Заступник Генерального
прокурора України
Михайло ГАВРИЛЮК

Дискусія про роль прокуратури у розбудові держави та її повноваження в суспільстві триває давно. І це зрозуміло, адже йдеться про питання загальнодержавної ваги. У вересні 2012-го у фундаменті нової прокурорської системи України з’явився ще один наріжний камінь — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури». З оцінки цього закону, що набуває чинності 1 грудня цього року, і розпочалася наша розмова із заступником Генерального прокурора України Михайлом ГАВРИЛЮКОМ. 

— Михайле Івановичу, як новий закон впливає на діяльність органів прокуратури? 

— Точніше визначаються статус та права прокурора у процесі. Конкретизація повноважень надасть можливість ефективніше захищати інтереси держави і громадянина в суді. Усуваються прогалини у законодавстві, порушники закону позбавляються можливості уникнути відповідальності через формальні «зачіпки». Приміром, раніше у прокурорів під час виявлення грубих порушень закону виникали труднощі з визначенням позивача за своїми позовами. В одних випадках не було уповноваженого державного органу, в інших — такий орган не був уповноважений звертатися до суду. Зі змінами до закону прокурор зможе звертатися до суду, самостійно набуваючи статусу позивача.

Розмежування компетенції прокурорів різних рівнів у питанні ініціювання перегляду судових рішень дасть змогу більш виважено підійти до застосування цього процесуального важеля. Скажімо, ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами зможуть прокурори обласного і вищого рівня, а право внесення заяв про перегляд Верховним судом надано лише Генпрокурору та його заступникам. Прокурор отримав змогу знайомитися з матеріалами справ на будь-який стадії, що дасть змогу уникнути його необ∂рунтованої участі у розгляді судових справ, порушених за позовами інших осіб.

Важлива законодавча новація — право прокурора отримувати виконавчі документи за своїми позовами для ефективнішого контролю за виконанням судових рішень.

Така чітка регламентація прав та обов’язків прокурора відповідає вимогам прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 19 вересня цього року Рекомендацій щодо ролі прокурорів за межами кримінального правосуддя, у яких наголошено на необхідності уникнення будь-якого різного трактування обов’язків та повноважень прокурорів у суді.

— Дехто вважає, що прокуратура бореться за свої повноваження задля збереження впливу у державі.

— Діалог держави із суспільством деякі учасники дискусії часто підміняють навішуванням ярликів та тиражуванням стереотипів. Це зрозуміло:  руйнувати механізми державного захисту, не пропонуючи альтернативи, найлегше. Наша ж мета — створити ефективну прокурорську систему, спрямовану на захист інтересів держави і громадянина. Переоцінити цю роль прокурора важко.

Конституційний суд України ще у 1999 році визначив, що представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва не лише складом представників і колом суб’єктів, інтереси яких вони представляють, а й обсягом повноважень та формами реалізації. За цими визначеннями стоять суспільні та державні інтереси, які часто можуть бути захищені лише прокурором. Тільки прокурорське представництво у правовідносинах надає можливість уникнути вузького трактування відомчих інтересів окремих органів і комплексно захистити порушені права, лише прокурор може наполягати на розгляді судом вимог у разі самоусунення посадовців, уповноважених представляти державу або громадян, особливо коли ці посадовці самі сприяли порушенню закону.

— А ще кажуть, що прокурори часто зловживають правом на оскарження судових рішень попередніх років, чим ставлять під загрозу стабільність господарської діяльності та майнових прав юридичних осіб чи громадян.

— Усе це безпідставно. Торік законодавством установлено, що прокурор має лише рік на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень. Правова держава не можлива без ефективного судового захисту прав громадян та інтересів суспільства. І функція прокурора представляти ці інтереси у суді є складовою конституційного механізму, який визначає вичерпний перелік підстав такої діяльності, її форми, обсяг процесуальних повноважень і межі компетенції кожної ланки прокурорської системи. Це відповідає європейській правовій практиці.

Водночас законодавчі новації не надають прокуророві жодних переваг перед іншими учасниками процесу і не порушують принципу рівності його учасників, що відповідає рекомендаціям Кабінету міністрів Ради Європи.

