Нинішній рік став рекордним для лісівників Житомирщини за обсягами будівництва доріг, яких додалося понад 90 км. Щоб належно оцінити вагомість цієї цифри, не зайве нагадати, що у 2007—2010 роках у лісах прокладали по 5—25 км нових шляхів і лише торік — аж 75,8 км.

У кожної з лісових доріг — своя технічна особливість і… неповторна краса. Фото прес-служби ЖОУЛМГ

Власними силами

Комусь може видатися, що спорудження доріг — прерогатива дорожників, а не лісівників, навіть коли йдеться про фактично технологічні шляхи, призначені для забезпечення доступу до лісових масивів. Однак, як довела практика, збудоване власними силами не лише в середньому на 20% дешевше, а, що не менш важливо, якісніше. Зумовлено це насамперед тим, що для спеціалізованих будівельних підприємств лісові траси — лише побічний підзаробіток, на який робітників і техніку направляють «за можливості», що не завжди гарантує належну якість робіт та їх швидке виконання.

Не менш промовистий факт, що із збудованих в області за останні 7 років 276,3 км лісових доріг лише 37,4 км, або близько 13,5%, прокладено за рахунок бюджетного фінансування. Більше того, цьогоріч і торік дорожнє будівництво проводили виключно за зароблені держлісгоспами кошти, хоч нові шляхи — загального користування і відкриті для всіх.

Не гріх нагадати, що для болотистого Полісся дороги — це життя. Причому інколи навіть у прямому значенні слова, коли йдеться про приїзд «швидкої допомоги» чи пожежної техніки, зокрема до лісових масивів, де будь-який оперативно не ліквідований осередок загорання загрожує обернутися масштабною катастрофою. Отож часто будівництво буквально 1—2 км шляху стає безцінним подарунком місцевим громадам, як, наприклад, між селами Броницька Гута і Перелісянка у Новоград-Волинському районі, відстань між якими завдяки лісівникам скоротилася з 15 км в об’їзд до 4 км навпрошки.

Витрати скорочуються

Попри безсумнівну соціальну значущість лісових шляхів, будують їх не задля альтруїзму:

 — Якісні дороги, на яких заздалегідь передбачено майданчики для навантажування деревини та розвороту великовантажних автомобілів, істотно скорочують транспортні витрати та дають змогу відмовитись від значного обсягу перевалочних робіт, — розповідає начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Ткачук. — Якщо за умов бездоріжжя у несприятливий період року доводиться буквально «витягати» заготовлену сировину з лісу та перевантажувати її через проміжні склади, то завдяки шляхам із твердим покриттям та електронному обліку деревини її без жодних проблем відпускають споживачам безпосередньо з лісосік. У результаті, наприклад, лише в Словечанському держлісгоспі вдалося скоротити відстань вивезення продукції з лісових масивів у середньому на 20 км та зекономити впродовж 10 місяців цього року 796 тисяч гривень. І це в масштабах лише одного підприємства за відносно короткий термін.

Зрозуміло, що тільки на ентузіазмі навіть на рівному місці дороги не побудуєш, не кажучи вже про умови Полісся. Отож нині на «озброєнні» спеціалізованих бригад — 16 одиниць потужної дорожньої техніки, шість із яких — три екскаватори і три бульдозери — придбано за бюджетні кошти та передано лісівникам області Державним агентством лісових ресурсів України.

Причому навіть узимку робота на лісових дорогах не завмирає. Йдеться не тільки про їх розчищення від снігу та надання допомоги на головних автошляхах області, де за масштабних природних катаклізмів задіюють техніку лісівників. Завдяки тому, що на сьогодні в лісових масивах вже облаштовано майже 100 км земляного полотна під майбутнє дорожнє будівництво, воно триває фактично без зимової перерви.