Голова Державного агентства з
енергоефективності та енергозбереження
Микола ПАШКЕВИЧ


Енергозбереження, енергоефективність - ці питання давно на слуху, власне, ми майже щодня чуємо, читаємо про них у ЗМІ. При цьому, паралельно підраховуємо можливість власного гаманця оплачувати підвищення чергового енергетичного тарифу. Мріючи, коли ж ціни на них почнуть знижуватися. А разом з тим Україна має як природні, так і промислові можливості для запровадження енергозаощадливих технологій.

Саме про це і не лише на прямій телефонній лінії на запитання читачів "Урядового кур'єра" відповідав голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич. А вони були різними і цікавими. Починаючи із можливостей і відновлення малої гідроенергетики, закінчуючи "зеленим велосипедом". До вашої уваги компетентні відповіді керівника агентства.

Людмила ГАРНА,
Чернігів

- Пане Миколо, малі ГЕС не потребують великих витрат і виробляють дешеву електроенергію. Будівництво таких мереж залишається актуальним і економічно рентабельним?

- Україна має значний гідропотенціал малих річок і його треба задіяти. Ще в радянські часи, коли було введено в дію об'єднану енергетичну систему, яка базувалася (і продовжує базуватися) на потужностях енергетичного потенціалу великих річок, малі гідроенергостанції стали майже не потрібні. А їх було в Україні понад 1200. Нині вони частково обслуговують окремі регіони, але майже не входять у загальне енергетичне кільце.

Використання цієї галузі є болючою темою. Ми її майже втратили. Сьогодні розробляється план її реанімації (зелена "дорожня карта") за новітніми технологіями так, аби не нашкодити природному середовищу. Усі проекти досконало вивчаються. Справа в тому, що помилки у підході до побудови малих ГЕС можуть нашкодити природі або призвести до неповного використання потенціалу річки. Тільки коли ми матимемо цю "дорожню карту", а значить, правильний підхід, даватимемо "зелене світло" на будівництво і відновлення роботи цих об'єктів.

Великі гідропотужності, задіяні в загальній енергетичній системі, приблизно дають 6% поновлюваної енергії. Добавимо сюди малі ГЕС і відсоток збільшиться.

Віктор МАКАРЕНКО,
Кременчук

- Наскільки широко використовується сьогодні для отримання енергії з відновлюваних джерел обладнання вітчизняних виробників? З якими інститутами ви працюєте у науковому напрямку розвитку альтернативної енергетики?

- В Україні випускається багато якісного обладнання. Ми виробляємо і твердопаливні котли, і теплові насоси, і сонячні модулі, і водонагрівачі. Ці технології вже досить поширені, але вітчизняні коштують дешевше іноземних аналогів і мають менший термін окупності. Щодо наукової співпраці, то по цій тематиці працюємо з НАН України і провідними вітчизняними інститутами. Для агентства цей напрямок є одним із пріоритетних. Ця тема під постійним контролем.

- Нещодавно були прийняті зміни до постанови Кабміну, яка регулює порядок пільгового ввозу в Україну енергоефективного обладнання. У чому полягають ці зміни?

- За затратами енергії на одиницю ВВП Україна посідає одне з останніх місць у світі. Зрозуміло, що від цього страждає передовсім економіка. Найновіші енергоефективні технології та обладнання дадуть нам змогу змінити ситуацію. Для цього треба створювати привабливі умови для інвесторів та бізнесу, які ввозитимуть таке обладнання, як це робить більшість країн, у тому числі розвинені. Забезпечення таких преференцій - не наш досвід, а світовий - забезпечувати преференції на ввіз обладнання, які здешевлюють вартість продукції. Держава нічого не втрачає. Йдеться лише про преференції для розвитку альтернативної енергетики.

- Сьогодні багато говорять про модернізацію підприємств, зменшення енергоємності виробництва, проте далі слів справа не йде. Як прискорити цей процес? Можливо, власників підприємств треба карати фінансово?

- Який сенс у тому, щоб когось карати? Що від цього зміниться - хтось стане кращим? Якщо підприємець втратить гроші через покарання, він відійде "у тінь" - от і весь результат покарання. Якщо власник захоче уникнути покарання, він його уникне. Зараз розглядається багато судових справ щодо штрафів за перевищення норм використання енергоресурсів, і такі справи є безперспективними для держави.

А от якщо ми перейдемо до методів державно-приватного партнерства, якщо спільно з бізнесом поставимо спільні задачі: що держава може зробити для бізнесу і що бізнес може зробити для зміни структури нашої економіки. А роботи багато: виробництво чавуну в Україні є на третину більш енергоємним, ніж у світі, сталь у нас виробляється мартенівським способом, який у кілька разів енергозатратніший, ніж інші.

Маємо приклад такої співпраці - це угода, підписана минулим урядом з представниками важкої промисловості. Угода була дуже вчасною, врятували заводи від зупинки, людей -від безробіття тощо. Але правильною вона була лише з одного боку - у видачі преференцій. Від держави в рамках того меморандуму були надані преференції у розмірі 2 млрд грн. З боку бізнесу також були прийняті зобов'язання щодо зменшення енергоємності виробництва: заміни технологічних ліній тощо.

