ТЕНДЕНЦІЯ

Нещодавно з мого поля зору "випав" знайомий, який періодично нагадував про себе дзвінками з мобільного телефону. Спробував був видзвонити його - безрезультатно: то поза зоною, то не може прийняти дзвінок, то просто глуха пустка... Аж доки він обізвався зовсім з іншого номера, пояснивши, що мобілка зіпсувалася, а відремонтувати її - величезна проблема. Я порадив звернутися до управління у справах захисту прав споживачів. Виявляється, знайомий уже звертався, але там безсилі чимось допомогти.

- Справді, з гарантійним і ремонтним обслуговуванням мобільних телефонів складається критична ситуація, -підтвердила начальник відділу управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області Алла Степаненко. - З початку року надійшло 313 письмових скарг, з яких 39 саме на незадовільну якість ремонту. Порівняно з попередніми роками потік незадоволення наростає. Що по силі фахівцям - допомагають, але сьогоднішнє законодавство має низку прогалин, які дають змогу авторизованим сервісним центрам ухилятися від своїх прямих зобов'язань. Наприклад, якщо під час гарантійного терміну в мобілці виявляються значні недоліки, потрібно або ж зажадати повернути гроші за браковану продукцію, або ж домогтися аналогічної заміни. Але саме тут і криється заковика: зазвичай, продавці всіма силами і способами відбиваються від того, щоб визнати в телефоні ті самі "значні недоліки", і "тягнуть Сірка за хвіст".

Коли ж гарантійні терміни минають, розпочинається другий ремонтний етап. Оскільки в Сумах немає авторизованих сервісних центрів, телефони відправляють до Києва чи Харкова. Стаття 8 Закону "Про захист прав споживачів" передбачає, що ремонт повинен тривати не довше 14 днів, а за кожен понаднормативний день потрібно сплачувати так звану пеню. Але про неї не треба навіть і нагадувати - в центрі "пояснять" так, що мало не видасться. До того ж управління територіально розташоване в Сумській області, що не дає змоги юридично "дістати" телефонних ремонтників, а ті, хто приймають техніку на місцях, розводять руками, мовляв, ми ж тільки приймаємо, а лагодять в іншому місті.

Проблемним залишається надання мобілок з обмінного фонду. Пункт 9 статті 8 згаданого закону передбачає надання на період ремонту товару аналогічної моделі. Але доволі часто споживачі звертаються з іншої причини - наприклад, перепрограмування апарата, що є різновидом сервісного обслуговування. А в цьому випадку така послуга не передбачена. Отож мусиш або ж терпляче чекати свого "рідного", або ж купувати нову слухавку, яка, цілком можливо, виявиться такою ж вередливою, як і попередниця.

Та й щодо обмінного фонду є непорозуміння. Звісно, навряд чи якесь торговельне підприємство може сформувати повноцінний "дубль" тих моделей, що є в продажу. Споживачі ж, які знають про існування такої статті в законі, наполягають на своєму. Звідси - скарги, нарікання, образи... Тож цілком очевидно, що згадані статті потребують відповідних змін і уточнень, аби хоч якось знизити "споживчу температуру" на цій соціально-побутовій ділянці.

КOМПЕТЕНТНO

Олег ГРОМОВИЙ,
адвокат Міжнародної юридичної
групи "Astapov Lawyers":

- Насамперед зазначу, що гарантійний строк - період, на який виробник або продавець зобов'язується здійснювати безоплатний ремонт. Або це може бути заміна відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. При цьому варто знати, що спосіб і місце покупки товару не впливають на обсяг прав споживача. Хоча місце покупки впливає на обчислення гарантійного строку. Якщо річ придбано через Інтернет або поштою, гарантійний строк рахується починаючи з дня передачі товару споживачеві, а якщо покупку потрібно установлювати, підключати чи складати - від дня, коли це було зроблено.

Важливо пам'ятати, що коли купуєте товар, продавець повинен видати розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт придбання речі. Також у цьому документі обов'язково має бути проставлена дата. Крім того, не зайве звернути увагу на правильність заповнення гарантійного талона.

Якщо нова річ зламалась, продавець або виробник зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. У разі, коли продавець відмовляється прийняти товар неналежної якості і задовольнити вимоги споживача, ми радимо звернутися до нього письмово. Отримана письмова відмова пізніше може бути підставою для подання скарги до органу захисту прав споживачів або позову до суду.