Є результат — і це головне! Такий висновок-коментар напрошувався після кожного виступу (підкреслимо, що в усіх, хто піднімався на трибуну, горіли очі й дзвенів голос від задоволення від зробленого!) на ІІ Міжнародному форумі з хутра молодих дизайнерів. Його організатори — Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну. Дійство відбувалося за підтримки Міжнародної хутрової федерації.

— Зібралися ми в університеті тому, — наголосила виконавчий директор Української асоціації хутровиків Алла Ємельянова, — що він став своєрідним науково-методичним і кадровим центром галузі. Ми всі тут удома. А в родинній атмосфері — найвідвертіша розмова.

Присутні, а це вчені, виробничники, студенти, не лише розповідали, а й демонстрували вироби. Кожен показ супроводжувався оплесками і оцінками-вигуками: «Молодці!» Отож було не лише що сказати, а й показати. Та таке, що мало міжнародний резонанс на закордонних конкурсах молодих дизайнерів. Не випадково міжнародні експерти зарахували Київський національний університет технологій та дизайну до ТОП-100 найкращих дизайнерських шкіл світу. Підприємства, що входять до Української асоціації хутровиків, конкурентоспроможні на світовому ринку.

Фото надані Українською асоціацією хутровиків

Інновації — рушій галузі

Хутрова галузь України має повний цикл виробництва: від розведення хутрових звірів до переробки та реалізації продукції. Задіяно понад 200 підприємств. Продукція продається не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.

— Торік, — каже президент Української асоціації хутровиків Ігор Зварич, — ми наростили обсяги виробництва. Темпи розвитку маємо збільшувати. А щоб працювати системно, бачити і прораховувати перспективу, розробили концепцію розвитку галузі. Роботу виконали науковці Київського національного університету технологій та дизайну.

Стратегічна мета — розвиток виробництва на основі глибокої й повної переробки вітчизняної сировини з використанням нових технологічних та економічних рішень, запропонованих вченими університету.

Зауважте, жодна країна колишнього Радянського Союзу не має такої програми. Не чув про подібні і в нашій державі. Як без наукового прогнозування виходити на інноваційний шлях розвитку!?

І ми вдячні колективу університету, що став у цій справі надійним партнером виробничників. Виш притягує нас ніби магнітом, бо почуваємося тут комфортно і виходимо звідси, знаючи, як досягти кращих результатів. Оскільки наша концепція на роки, то й втілювати її молодим. Їхньому об’єднанню, навчанню, націленості на успіх сприяє Міжнародний форум з хутра. Якщо на першому, що пройшов рік тому, визначалися завдання та орієнтири, то на другому вже звітуємо про результати роботи.

Майстер-клас із хутра. Презентатори — гості з Туреччини. Фото надані Українською асоціацією хутровиків

Оплески переможцям

— На сцену запрошується випускниця Київського національного університету технологій та дизайну, яку за підсумками Міжнародної хутрової федерації визнано кращим молодим дизайнером з хутра 2016 року, Діана Агаян, — повідомляє Алла Ємельянова.

Світова зірка розповідає про зроблене, закликаючи студентів активніше долучатись до участі в міжнародних конкурсах.

Становленню Діани Агаян сприяв не лише університет, а й Українська асоціація хутровиків. Її винагорода — результат започаткованої торік спільної роботи з молоддю.

— Попередній форум, — ділиться думками завідуюча кафедрою біотехнології, шкіри та хутра Олена Мокроусова, — став своєрідним трампліном для руху вперед. Викладачі і студенти активно співпрацюють із хутровими підприємцями. Асоціація запропонувала студентам стажування на кращих підприємствах, зверніть увагу, з оплатою праці. А потім за результатами роботи підприємці відправили студентку Олександру Лапу для набуття досвіду в Німеччину.

Треба було бачити сяючі очі й захоплені розповіді студентів, які ділилися враженням від практики на виробництві!

У цьому можна було переконатися, коли перед присутніми звітували про проходження практики Тетяна Богомазюк та Наталія Губаль.

— Після роботи на фабриці, — стверджували вони, — ми загорілися бажанням працювати з хутром. Спасибі виробничникам, що передали нам не лише професійні навички, а й любов до обраного фаху.

Чи це не результат? Ще й який! Діана Агаян, яка тепер уже опікується залученням молодих дизайнерів до участі в міжнародних конкурсах, повідомила, що на кожному з них українські молоді дизайнери хутра виходять у фінал. Тож нинішнім студентам є на кого рівнятись. А оскільки вимоги до робіт конкурсантів постійно зростають, то працювати треба більше і результативніше. Асоціація й університет створюють для цього умови.

Їхню роботу помітив і високо оцінив гість із Данії віце-президент з міжнародної торгівлі KopenhagenFur Каспер Рейнбахер, який заявив, що вражений роботами студентів.

— Ректорові, — сказав він, — поталанило зі студентами, а студентам — із ректором. А Ігор Зварич для галузі — все одно що професор для студентів. Разом вони будують міст між індустрією моди і молоддю.

Нагорода — стажування за кордоном

Коли, здавалося, все уже сказано і показано, Алла Ємельянова додала форуму нового запалу.

— Спасибі університету за підготовку прекрасних спеціалістів, — сказала і, звертаючись до ректора, додала: — Іване Михайловичу, прошу відпустити на двотижневе стажування до Туреччини студенток Наталію Губаль і Тетяну Богомазюк.

Чи міг бути кращим фінал форуму? 

АВТОРИТЕТНО

Іван ГРИЩЕНКО,
ректор Київського національного університету
технологій та дизайну, академік НАПН України:

— Під час роботи форуму почув таку фразу: «Доленосний захід. Для студентів, галузі, держави загалом». Із цим погоджуюся. Бо за рік після першої зустрічі зроблено дуже багато. Для вдосконалення підготовки студентів, піднесення галузі та утвердження молодих українських дизайнерів у світі. А це імідж держави, розширення можливостей експорту не сировини, а інтелектуальної продукції.

Завдяки співпраці з Українською асоціацією хутровиків університет має кращі можливості для утвердження комплексного підходу не лише до оцінки, а головне — для надання знань. Викладачі і студенти, працюючи з виробничниками, живуть у реальному часі. Враховують його вимоги, можуть прогнозувати (і це роблять) завтрашній день та своє місце в ньому.

Так уже сталося, що одночасно в університеті проходив форум молодих дизайнерів, засідала галузева рада з розроблення професійних стандартів та кваліфікацій у сфері легкої промисловості, а ще — ярмарок вакансій. Здається, різні заходи. Але вони частини великого процесу, спрямованого на піднесення галузі. Кожен у ньому виконує свою місію. Однак бажаний результат буде лише за умови об’єднання і корегування зусиль. Тому ми дуже вдячні Українській асоціації хутровиків і особисто її президентові Ігореві Зваричу за державницький підхід до відносин з університетом. 

Микола ПЕТРУШЕНКО
для «Урядового кур’єра»