Перегорнуто чергову сторінку в біографії найстарішого в Україні форуму видавців. Кілька років тому йому надано статус національного за активну просвітницьку місію, увагу до книжки, її ролі та місця у суспільному розвитку. Названо кращі книжки цьогорічного форуму. Організатори ще аналізуватимуть, наскільки він був вдалим, видавці рахуватимуть плюси і мінуси. Проте багато хто на власному досвіді переконався: до Львова треба везти книжкові новинки — тоді успіх гарантовано.
А чим запам’ятається ювілейний форум шанувальникам книжки? Звісно, новими надходженнями до домашньої книгозбірні, рекордними продажами, неповторною атмосферою, високою інтелектуальною наповненістю зустрічей. Бо, зазначила президент форуму видавців Олександра Коваль, на кожен смак, на кожну кишеню є книжка, автор і подія. А стартував форум 20 років тому набагато скромніше і на зовсім іншому якісному рівні. Тоді до участі зголосилося 47 українських видавців. Нині, каже пані Олександра, їх 250 та ще 150 книготорговельних компаній, 362 автори.
До свого двадцятиріччя форум став одним з найбільших у Центрально-Східній Європі. До Львова приїхали сотні письменників з понад 20 країн світу та потужна делегація Польщі, якій нинішнього року надано статус країни — почесного гостя. Відбулося близько 800 різноманітних заходів, діапазон яких — від гострих політичних дискусій, «круглих столів» щодо стану вітчизняного книговидання, літературознавчих до вузькопрофесійних, як, приміром, презентація книжки Сіддгартхи Мукерджі «Біографія раку».
Така насиченість програми різноманітними заходами та присутність на них понад 55 тисяч гостей вкотре засвідчила: для форуму потрібно значно більшу площу, ніж Палац мистецтв та палац Потоцьких. Конференц-зал, де перманентно відбувалися заходи, через брак кондиціонування вже за кілька годин перетворювався в душогубку. Не кожному було до снаги відсидіти півторагодинну зустріч за таких умов навіть попри зірковий статус гостя. Вже не перший рік говорять про спорудження в місті сучасного виставкового центру, однак досі нічого не зроблено, і навіть журналісти втратили інтерес до цієї проблеми. Тому заходи форуму вимушено відбувалися на різних майданчиках, й охочим відвідати їх доводилося з чогось вибирати.
Читайте дітям перед сном
Пані Галина, художниця за фахом, не натішиться: на форумі, каже, відірвалася на всі сто, зосередившись на дитячих книжках. Має внуків різного віку, для себе лише Марію Матіос прихопила. Зате від мандрівки ятками — море задоволення: однієї «Ріпки» 5 варіантів відшукала! І всі, каже, прекрасно ілюстровані. І всіляких інших книжечок — розмальовок для малих набрала — хай вчаться бачити красу!
У Львівського форуму, кажуть, молодіжне обличчя. У юних на те свої аргументи: економія й можливість вибору. Нікого не дивує присутність великої кількості батьків з малятами. Цьогоріч організатори зробили їм подарунок, запросивши на форум відомого британського дитячого письменника Джеремі Стронга. Автора дитячих бестселерів маленькі львів’яни зачарували відкритістю, начитаністю й безпосередністю.
— Це була найяскравіша зустріч зі всіх, що я мав на схожих форумах, фестивалях. Ваші діти прекрасні! Вони ставлять влучні запитання, активно спілкуються і переповідають прочитане. Я б залишився у Львові надовше, бо кількох днів замало! — поділився враженнями Джеремі Стронг.
Книжку англійського письменника Джеремі Стронга Львівська облдержадміністрація визнала найкращою, «Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах» за дорученням керівника області закуплять для всіх 24 будинків сімейного типу Львівщини.
Бібліотека — не музей
Було про що говорити й бібліотекарям. Дискутували про майбутнє бібліотек, адже навіть академічні й університетські книгозбірні потерпають від падіння кількості читачів. Тому міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський наголосив, що важливо зробити все, аби бібліотеки не перетворились у музеї. За програмою бібліотечного форуму відбулися цікаві дискусії щодо функціонування книгозбірень у сучасних умовах. У кожної бібліотеки — свої проблеми. Якщо потужні академічні й вишівські обговорюють проблеми розвитку новітніх технологій, то невеликі районні і сільські книгозбірні занепокоєні наповненістю книжковими новинками, які не часто з’являються на їх полицях. Розмови про те, чи приживуться сучасні технології у сільській бібліотеці, не на часі: мріють, аби на полиці книгозбірень віддалених сіл щороку потрапляло хоч з десяток новинок. Бо книжка, як сказала президент форуму видавців у Львові Олександра Коваль, хоч би де і якою вона була — кам’яною, паперовою чи в онлайні — все одно залишається тим, що найбільше потрібно людям.
ВИЗНАННЯ
Гран-прі форуму видавців
♦ Мічіо Кайку «Фізика майбутнього»
♦ Жан Клод Маркаде «Малевич»
♦ Грицько Чубай «П’ятикнижжя»
КОМПЕТЕНТНО
Анатолій МУРАХОВСЬКИЙ,
перший заступник голови Держкомтелерадіо:
— Проблем у книговиданні, книгорозповсюдженні і книгочитанні не бракує. Поступово долаємо кризу попередніх років. Уряд затвердив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції та читання на 2014–2018 роки. За ініціативою Держкомтелерадіо відбулися парламентські слухання з проблем розвитку українського книговидання, книгорозповсюдження й перспектив підтримки книгочитання в Україні. Набув чинності Указ Президента України «Про деякі заходи з державної підтримки книговидавничої справи та популяризації читання в Україні».
Є вже наочні результати. Якщо впродовж останніх років видавали одну книжку на одну особу, то торік уперше було видано 1,4 книги. За програмою «Українська книга» за останні два роки видано 374 книжки українських та зарубіжних авторів загальним тиражем 833 тисячі примірників. Видання 136 видавництв поповнили фонди шкільних та публічних бібліотек.
Окрім творів корифеїв української літератури, побачили світ книжки відомих поетів і прозаїків минулого століття. Не обділені увагою держави й сучасні українські літератори. За останні два роки вийшло понад 60 книжкових проектів поважних грандів та письменників молодшого покоління. Скажімо, торік уперше видано «Дикий мед» Леоніда Первомайського українською мовою. Побачив світ прекрасний альбом «Музей Волинської ікони».
За програмою «Українська книга» видано в перекладі українською мовою та передано в бібліотеки твори класика польської літератури Юліуша Словацького, лауреата Нобелівської премії Віслави Шимборської.
Ми в Google+