Прокуратура Києва розпочала провадження щодо приховування міліцією злочинів проти активістів Майдану. Як повідомили у прес-службі цього відомства, внаслідок такої недбалості фактично не розслідували понад 350 фактів заподіяння громадянам тілесних ушкоджень під час подій у центрі столиці 18–20 лютого 2014 року.

«Ми продовжуємо процес люстрації»

«Через несумлінне ставлення працівників правоохоронних органів району до виконання своїх службових обов’язків відбулося приховування злочинів від обліку. Місцезнаходження 190 матеріалів цієї категорії, зареєстрованих Шевченківським райуправлінням ГУ МВС України в місті Києві, на цей час взагалі не відомо», — йдеться у повідомленні.

Як зазначають у прокуратурі, це унеможливило швидке, повне і неупереджене розслідування злочинів.

«Ми продовжуємо процес самоочищення і люстрації. Правоохоронці мали вносити дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань і проводити слідство. Цього не було зроблено. Це злочин, за який треба нести відповідальність», — зазначив прокурор м. Києва Микола Герасимюк.

З огляду на це прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження щодо керівників прокуратури та райуправління міліції Шевченківського району міста Києва за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість).

Досудове розслідування проводить слідче управління прокуратури міста Києва.

Нагадаємо, що під час протистояння у Києві 18–20 лютого загинули понад 80 осіб та сотні дістали поранення, найбільше — 20 лютого, коли було найінтенсивніше застосування вогнепальної зброї. Повідомлялося, що більшість людей загинули від куль снайперів, котрі влучали мітингувальникам у голову, серце та шию. Серед загиблих, у тому числі від поранень у голову, були працівники спецпідрозділу МВС «Беркут».

Речові докази зберігають удома

Хто, навіщо і з якої зброї відкрив стрілянину по правоохоронцях, намагається нині з’ясувати тимчасова слідча комісія парламенту, розглядаючи кілька можливих версій. На думку голови комісії Геннадія Москаля, стріляти могли агенти або штатні співробітники МВС чи СБУ, вдягнуті як майданівці. Або ж так звана третя сила, яка не підпорядковувалася мітингувальникам.

Представники київського «Беркута» підозрюють, що їхній розстріл планували, оскільки вони були неозброєні і вдягнуті в екіпірування для масових заходів, яке не витримує куль. При цьому жоден із силовиків не допитаний досі слідчими прокуратури, а речові докази — гільзи та кулі — зберігають удома.

На думку беркутівців, стріляли досвідчені найманці. При цьому всі документи СБУ з грифом «секретно» знищували в той час, коли на Майдані масово розстрілювали людей.

«З відеоматеріалів видно, що були наймані люди зі снайперською зброєю, — говорить колишній заступник командира полку «Беркута» Микола Тягнирядно. — Всі стріляли прицільно. З такою зброєю потрібно вміти поводитися».

Він розповів, що був одним із тих правоохоронців, які отримали наскрізне вогнепальне поранення. І переконаний, що в нього стріляли зі снайперської гвинтівки.

«Це сталося близько 15-ї години 18 лютого, — зазначив Микола Тягнирядно. — На розі вулиць Шовковичної та Інститутської. Постріл був дуже точний. Стріляли практично в серце. Я зробив у цей момент крок убік, і це, певно, врятувало. Пострілу я не чув. Тобто це не був пістолетний постріл. А стріляли десь згори, з даху будинку, куля пробила бронежилет».

За словами правоохоронця, його ще досі не визнали потерпілим, і ніяких слідчих дій з приводу того, що сталося, так і не проводили. Хоча людина перенесла дві важкі операції.

Ще один правоохоронець, Микола Брижак, отримав вогнепальне поранення о 5-й ранку 19 лютого на вулиці Інститутській. Картеч, якою в нього поцілили, нині зберігає вдома. Його, як і інших постраждалих правоохоронців, не визнали потерпілим.

Не переконали прокуратуру і чотири вогнепальних поранення, які отримав Ярослав Підгайний. Тож йому також не залишається нічого іншого, крім зберігати речові докази вдома.

Розстріл планували заздалегідь?

Перший постріл у бік силовиків 20 лютого — у пік протистоянь — пролунав о 6-й ранку з боку Майдану, згадують правоохоронці. Розповідаючи, як куля снайпера вбила їхнього колегу, беркутівці підкреслюють, що того дня вони були без зброї. А бронежилети, які були на них, могли витримати удари палиць, каміння, ножів, але не кульові постріли. Хоч вони мають важчі бронежилети, з відповідним захистом, не було наказу їх вдягати. Також не було, за їхніми словами, і наказу отримати зброю, навіть після того, як почалася стрілянина. Вони й далі стояли в загороджувальному ланцюгу.

«Ми намагаємося розібратися, хто стріляв не лише в активістів Майдану, а й у правоохоронців. У нас є три версії: це могли бути представники агентури МВС, СБУ, переодягнені в майданівців, адже під час подій на Майдані туди міг зайти будь-хто і почати боротьбу «нібито проти Януковича». Це могли бути штатні оперативні працівники СБУ чи МВС, одягнені по-різному. Чи представники громадських організацій, які вийшли з-під контролю і нікому не підпорядковувалися, адже не могли бути в підпорядкуванні політичних партій. А може, це були громадські організації, які зовсім не зареєстровані в Міністерстві юстиції», — підкреслив Геннадій Москаль.

Він пообіцяв, що комісія продовжить розслідування, щоб з’ясувати, хто ж саме спровокував розстріл людей з обох сторін барикад.