У селі Клишки Шосткинського району на Сумщині обійстя Марченків покаже будь-хто з односельців. Адже його господар Андрій Миколайович місцевий: тут народився, закінчив школу, в селі живуть його батьки. А дружину Світлану Олександрівну, хоч вона родом із Шостки, вважають своєю, бо у Клишках живе й працює — викладає англійську в школі.

Подружжя має трьох дівчат-красунь віком 9, 11 і 12 років, які не тільки розумниці, бо не можна підводити маму-вчительку, а й активні помічниці батьків у господарстві. А доглядати є що.

Ось уже два десятиліття Марченки утримують овочеве господарство, яке з 2004-го набуло статусу органічного, а його організатори та власники неухильно прокладають шлях до здорового харчування.

«Світовоч» починає і виграє

Як пригадує Андрій Марченко, в юності хотів спочатку стати спеціалістом з комп’ютерної техніки, потім подався освоювати професію будівельника. Але ні там, ні там не знайшов себе, а пішов у… сільське господарство. Як-не-як, батько агроном привчив хлопця до світу рослин, то чому б не випробувати себе господарюванням на землі?

Так і зробив: 1999 року взявся вирощувати овочі: огірки, помідори, капусту, моркву, цибулю — одне слово, те, що завжди напохваті й потрібне на щоденному столі. Однак із часом не тільки зрозумів, а й жахнувся: це ж стільки хімічних засобів доводиться застосовувати, аби виростити врожай. Далі — більше. Без мінеральних добрив, інших штучних компонентів уже годі було уявляти майбутнє виробництво хоч у теплицях, хоч у відкритому ґрунті.

Саме тоді, на початку 2000-х, на очі трапилися публікації про органічне виробництво, досвід фермерів Європи, які на полях навідріз відмовлялися від хімзасобів, чим привернули увагу до нових методів господарювання. Упевненості додало знайомство з активним поборником органічного землеробства Борисом Бубликом (світлої пам’яті) з Харківщини, який не тільки охоче ділився власними практичними секретами, а й допомагав молодшому колезі у становленні господарства. Та й маленькі доньки вимагали особливої уваги, зокрема здорових продуктів, щоб дитячі організми змалечку не піддавати різним ризикам.

Ось так крок за кроком «Світовоч» досяг широких овидів на ринку органічних овочевих культур, адже нині його продукція добре знана і затребувана в усіх куточках України, починаючи із Сумщини та столиці й закінчуючи населеними пунктами Закарпаття, Харківщини, Волині, Чернігівщини.

Андрієві і Світлані активно допомагають господарювати доньки, красуні й розумниці. Фото з сайту shostka.info

Бамія, батат, кейл, мангольд та інші

Нині Марченки на 30 сотках вирощують майже 40 видів овочевих культур, з яких 24 уже сертифіковано. Мають 1000 квадратних метрів теплиць: 400 — зимові, решта — плівкові.

Інтенсивності виробництва можна по-доброму позаздрити: за рік господарі збирають не менш як три-чотири врожаї, оскільки вже давно практикують змішані посіви, тобто всівають ті чи ті культури, щоб уникати їхнього моновирощування. Так вдається не тільки запобігати хворобам і появі бур’янів, а й збільшувати віддачу кожного квадратного метра землі.

Андрій Марченко демонструє, як після зелені садить помідори, огірки, а потім, зібравши врожай, знову висіває кріп, петрушку, селеру та іншу зелень. З одиниці площі збирає не менш як 35 кілограмів помідорів та 45 — огірків.

А що вже казати про смак! Запашні, свіжі, наче сонячні, вони і на вигляд такі, що не пошкодуєш грошей, бо природні, без жодних хімічних впливів. Окрім традиційних, практикують рідкісні ексклюзивні культури бамію, батат, кейл, мангольд. Про кожну господар може прочитати розлогу лекцію.

Наприклад батат — це своєрідна солодка картопля, популярна в багатьох країнах, а в Україні ще тільки починає з’являтися. За смаком — щось середнє між гарбузом і топінамбуром.

Кейл, або кучерява капуста, — незамінна у приготуванні салатів. Мангольд, або листовий буряк, — також вельми бажаний у комбінованих салатах. А ось бамія з родини мальвових, або гібіск їстівний, усупереч різним перевагам і цінностям так і не набула популярності, тож доводиться потроху скорочувати посіви.

У ґрунт Марченки вносять багато органічних добрив, деревний попіл, багатий на кальцій, калій та мікроелементи. Розводять черв’яків — для кращої структури ґрунту, і навіть жаб, які допомагають знищувати шкідників. А якщо вони не справляються, то трапляється, навіть уночі з ліхтариком доводиться вручну знищувати слимаків чи схожих шкідників, щоб ті не наробили лиха на посівах.

Іншими словами, у «Світовочі» справжня практична енциклопедія природного вирощування різних овочевих культур, якими залюбки смакують численні замовники клишківського інтернет-магазину. Ось тут час згадати неоціненну допомогу доньок і дружини, які формують посилки для відправлення. На одну витрачають приблизно 2,5 години, а якщо їх потрібно не менш як 20—25, то доводиться залучати земляків. Бо час — це не лише гроші, а й належний товарний вигляд щойно зібраних овочів.

На наступний рік Андрій Марченко має намір створити три нових робочих місця, бо вже очевидно, що йому бракує часу. А він не звик підводити клієнтів.

Господар визнає, що органічні овочі коштують значно дорожче, ніж звичайні із супермаркетів. Але ціна цілком відповідає затратам, які часто непередбачувані й навіть не можуть бути у традиційних кошторисах. Адже, наприклад, чи закладає хтось знищення колорадського жука саме вручну, по одному, оглядаючи кожну рослину? Звісно, що ні, бо звикли обприскувати посіви хімічними розчинами, від яких шкідники падають додолу. А що у тій ситуації відбувається з рослинами, мало хто замислюється.

Допомога від держави

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, нині на Сумщині працюють структури, де вирощують органічну продукцію, хоч потреба в ній значно вища. І всі вони, зокрема «Світовоч», знаходять активну допомогу і підтримку завдяки відповідним бюджетним програмам.

У межах програми за рахунок коштів обласного бюджету впродовж 2016—2020 років передбачено на підтримку виробників органічної продукції 650 тисяч гривень, або в середньому 150 тисяч на рік, а конкурсна комісія розглядає відповідні заявки і документи. Цього року вони надійшли від чотирьох суб’єктів господарювання, серед яких ФОП «Марченко». Упродовж останнього часу в дев’яти господарствах області технології виробництва сертифікованої органічної продукції запроваджено більш як на 500 гектарах.

Важливий і такий штрих. Позаторік у березні створено громадську спілку «Органічна Україна. Північ», яка об’єднала понад 30 виробників натуральної та органічної аграрної продукції, додавши динаміки цій роботі. Як повідомили в головному управлінні Держгеокадастру області, за підсумками земельних аукціонів на Сумщині у 2017—2018 роках для ведення органічного сільського господарства передано в оренду 115 гектарів ріллі, цього року — 84,4 гектара.

Тож органічне виробництво поступово стає особливо затребуваним, адже йдеться насамперед про здоров’я земляків, без якого годі розраховувати на економічні чи якісь інші успіхи.