Площі «Мистецького Арсеналу» на двох поверхах для книжок було замало. Задіяли двір, з якого видно лаврську дзвіницю, — на щастя, погода була лояльною до читачів усі п’ять днів. До квиткової каси постійно стояла черга, яка чемно пропускала татусів з малятами на грудях та дідусів з паличками.

Усі, хто пройшов, ознайомлювалися з продукцією 150 видавництв, ставали учасниками понад 200 програм удень і вночі. На цьому «Арсеналі» літераторів та поетів дещо потіснили художники й мистецтвознавці, культурологи і політологи, історики і політики.

Левко Лук’яненко на відкритті мріяв, що «в майбутньому нації змагатимуться не на полі бою, а на полі культури», а черговому любителю автографів підписував свої твори «З часів неволі. Одержимі» й останній — «Від хохла до українця».

Історик Ярослав Грицак на людній презентації своєї книжки «Куди рухається світ» розмірковував: «Нам не вистачає свого Бальцеровича. У Польщі він у списку з 10 претендентів на посаду був сьомим. У нас такий список можна скласти з трьох прізвищ».

Понад 20 музейників, мистецтвознавців, колекціонерів, художників з різних міст упродовж трьох років об’єднувала робота над книжкою «Мистецтво українських шістдесятників». Фоліант вийшов у видавництві «Основа» російською. Молоді упорядники зізнаються, що думали про сьогодення, а не про 1960-ті. Період мистецького нонконформізму був для них певним авантюризмом. Авантюристи стали класиками.

Під час презентації книжки-альбому Анатолія Криволапа зустрів мистецтвознавця Михайла Кулимника. Він сказав: «Арт-ринок нині в сонному стані. Та на ньому з’явилися нові колекціонери. Їх небагато, та вони освічені — знають, за що платять. Сучасним молодим художникам властиві розбазарювання себе в різних жанрах і київська містечковість». Я веду Михайла до розкладки дніпропетровської книгарні, де він за 30 гривень купує змістовне дослідження стилів культури «Порногламур» видавництва «Основа». Українські автори сховалися за прізвищем Жан-Марі К’юбільє. Це, на жаль, єдиний примірник книжки.

Багато читачів відвідували «Книжковий Арсенал» по кілька разів. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Суботня програма 25 квітня розпочалася з проекту «Коронації слова» «Феномен Розстріляного Відродження в українській літературі», який популяризує видання про знищених сталінізмом літераторів: «Це Небесна Сотня поетів і письменників. Я закликаю писати про них», — сказав автор ідеї Юрій Логуш.

Особливу популярність на форумі мали дискусії. Але їх супроводжує така незручність, як одночасність проведення. У натовпі раз по раз зустрічаються не лише медійні обличчя, а й просто знайомі, з якими хочеться поспілкуватися.

Біля стенда з альбомами видатних художників побачив Ігоря Іващенка — підприємця, в якого «душа забороняє називатися волонтером». Він купує для подарунка примірники всіх альбомів про художні музеї. Ігор вважає «Книжковий Арсенал» по-справжньому культовим проектом: «Сюди йде молодь». Кінорежисер Олесь Санін пояснює, чому він тут: «Форум став місцем, де я можу побачити тих, кого хочу. Падлюки сюди не приходять. Книжка стала лакмусовим папірцем єднання людей». Напевно всі провідні українські літератори, які на слуху, виступили на «Арсеналі». Їх можна було запросто потіснити плечем біля прилавків. Гадаю, така тіснява навколо яток їх надихала.

Екстравагантний і прагматичний Гарік Корогодський, поспішаючи на автограф-сесію, пояснює, що «Книжковий Арсенал» для нього важливіший, ніж те місце, де заробляє гроші. Тут він представляв нову книжку «У нас був секс» видавництва «Фоліо». Вартість «сексу» 180 гривень. Це листування жінки і чоловіка, які мають протилежні погляди. Каже, що готує до видання нову книжку «Як витратити мільйон». Найвища відзнака для пана Корогодського, що його твір дочитує 24-річний син, не схильний до читання.

Не проштовхнутися серед дорослих до розкладок з дитячою літературою. Фахівці кажуть, що вона є рятівним кругом для видавництв. Організатори запропонували юним інноваційну програму «Вивчай! Досліджуй! Твори!» з інтерактивним простором, який займав щонайменше третину «Арсеналу».

Спеціальний гість форуму — Чехія. Колишній глава МЗС Чеської Республіки Карл Шварценберг одним із перших провів аналогію дій Путіна з Гітлером. Він презентував книгу листів Вацлава Гавела до його дружини Ольги, з якої читач зрозуміє, як гідно триматися в екстремальних життєвих ситуаціях. Політик запевнив, що більшість чехів підтримує Україну в боротьбі з агресором і зазначив: «Простір «Арсеналу» символічний. На місці, де виробляли зброю, представляють книжки».

Польща презентувала нотні видання Шопена, що супроводжувалося фортепіанним концертом. Ажіотажною стала зустріч з біологом і прозаїком Янушем Леоном Вишневським з нагоди виходу нового твору, який він написав разом із сексологом Збігневом Іздебським: «Інтимно: Розмови не тільки про кохання». Видавництво «Махаон-Україна». Черга по автограф відлякала мене.

Широко була представлена Німеччина як авторами, так і лекторами, а також мальованою продукцією: коміксами, плакатами для дітей, волонтерів і психологів.

Впали в око білоруські книжки, зокрема поезія. Але найбільше шанувальників зібрала презентація п’ятої книжки циклу «Червона людина. Голос утопії» Світлани Алексієвич, яка, до речі, народилася в Івано-Франківську і не забула української.

Чимало було книжок від російських видавців, здебільшого інтелектуальні бестселери останніх десятиліть. Російський поет Ігор Померанцев, що проживає в Чехії, читав свої вірші українською, як їх переклали в українському виданні.

Насамкінець. Найдорожчими книжками, які сам побачив, стали «Україна — козацька держава» у шкіряному окладі видавництва «Емма» (27 тисяч гривень) та «Кобзар» (за 30 тисяч) видавця «Корбуша». Найдешевші коштували 10 гривень, зокрема «Зачарована Десна» Довженка, твори Акуніна — за 15, а тонкі дитячі — за 5 гривень.

У мистецькому просторі знайшлося місце і для програм «Арсеналу добрих справ» з благодійними проектами для воїнів АТО, дітей, переселенців, поранених. І для програми «100000 книжок для сільських бібліотек», зокрема дитячих, з надією упорядників, що «одна-єдина книжка має силу змінити чиюсь долю». 

ВРАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА

На своїй сторінці у Фейсбуці Петро порошенко написав:

«Приємно вразила велика черга — як люди тягнуться до літератури. Емоції винятково позитивні. Придбав багато книжок. Серед них: «Історія Європи», «Розстріляне Відродження», «Трилогія. Довженко», книга В. Гавела «Листи до Ольги» та інші. Тепер дав би Бог часу їх почитати!» 

ДОВІДКА «УК»

Нагадаємо, «Книжковий Арсенал» — найбільша подія в Україні, що об’єднує літературу і мистецтво. Його особливість у тому, що він пропагує погляд на книжку не лише як на продукт, але й як на важливу частину ширшого культурного процесу, сучасного стилю життя. Місія фестивалю — популяризувати читання, створити міждисциплінарний контекст навколо книжки, стимулювати розвиток українського книговидання шляхом міжнародного обміну, підтримати сучасну інтелектуальну і мистецьку книгу, відобразити спорідненість літератури з іншими видами творчості — візуальним мистецтвом, кіно і музикою.
 

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»