Утім, ми й без того істотно активізували свою роботу. Насамперед сконцентрувалися на захисті конституційних прав громадян, майнових та економічних інтересів держави. Йдеться про дотримання законодавства щодо своєчасної виплати зарплат і пенсій, захист прав неповнолітніх, збереження бюджетних коштів, законності відчуження земельних ділянок та об’єктів державної власності, особливо стратегічних для економіки країни. Тільки за 9 місяців 2012 р. прокурори в інтересах громадян пред’явили понад 13 тис. позовів  на суму 121,3 млн гривень. Цього року громадянам за позовами прокурорів стягнуто та добровільно відшкодовано 151,3 млн гривень, реально виконано судових рішень на 85,8 млн гривень.

— Однією з найкорумпованіших називають сферу використання бюджетних фінансів та державні закупівлі. Як оцінюєте діяльність прокуратури щодо захисту державних інтересів на цих напрямках?

— За останні два роки Генпрокуратура провела низку масштабних перевірок дотримання контролюючими органами законодавства з відшкодування заподіяних державі збитків: в Аграрному і Пенсійному фондах, Фонді держмайна України, Держфінінспекції та органах місцевого самоврядування. У результаті цивільно-правовими заходами повністю охоплено борг зі сплати внесків до Пенсійного фонду та єдиного внеску.

Загалом ми поступово зосереджуємо зусилля на відшкодуванні збитків державним інтересам у бюджетній сфері, а також навколишнього природного середовища, земельних ресурсів тощо. За останні півтора року прокурори пред’явили позовів на суму понад 20 млрд гривень, з яких суди розглянули та задовольнили майже на 16 млрд гривень. Із них до бюджету вже  повернуто приблизно 4 млрд гривень.

У бюджетній сфері цього року за позовами прокурорів суди повернули більш як 2 млрд гривень. У сфері закупівель товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти впродовж року прокурори за матеріалами ревізій Держфінінспекції України заявили позови на загальну суму 423 млн гривень, у сфері боротьби з корупцією — на 233,3 млн гривень.

— Чимало порушень у регіонах відбуваються за потурання чи прямої участі місцевих органів влади. Як реагує у таких випадках прокуратура?

— Перевірки у сфері інвестиційної та містобудівної діяльності встановили, що органи державної влади та місцевого самоврядування фактично самоусунулися від стягнення до бюджетів коштів за пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів. Інвестори часто ігнорують зобов’язання зі створення та утримання соціальної інфраструктури, взяті в обмін на земельні ділянки чи приміщення. Суди розглянули та задовольнили прокурорських позовів про стягнення несплачених пайових внесків на загальну суму 255 млн гривень.

Загалом цього року прокурори пред’явили позовів у сфері державної та комунальної власності на загальну суму майже 300 млн гривень. За позовом Генеральної прокуратури України державі повернуто 70,7% акцій ЗАТ «Індар» — єдиного в Україні підприємства з виробництва вітчизняних інсулінів, що були незаконно продані офшорній компанії за ціною удесятеро меншою від реальної ринкової вартості.

З останніх прикладів – рішення Вищого господарського суду України, який погодився з вимогами прокурора і визнав за державою право власності на приміщення Київського оптико-механічного технікуму.

Суд задовольнив і позов прокурора Херсонщини про повернення у власність держави цілісного майнового комплексу аеропорту «Херсон».

— Торкнемося зловживань у сфері земельних відносин. Наскільки вдається наводити лад у цих питаннях?

— Останніми роками в цій сфері спостерігається надзвичайно високий рівень криміналізації. За цей час органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також суди незаконно відчужили тисячі гектарів земель, зокрема природно-заповідного, водного та лісового фондів. Це стало можливим через наявність значної кількості розпорядників земель державної та комунальної власності. За таких обставин прокуратура України залишилася чи не єдиним органом, який захищає земельні інтереси громадян і держави. Для ефективнішої роботи Генпрокурор України створив спеціальні підрозділи у сфері земельних відносин. В єдиний блок поєднано правозахисну і представницьку діяльність для забезпечення комплексного прокурорського реагування і реального поновлення прав громадян та інтересів держави.

