Парламент почав створювати Національне агентство з розшуку та управління активами, отриманими злочинним шляхом, проголосувавши за документ у першому читанні. Але поява такого законопроекту спричинила немало критики юристів, оскільки одна з його норм передбачає реалізацію майна ще до вироку суду. А за існуючої нині системи правосуддя це може призвести до непередбачуваних наслідків. Проект закону розробило Міністерство юстиції спільно з Генеральною прокуратурою України за участю представників антикорупційних організацій.  «Основна мета законопроекту — забезпечити невідворотність настання негативних наслідків вчинення кримінальних злочинів, насамперед корупційних, шляхом позбавлення винуватих осіб економічних переваг, отриманих в результаті їхньої протиправної поведінки. 

У зв'язку з цим проектом пропонується закріпити на законодавчому рівні інституційний механізм розшуку активів, які підлягають арешту, їх повернення та управління заарештованими активами, а також визначення правових основ організації і діяльності окремого незалежного органу, відповідального за здійснення такої діяльності», — сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

Агентство має стати максимально незалежним, в ньому працюватиме близько 100 чоловік, обраних за допомогою прозорого публічного конкурсу окремою комісією з громадських авторитетів, делегованих Верховною Радою, Генеральною прокуратурою, міністерствами юстиції та фінансів, Національним антикорупційним бюро та Держфінмоніторингом.

Гарантії незалежності голови майбутнього агентства, вичерпний перелік підстав для його звільнення, високі зарплати співробітників закріплять на законодавчому рівні, що має забезпечити неупередженість під час пошуку корупційних активів українських чиновників, прозору реалізацію арештованого й конфіскованого майна, унеможливити зловживання під час керування таким майном і активами.

Планується, що агентство працюватиме як сервісна служба, яка має дві функції. Перша — це розшук активів. До того ж не за власною ініціативою, а за зверненням органів, які протидіють корупції.

Розглядаючи запит, агентство надаватиме інформацію. У цій структурі сконцентрують усі електронні бази даних. Слідчому потрібно буде звернутися в агентство із запитом, і йому впродовж трьох діб нададуть інформацію про активи тієї чи тієї особи.

Коментуючи законопроект, заступник Генерального прокурора Віталій Касько розповів, що таке агентство, співпрацюючи з колегами з інших країн, значно спростить роботу слідства у разі, коли потрібно дізнатися про активи, які перебувають за кордоном. Вони у межах співробітництва, а не правової допомоги, можуть надіслати запит на електронну пошту або факсом і невдовзі отримати інформацію, яку передадуть слідству.

Друга функція — управління активами. Нині за арештовані активи або які ще підлягають арешту відповідає слідчий. На прикладі Межигір’я можна переконатися, яка це проблема. Слідчий не може займатися питаннями, хто годуватиме страусів, здаватиме в оренду приміщення, стежитиме за господарством. Держава на цьому втрачає.

Тому буде спеціалізована агенція, яка визначатиме за прозорими процедурами, що з цим усім робити: краще здати в оренду чи використовувати як музей і брати за це гроші.

На певних етапах агентство реалізовуватиме майно. Скажімо, те, яке втрачає вартість. За кордоном усюди автомобілі, арештовані у кримінальних справах, відразу продають, адже вони з кожним роком дешевшають.

Якщо авто продали, а вирок суду виправдальний, власникові повертають вартість транспортного засобу на час продажу. Він у такому разі коштів не втрачає. Так само вчиняють і з комп’ютерною технікою, яка дуже стрімко знецінюється.

Усі арештовані під час розслідування кошти мають надходити на рахунок цього агентства в державних банках, а належні за перебування таких коштів відсотки зараховуватимуть у державний бюджет.

Також законопроектом передбачено створення Єдиного державного реєстру активів, одержаних злочинним шляхом.

Це досвід Франції, де таке агентство давно вже в рази, а то й сотні разів покриває витрати на його існування. Воно забезпечує державі прибуток.

До речі, у Франції таке агентство фінансували з бюджету приблизно півтора року. Згодом воно відпрацювало витрачені на нього кошти. Тепер уже заробляє саме на своє функціонування, а решту прибутку спрямовує в державний бюджет.

Створення агентства — це одна з вимог щодо лібералізації безвізового режиму з країнами ЄС. Тому депутати обіцяють не зволікати з подальшим розглядом законопроекту.