Якби таке співробітництво дійсно відбулося - це був би яскравий приклад того, як проводити державно-приватне партнерство. Але партнерства не вийшло, бо вимоги держави були розмитими і те, що обіцяли промисловці, не було виконано і вивільнені в результаті преференцій кошти були реструктуризовані в інші галузі (добре, якщо у високотехнологічні). Тобто преференції були отримані, а нічого не було зроблено . Бізнес повинен бути відповідальним і забезпечувати конкретні результати. Ми залишаємо умови співпраці зі свого боку, а от іншу сторону, яка не виконала свої зобов'язання, будемо змінювати. Агентство готує документи, які змінять енергетичну структуру нашої економіки.

Дотації і переваги держава більше не надаватиме без того, коли власники не вкладатимуть кошти у модернізацію. Цю роботу ми поставимо на нові рейки. Надані вам преференції - запроваджуйте зміни - не змогли, не захотіли - поверніть назад те, що на вас витратила держава, плюс штрафи, або віддайте у держвласність підприємства. Тому ми розробляємо систему впливу і чиновники на цей процес впливати не зможуть. Державно-приватне партнерство має бути чітко визначеним.

Світлана ЖАРКОВА,
Київ

- Коли Україна перейде на альтернативні джерела електроенергії? Чи використовуватиметься для цього вітчизняне обладнання і які інститути його розробляють?

- Про обладнання та інститути я вже говорив, у нас воно є, наукові розробки також. Звичайно час не стоїть на місці, технології вдосконалюються. Отже, без ввезення його (обладнання) із-за кордону не обійтися. Щодо альтернативних, відновлюваних джерел енергозабезпечення, я впевнений, що нікого не треба переконувати, за ними - майбутнє. Теоретично Україна може повністю задовольнити свої енергетичні потреби за рахунок відновлюваних джерел енергії: їх потенціал становить 98 млрд тонн умовного палива на рік. Приблизно стільки ж ми використовуємо природного газу та вугілля.

Базовою поки що залишається атомна енергетика. Тому вона і є альтернативною (відповідає з іронією. - Авт). Зверніть увагу, скільки коштує для держбюджету добудова одного ядерного блоку атомної станції. Це дуже великі гроші, притому кредитні, їх треба повертати.

Так склалося, що відновлювана енергетика поки не адаптована до всієї нашої енергетичної системи. Агентство разом із Мінпаливенерго готує "дорожню карту" - де, коли, скільки і яких об'єктів треба збудувати і як зможемо їх адаптувати до загальної системи.

У перспективі відновлювана енергетика змусить традиційну знижувати ціну на свою продукцію. За останні п'ять років споживання електроенергії промисловістю знизилося на 25%, а плата за неї виросла втричі. У 2005 році промисловість спожила 50 млрд кВт/год електроенергії, заплативши 7 млрд грн, минулого року було спожито 38 млрд кВт год - 17 млрд грн. Така сама ситуація і з газом, вугіллям.

Наша система енергетичного ціноутворення побудована на радянських стандартах, вона відокремлена від споживача, не є ринковою. Аби вона стала ринковою, треба створити для неї конкурента. І ним має стати відновлювана енергетика.

- Нинішня реорганізація НАЕР - це чергова зміна вивіски чи справді новий виток у роботі відомства? Як проходить цей процес?

- Він складний, але своєчасний. Маємо конкретне завдання від уряду. Зміни вивіски не відбувається і тим більше від своїх обов'язків не відмовляємося. Ми відходимо від принципів фіскального управління процесами. Хочемо довести до суб'єктів господарювання, до людей ідею енергозбереження і визнання відновлюваної енергетики як найбільшої перспективи держави. Всі мають зрозуміти, що в цьому перспектива.

- Представник Світового банку нещодавно повідомив, що банк готовий виділити кошти для забезпечення програм енергоефективності в Україні. Чи працюватимете ви в цьому напрямку?

-Ми майже рік працювали з ними у розробці цих проектів, допомагав і "Укрексімбанк". Був розроблений портфель пропозицій. Ця кредитна лінія хоч і названа програмою енергоефективності, але над нею чомусь працюють банкіри. Нас, м'яко кажучи, від участі в цих проектах відсунули. Проте агентство є органом державної влади, яке визначає політику в галузі енергоефективності і пріоритетних напрямках її розвитку і гарантій, що може надати держава за використання будь-яких запозичень у цьому напрямку.

Марена МИХAЙЛOВA,
Харків

- Чи збираються в Україні запроваджувати енергозберігальні види транспорту, наприклад, велосипеди? У цивілізованому світі це один із найвигідніших з погляду енергетичної корисності і природного захисту засіб пересування. Словом, "зелений велосипед" для нашої екології.

- Ми, звичайно, підтримуємо вашу позицію і пропозицію, але так склалося, що наше відомство саме на цей процес впливати не може. Ось тут поряд зі мною представники редакції газети "Урядовий кур'єр", тож разом із ними порушуймо це питання на всю державу, адже до видання всі дослуховуються, а наше відомство почин підтримає.
 

"Пряму лінію"
підготував і провів
Віталій ЧЕПІЖКО


ПРЕС-ЦЕНТР "УК"

  З питань організації та проведення "прямих ліній" і "круглих столів" "Урядового кур'єра" звертатись до керівника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: іmrіch@ukcc.com.ua