
політики Мінрегіону:

— Споживання і втрати теплової енергії в більшості багатоквартирних будинків в Україні в 3–3,5 раза перевищують європейські стандарти. Одна з причин цього — відсутність ефективного власника житла. З метою вирішення цієї проблеми Мінрегіон розробив законопроекти «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні-послуги», які стимулюватимуть власників житла більш ефективно розпоряджатися своїм майном.

Ці закони вже подані урядом до парламенту. Ми сподіваємося, що Верховна Рада, щоправда, вже наступного скликання, прискорить їхнє прийняття.