Шановні співвітчизники!

Минає 67 років відтоді, як за декілька травневих днів з Кримського півострова було депортовано на чужину майже 200 тисяч кримських татар, зруйнувавши тим самим їх багатовіковий життєвий уклад і культурні традиції. Насильного виселення сталінським режимом у сорокові роки минулого століття зазнали також болгари, вірмени, греки, італійці, німці, представники інших етносів, що населяли кримську землю. На цьому скорботному шляху тисячі вигнанців загинули від голоду, хвороб та знущань.

Українці розділяють біль кожного, хто постраждав у ті лихі часи. Бо не загоїлися ще душевні рани та не стерлася пам'ять про масові виселення під час колективізації та політичних репресій. Сьогодні ми з сумом схиляємо голови перед пам'яттю усіх загиблих внаслідок сталінських депортацій.

Здобуття Україною незалежності відкрило для виселенців шлях до рідної землі, і тепер ми можемо пишатися розмаїттям нашої багатонаціональної культурної спадщини. Ми по праву гордимося тим, що за роки незалежності в Україні не було серйозних міжнаціональних конфліктів. Це свідчить, що ми - єдиний народ, монолітність якого не вдасться порушити ніколи і нікому.

Але попереду ще багато роботи. Слід удосконалювати засади державної етнонаціональної політики, утверджувати міжкультурний діалог та толерантність у суспільному житті, активізувати розв'язання проблем, пов'язаних з облаштуванням на батьківській землі депортованих та їх нащадків. Маємо усвідомити, що злагода та громадянський мир - це наш найцінніший здобуток і запорука успішного розвитку.

Хай же пам'ять про загиблих під час депортацій, шана до тих, хто не схилився перед ударами долі, додадуть нам сил і мудрості у розбудові сильної, демократичної, квітучої Української держави.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