ЗДОРОВ’Я

Як уникнути отруєння влітку? 

 

Нещодавно Інтернет вразила новина про харчове отруєння гравців української збірної з футболу. Але все обійшлося. Хлопці вилікувались і вже забули про ту неприємність. Доказом цього слугує їхня перемога в матчі зі Швецією. Проте цей випадок нагадав українцям, що влітку не можна втрачати пильності, а вибирати та споживати продукти харчування слід уважно. Що не варто їсти влітку, аби не отруїтися, дослідив «Урядовий кур’єр». 

Принципова безпека

Попри літню спеку, торгують пиріжками, сосисками, запеченими в тісті, шаурмою та іншим фаст-фудом. Адже під час чемпіонату з футболу така їжа смакує до улюбленого напою фанів — пива. Його під час свята продають у рази більше, ніж зазвичай. Проте саме швидка їжа чи не найбільш небезпечна і може принести не лише смакове задоволення, а й проблеми зі здоров’ям.

Головний позаштатний дієтолог МОЗ України та директор Українського науково-дослідного інституту харчування Олег Швець рекомендує звернути увагу на п’ять принципів безпечного харчування. Вони є у вільному доступі на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я. Йдеться, що перш за все там, де готується і споживається їжа, повинно бути чисто. Для запобігання бактеріальному забрудненню охайним має бути кухар, чистим посуд, у якому готуються страви.

По-друге, безумовно, готові страви повинні міститись окремо від сирих. Також у різних шафках мають зберігатися посуд та ножі. Третій принцип безпечного харчування — належний температурний режим приготування їжі. Наприклад, якщо мова про м’ясо, це має бути температура, вища за 700С. В ідеалі слід використовувати термометр. 

Четвертий принцип стосується умов зберігання продуктів у холодильнику. Готові страви не повинні зберігатися при кімнатній температурі більш як дві години.

Окремо слід зазначити, що продукти не мають розморожуватися при кімнатній температурі. Це бажано робити за допомогою мікрохвильової пічки. Тоді бактерії не встигають швидко розмножуватись. Останній принцип стосується забезпечення чистоти та якості води.

— Влітку потрібно уважніше обирати продукти. Не варто купувати та споживати зіпсовані, — впевнений Олег Швець. — Така необачність може згодом вилитись у дуже неприємні наслідки для організму у вигляді отруєння. Також перед споживанням необхідно ретельно мити фрукти та овочі. Дотримуючись цих п’яти принципів, можна запобігти більшості небезпечних отруєнь та бактеріальних інфекцій.

Влітку споживачі найчастіше отруюються морозивом. Фото Володимира ЗАЇКИ

Нестатистичне захворювання

Загалом 95% харчових отруєнь пов’язано з продуктами тваринного походження. Йдеться про м’ясо, рибу, яйця. Влітку, за спостереженнями фахівців, українці також доволі часто мають проблеми зі здоров’ям після ласування морозивом. Не секрет, що інколи холодильники в магазинах ламаються, солодощі тануть, а потім їх знову заморожують. Як наслідок — мікроби в продукті швидко розмножуються.

За кордоном картина дещо інша. Останні новини з індустріально розвинених країн свідчать про те, що там з’явилась мода на споживання сирого молока і молочних продуктів. Це призвело до спалаху харчових отруєнь. Тому бажано вживати пастеризоване молоко, адже воно безпечне. Ще одна європейська тенденція — повернення споживачів із великих супермаркетів до маленьких магазинчиків. Там продукції менше, але вона свіжіша і якщо не органічна, то принаймні екологічна. Останні роки дедалі більше людей схиляються до вживання саме таких продуктів.

— Серед інфекційних причин, які призводять до харчових отруєнь, на першому місці — ротовірусна інфекція, яка особливо небезпечна для дітей і людей похилого віку, — зазначає доктор медичних наук, лікар-гастроентеролог Вадим Шипулін. — Наприклад, у країнах Середньої Азії ця інфекція до останнього часу була головною причиною смертності серед дітей.

Стосовно бактеріальних агентів, тут з перемінним успіхом, залежно від року, «почесне» друге місце посідає сальмонельозна, або шигельозна інфекція. Теж достатньо різнорідна група мікроорганізмів. Хоч  харчовими отруєннями більше займаються інфекціоністи. Проте з’ясувати, скільки українців щорічно страждають від отруєння, непросто.

— Я намагався знайти статистику харчових отруєнь по Україні, але ці намагання виявилися марними, — каже Вадим Шипулін. — Лише зазначу, що динаміка отруєнь за останні десять років приблизно однакова.

Натомість Олегу Швецю все-таки відомі деякі цифри.

— Якщо порівнювати зі Сполученими Штатами Америки, то там щорічно від харчових отруєнь і токсикоінфекцій помирає 3 тисячі людей. У нас приблизно до 1 тисячі важких отруєнь, — зазначає Олег Швець. — І це попри те, що у США система гарантування безпечності продуктів харчування найкраща в світі.

Хоч, наприклад, у Великобританії є достатньо чітка цифра: річний рівень харчових отруєнь — 85 тис. випадків. При цьому вважається, що ця цифра занижена приблизно в десять разів. Це пов’язують із тим, що більшість людей лікують себе самі або ця інфекція проходить самостійно, тому хворі не звертаються до лікарів. Інша річ, що не варто все пускати на самоплив, адже випадки бувають різними, трапляється, що і смертельними. Тож відчувши перші ознаки отруєння, потрібно одразу ж звертатися до ескулапів.