10 квітня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк особисто прийшов у парламент, аби представити урядовий законопроект про закупівлі та загітувати депутатів якнайшвидше проголосувати за нього. Він зауважив, що документ треба приймати невідкладно, бо він знищує корупцію у сфері держзакупівель, де щороку обертається 300 мільярдів гривень. До того ж його треба брати за основу і голосувати за нього в цілому і без доповнень, які дають змогу обійти  держзакупівлі. Урядовий проект підтримали Євросоюз і Світовий банк. Заклик Прем’єра прозвучав переконливо для 226 народних обранців переважно про»владних і позафракційних, які проголосували «за». Комуністи ж і регіонали його проігнорували.

Глава уряду розповів і про новації закону, що роблять сферу закупівель відкритими та прозорими. Зокрема під його дію підпадають усі компанії, 51% акцій яких у держвласності.

Це зобов’язує їх проводити закупівлі товарів та послуг для своєї діяльності повністю або частково бюджетним коштом, якщо сума дорівнює чи перевищує 100 тисяч гривень, а робіт — 1 мільйон гривень. Тендерні процедури слід проводити й у разі закупівлі за власні кошти, якщо вартість товарів і послуг дорівнює чи перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів. Якщо ж суми закупівель за бюджетні та власні кошти нижчі і не перевищують вищезазначених порогів, закупівлі здійснюються без застосування процедур, передбачених законом. 

Крім того, законопроект пропонує скоротити перелік випадків із 44 до 10, коли дія закону про держзакупівлі на підприємства не поширюється. Важливими є й визначення законом поняття замовників за принципами директив ЄС і адаптація процедури до євростандартів закупівлі в одного учасника, йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Він також передбачає скасування потреби обов’язкового розміщення інформації у Віснику державних закупівель та в міжнародному інформаційному виданні з питань держзакупівель. Проте підприємства мають обов’язково оприлюднювати цю інформацію, а також річні плани (без зобов’язання надсилати їх Мінекономрозвитку), на веб-порталі уповноваженого органу. Так підприємства заощаджуватимуть державні кошти, а громадськість отримає спрощений доступ до всієї інформації про закупівлі і зможе їх контролювати.

Крім того, у документі йдеться про недопущення до участі в торгах юридичних осіб, зареєстрованих в офшорних зонах, та скорочення строків проведення процедур закупівлі. В уряді очікують від ухвалення закону, якщо його підпише в. о. Президента, зниження частки закупівель, що здійснюються на неконкурентних засадах, прозорості торгів, запобігання проявам корупції, економії державних коштів та спрощення доступу громадськості до інформації про заплановані державні закупівлі.

Водночас, за словами фахівців, є ряд питань, які варто вирішити найближчим часом, внісши відповідні законодавчі зміни. Як зауважив у коментарі для «УК» консультант-експерт із закупівель «АТМ-трейд» Ігор Панько, зрушити закупівлю у бік прозорості і простоти участі в тендерних закупівлях могли б електронні торги, але їх нібито не доопрацювали і залишили на потім. Натомість ще рік тому організатори кількох електронних майданчиків заявляли, що можуть проводити тендери в електронному вигляді. Експерт також переконаний, що варто підняти поріг закупівель, які проводяться без тендерів. Адже з нинішнім зростанням цін на електроенергію, інші товари та послуги школи, інтернати, санаторії, державні адміністрації не можуть оперативно і без тендерів здійснити їх планові закупівлі на рік. Він додав, що в європейських директивах поріг закупівель без тендерів значно вищий, але при цьому зазначається, які можуть бути обмеження.

Варто було б також ретельніше виписати в законі, як правильно робити оцінку того, що закуповується. Так, європейці в 70 випадках із 100 під час закупівель обирають не найнижчу ціну, а якість того, що закуповують. Бо в ЄС є чимало директив щодо закупівель, де йдеться про те, що визначну вагу мають якість, інші характеристики товарів та послуг, а також як їх визначати тощо. Водночас справді позитивним, на його думку, є істотне зменшення винятків у законі, які виписували під бізнес «сім’ї Януковича» та під підприємства підконтрольних галузей, на що тендери не були потрібні.