Органи прокуратури перевірили комплекс земельних питань: видачу громадянам правовстановлюючих документів, дотримання вимог законодавства при розпорядженні чи зміні правового статусу земельних ділянок, законність використання держпідприємствами і науковими установами земель сільськогосподарського призначення тощо.

Ми звернули особливу увагу на додержання органами  влади та місцевого самоврядування прав громадян на отримання у власність (оренду) земельних ділянок, а також термінів виготовлення документації, своєчасну реєстрацію та видачу правовстановлюючих документів. Встановлено, що було складено, але не видано громадянам і юридичним особам понад 300 тис. державних актів на право власності та користування землею.

У більшості випадків ця проблема зумовлена порушеннями земельного законодавства посадовими особами Держкомзему, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Цього року прокурори порушили 43 кримінальні справи, внесли 635 приписів і подань, 230 протестів, до судів пред’явлено 297 позовів. До відповідальності притягнуто 24 службові особи органів державного контролю.

Уже цього року органи прокуратури провели перевірки законності використання земель сільськогосподарського призначення. За втручання прокурорів скасовано 1200 розпоряджень щодо необгрунтованого відведення понад 17 тисяч га земель. Заявлено майже 1 тисячу позовів щодо повернення в державну власність понад 10,3 тис. га земель. З них задоволено 732 щодо земель площею понад 20 тис. га, а реально повернуто понад 16 тис. га.

— Два роки тому великого розголосу набули земельні зловживання у столиці  так званою «молодою командою Черновецького». Сьогодні про них майже не чути. Чим закінчилися ці гучні розслідування?

— Наразі можу оцінювати не дії окремих осіб, а факти незаконних дій, що їх розслідують органи прокуратури. Генпрокуратура у 2011 році до господарського суду Києва пред’явила низку позовів про визнання недійсними рішення Київради від 01.10.2007 щодо надання юридичним особам на території ландшафтного заказника «Жуків острів», національного парку «Голосіївський», державного заказника «Лісники», охоронюваного ландшафту Музею народної архітектури та побуту України земельних ділянок. Ми вимагаємо визнання недійсними державних актів на право земельної власності, а також — відсутності у цих юридичних осіб права власності на землю.

Судовими рішеннями задоволено 14 позовів, інші справи перебувають на розгляді в суді. До власності територіальної громади Києва повернуто землі площею 1260 га загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою понад 2 млрд 245 млн гривень.

— Відомо, що однією з проблем у земельній сфері  є вчасна та повна сплата коштів за використання землі. Як органи прокуратури впливають на її розв’язання?

— Це серйозна проблема, через яку держава недоотримує мільйонні кошти. Ми з’ясували, що для нарахування податку та орендної плати часто використовують застарілі показники нормативно-грошової оцінки земель. В окремих випадках податкові органи не мають інформації щодо землекористувачів та площі земельних ділянок, неправильно визначають ставки орендної плати чи надають необгрунтовані пільги тощо. 

Загалом цього року суди задовольнили майже 3,3 тисячі позовів прокурорів про стягнення на користь держави коштів та земельних ділянок загальною вартістю 2 млрд гривень. Реально виконано судових рішень на 687 млн гривень. Державі та територіальним громадам повернуто земельні ділянки площею 15,8 тисячі га.

На завершення Михайло Гаврилюк зазначив: першочергове завдання прокуратури — суворе дотримання букви і духу Закону. Сподіваюся, з урахуванням визначених змінами до законодавства правових механізмів нам вдасться вивести представницьку діяльність української прокуратури на новий рівень.

Олександр БІТТНЕР, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Михайло ГАВРИЛЮК. Народився 1958 р. на Хмельниччині. У 1983 р. закінчив Харківський юридичний інститут. Тривалий час працював на Закарпатті: слідчим прокуратури Хустського району, прокурором слідчого відділу прокуратури області, прокурором Межигірського і Тячівського районів, першим заступником прокурора області. Після роботи в апараті Генпрокуратури очолював прокуратури Тернопільської, Полтавської та Одеської областей. З липня 2009 р. — керівник Головного управління з питань оборонної політики та діяльності правоохоронних органів Адміністрації Президента України. У листопаді 2010 р. призначений заступником Генпрокурора України і затверджений членом колегії ГПУ.

Член Вищої ради юстиції, заслужений юрист України, державний радник юстиції 2 класу.