З вами такого не бувало: коли на самоті перегортаєш альбоми зі старими фотографіями, перед тобою зринають найдорожчі серцю моменти. Ті давні клаптики життя сумлінно бережуть тиху пам’ять для кожного з нас. Іноді так хочеться вийняти з далекої шухляди й перегорнути старий фотоальбом… України.
Все, що відбувається сьогодні, вже завтра стане історією, а на зміну нинішнім прийдуть нові технології. І все-таки фотографія житиме вічно — впевнені рівненські фотохудожники.
— Є багато країн, де саме з допомогою фото міста роблять свої промоції. Неодноразово бував на фотовернісажах в Австралії, Америці, Росії, Словаччині. От і подумав: а чому б не створити й у Рівному потужний фотопроект, який презентував би наше місто далеко за його межами? Назва народилася сама собою — «Фотовернісаж на Покрову», адже 8 років тому День міста ми відзначали якраз на свято Покрови, — розповідає автор ідеї рівненський фотохудожник Олександр Харват. — Свій патронат проекту одразу надала Міжнародна федерація фотомистецтва — консультативний орган при ЮНЕСКО, якому, поза сумнівом, довіряють фотографи всього світу.
Ми довго думали, яким же має бути Гран-прі: вирішили увічнити символ нашого Поліського краю — лелеку. Так з’явився бронзовий лелека, птах, що летить, авторська робота відомого скульптора з Рівненщини Володимира Шолудька.
— І куди залетів той перший птах?
— За офіційною версією, в Ірландію, але водночас… залишився в Рівному. Річ у тім, що переміг тоді рівнянин Олександр Яременко, який уже років із вісім був на заробітках в Ірландії. Та коли він на Покрову приїхав додому, щоб отримати Гран-прі, так тут і залишився. Батько ще й подякував нам за те, що ось так оригінально повернули сина, на якого зачекався. Ось як захоплення фотографією може вплинути на людські долі. А далі… Далі наші лелеки відлетіли до Італії, Гонконгу, Китаю, Австралії, Німеччини, Аргентини… І ось, нарешті, цього року птах, що летить, тепер уже офіційно оселиться в автора з України — Володимира Поліщука з Бердичева, який представив серію майстерно виконаних портретів і здобув Гран-прі. Це було нелегко: адже на суд журі надійшло понад 600 робіт від фотохудожників із 58 країн.
Серед партнерів проекту тепер уже не лише Міжнародна федерація фотомистецтва (FIAP), а й Національна спілка фотохудожників України та Фотографічна асоціація Америки (PSA).
Традиційно на Покрову в Рівному нагороджують переможців. До речі, кращий автор салону також українець — Віталій Сіпко (Вінниця), дипломами нагороджені й рівняни Сергій Щеглеватих, Олена Зень, Тетяна Вакулик, Юрій Галушко. Але кожен учасник отримає повнокольоровий альбом з найкращими світлинами 8-го Міжнародного салону художньої фотографії «Фотовернісаж на Покрову, 2013» — така тепер у нашого вернісажу офіційна назва.
А рівняни одержали унікальну нагоду побувати на солідному вернісажі з присмаком Покрови: адже підсумкові виставки його кращих світлин радують око одразу на трьох виставкових майданчиках міста.
Самі ж автори-переможці навідаються до рівненської глибинки: тут на них чекає захоплююча подорож найдовшою в Європі 106-кілометровою вузькоколійкою, що зберегла свій первозданний вигляд, а ще — до європейської оази народжуваності — села Глинне Рокитнівського району.
«Фотомитцям із Європи такі пленери надзвичайно цікаві: це життя не під склом, не в пластику, кажуть вони, а як воно є. І можливо, саме тому, що до того ж таки Глинного немає доброї дороги, воно й зберегло свою автентичність», — акумулює думки гостей Олександр Харват.
Дітлахи з цього села отримають на Покрову унікальні, як на мене, подарунки: художні фото, героями яких є вони самі. Відлетять у життєвий вирій хлопчики й дівчатка, а тиха пам’ять про дитинство залишиться з ними назавжди…
Ми в Google+