ДОВІДКА «УК»

Згідно із чинним законодавством для проведення тендеру з державних закупівель потрібна довідка про корупційні правопорушення для тендеру, програма з антикорупційних заходів, ціла низка інших юридично-правових документів.

Вам терміново потрібна довідка про корупцію в Києві чи іншому регіоні України, антикорупційна програма чи інші довідки для проведення тендеру? Звертайтеся до юридичної консалтингової компанії «САЛЕКС».

Кваліфіковані юристи підготують для вас усі необхідні документи.

Наразі є два види довідки про відсутність корупційного правопорушення у сфері державних закупівель:

довідка на фізичну особу, яку видає управління Міністерства юстиції України; 

довідка на юридичну особу, яку видає Національне агентство з питань запобігання корупції.

ОФІЦІЙНО

Перелік замовників відкоригували

Андрій РУБАН,
директор департаменту державних закупівель
та державного замовлення Мінекономрозвитку:

— Задля підвищення рівня прозорості і відкритості процесу держзакупівель замовники за нормами закону зобов’язані оприлюднювати всю інформацію про здійснення цих процедур, починаючи з річних планів і закінчуючи звітом про виконання договору про закупівлю. Таким чином, відомості про кожен етап закупівлі будуть доступні контролюючим органам і громадськості. Передбачено й право уповноважених представників громадських об’єднань бути присутніми під час розкриття пропозицій конкурсних торгів та здійснювати фіксацію технічними засобами.

Для спрощення процесу оприлюднення інформації про держзакупівлі й заощадження бюджетних коштів, що витрачаються на її опублікування, скасовано необхідність її розміщення в друкованих виданнях. Її розміщуватимуть замовники на веб-порталі Уповноваженого органу (tender.me.gov.ua), доступ до якого вільний та безкоштовний для всіх категорій користувачів.

Запропоноване новою редакцією закону формулювання поняття «замовник» дуже близьке до змісту відповідного визначення в директивах ЄС. В основі нового підходу до визначення кола замовників, на яких поширюється закон, лежить забезпечення потреб держави або територіальної громади. Протягом багатьох років поняття «замовник» у вітчизняному законодавстві було похідним від концепції «державних коштів», тобто від джерела фінансування, що не відповідає європейським стандартам.

У директиві ЄС/2004/18 поняття «замовник» включає органи державної, регіональної або місцевої влади та асоціації, що сформовані з однієї або більше таких владних структур (всі вони керуються публічним правом). Зазвичай юрособи публічного права створює держава (місцеві органи) для забезпечення певного загального інтересу (наприклад збір та утилізація відходів або ведення реєстрів заставленого майна), а не для отримання прибутку.

До переліку замовників не включаються підприємства, діяльність яких має промисловий характер або відбувається виключно на комерційній основі, що дає їм право придбавати ресурси для виробничих потреб та дає змогу підприємству підвищити ефективність власного виробництва чи управління бізнесом і вільно конкурувати з іншими комерційними компаніями.

Процедура закупівлі в одного учасника у чинному законодавстві новою редакцією закону перейменовується у «переговорну процедуру» (відповідно до термінології директив ЄС). Таким чином, підкреслюється, що вона не обов’язково має обмежуватися одним учасником. До переговорів, якщо дозволяють підстави застосування цієї процедури, замовник може запросити кілька учасників і обрати того, хто запропонує найкращі умови.

Крім того, законом обмежено перелік підстав для застосування цієї процедури. Так, наприклад, можливість проведення додаткових будівельних робіт за переговорною процедурою обмежена умовою, що загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50% вартості головного (первинного) договору.

 

Галина ІЩЕНКО,
Олег ГРОМОВ
,
«Урядовий кур’єр»