Надвечір у понеділок Міжнародний валютний фонд офіційно заявив про готовність обговорювати з українською владою можливість пом’якшення умов видачі кредиту. В який спосіб, пояснила у Сіднеї керуючий директор цієї організації Крістін Лагард: передовсім слід мати економічну програму.
«Економічні реформи треба запустити принаймні для того, щоб міжнародне співтовариство допомогло і підтримало країну фінансово», — повідомила посадовець.
ОБСЄ також ухвалила рішення щодо нашої країни. Міністр закордонних справ головуючої в ОБСЄ Швейцарії Дідьє Буркхальтер призначив спеціального посланця цієї організації в Україні. Відтепер посол Швейцарії у ФРН Тім Гулдіманн координуватиме всю діяльність ОБСЄ щодо України. За кілька днів він приїде в Київ з’ясовувати обсяги необхідної допомоги. Сайт ОБСЄ зі штаб-квартири у Відні інформує, що цей високопосадовець швидко проведе консультації з усіма сторонами і тісно співпрацюватиме з міжнародними партнерами.
Просто так коштів не даватимуть
А в іншому кінці світу представник Держдепартаменту США Джен Псакі розповіла журналістам, що формат можливої міжнародної допомоги Україні поки що не визначено. І в цьому питанні йдеться не лише про кредитну програму МВФ, до якої США не втомлюються закликати Україну. Яка саме допомога доповнюватиме її, можна буде сказати після появи перехідного уряду. Також Джен Псакі уточнила, що США й Росія мають спільні інтереси в Україні, квінтесенцією яких є мир і стабільність, передає її слова УНІАН.
Політичний радник Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європі Орест Дейчаківський зазначав, що в Білому домі припускають сценарій військового втручання Росії в українську ситуацію, проте вважають такий розвиток подій малоймовірним за нинішніх умов. Мовляв, Володимир Путін усвідомлює, що поспішні кроки можуть призвести до зворотного ефекту. «Українському народу знадобиться тверда підтримка з боку міжнародних друзів України для відстоювання суверенітету й територіальної цілісності держави», — таке резюме зробив уже член Сенату США Джон Маккейн, повідомляє Укрінформ.
Щойно український парламент затвердить новий уряд, США підтримають Україну на початку її переговорів з МВФ. Фінансово допоможуть провести економічні реформи також разом із допомогою МВФ. Таку позицію означив міністр фінансів США Джейкоб Лью під час телефонної розмови з керівником ВО «Батьківщина» Арсенієм Яценюком. Посольство США в Києві інформує, що США разом із Європою й іншими представниками міжнародного співтовариства готові доповнити програму МВФ для пом’якшення впливу реформ на малозабезпечених українців. І закликають Україну розпочати переговори з МВФ якомога скоріше після формування нового уряду. У цих питаннях нам гарантують підтримку.
Подібний обов’язок міжнародної спільноти — допомогти Україні — озвучив і глава МЗС Угорщини Янош Мартоні. У Будапешті на зустрічі міністрів закордонних справ країн «Вишеградської четвірки» (Чехії, Словаччини, Угорщини і Польщі), а також Греції він заявив, що про надання Україні коштів можна буде швидко домовитися вже з новим урядом.
На думку міністра закордонних справ Греції Евангелоса Венізелоса, потрібна міжнародна конференція щодо економічних і фінансових проблем України. Як передає його слова «Радіо Свобода», в Україні нерегульований дефолт може призвести до розпаду країни. Тому важливо захистити не тільки національну і регіональну єдність України, а й саму її державність.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на це зауважив, що Україна неодноразово укладала з МВФ угоди, а потім їх не виконувала. Одначе надати їй макро?економічну допомогу можна буде, тільки-но вона укладе нову угоду з МВФ. Його переконання — МВФ творчо підійде до нової ситуації, щоб допомогти нам вийти на шлях фінансової стабільності. А прогноз — просто так країнам грошей не надають, винагороджують лише за зусилля.
До речі, в ході Будапештської зустрічі деяких високопосадовців збурило скасування українським парламентом Закону «Про засади державної мовної політики». Скасування документа про регіональні мови неабияк «налякало» угорське МЗС. Там вбачають у цьому поганий сигнал, але не відкидають надію, що з’явиться інший — кращий документ для використання регіональних мов. Заступник держсекретаря МЗС Угорщини з питань політики безпеки Саболч Токач взагалі поставив під сумнів демократичні зобов’язання нової української влади. Занепокоєння щодо мовного закону ця країна оперативно висловила й своїм європейським партнерам.
Від кого криза?
У Кишиневі днями вели мову про європейську інтеграцію Молдови. Точніше, про її безпосередню залежність від темпу економічних і політичних реформ в Україні, а також від термінів підписання нашою країною Угоди про асоціацію з ЄС. Міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич, який перебував там з офіційним візитом, заявив: «Якщо нинішнє керівництво України прийме рішення підписати Угоду про асоціацію, Євросоюз виконає взяті на себе у Вільнюсі зобов’язання про прискорення цього процесу».
А з боку північного сусіди у вигляді своєрідних знаків оклику лунають застереження. Ось так заявою МЗС Росія висловила невдоволення тим, що Україна не виконує Угоду про врегулювання кризи від 21 лютого, та здивування в тому, що деякі європейські політики вже підтримали оголошення про проведення президентських виборів в Україні у травні.
Там легітимність дій Верховної Ради України викликає глибоку стурбованість. А в діях західних партнерів вони вбачають не турботу про долю України, а односторонній геополітичний розрахунок.
Тож МЗС РФ «наполегливо закликає» причетних до кризи в Україні виявити максимальну відповідальність, не допустити подальшої деградації ситуації і повернути її в правове русло.
Скасування ж мовного закону російські дипломати сприйняли як загрозу для російської мови. Зі слів голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків із співвітчизниками Леоніда Слуцького стає зрозумілим, що Росія найближчими днями виробить конкретні кроки щодо взаємодії з українськими сім’ями, які бажають дати дітям освіту російською, а також говорити нею.
Ми в Google+