НА ЧАСІ

З приходом весни, яка вже не за горами, проблема підтоплення будинків та присадибних ділянок знову набуде актуальності 

Олександр БІТТНЕР,
 «Урядовий кур’єр»,
Юрій ВАСИЛЕНКО 
для «Урядового кур’єра»

Безперечно, проти стихії людина здебільшого безсила. Сніговим обвалам, які часто забирають життя людей, чи лавинам води, які стрімко летять із гір, переповнюючи ріки і безпечні ще до того струмки протиставити нічого. Хоч із наслідками паводків боротися можна і потрібно. І це вже підтверджено в багатьох країнах, зокрема і в нас. Укріплення берегів, різноманітні гідротехнічні споруди призначення яких — зменшити руйнівні наслідки стихії, відіграють позитивну роль, зокрема в Закарпатті та західних регіонах України.

Сьогодні ще не можна стовідсотково спрогнозувати, якою буде весна, оскільки попереду нас чекають як снігопади, так і дощі. Особливо коли йдеться про річки Карпатського регіону — Дністер, Прут, Сірет, які протікають через Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську та Хмельницьку області. Як завжди, важко спрогнозувати «поведінку» річок Закарпатської області, оскільки цей регіон належить до зони високого ступеня паводкової небезпеки. Адже тут гідрометеорологічна ситуація може різко змінюватися за короткий проміжок часу, що й підтвердили нещодавні підтоплення населених пунктів. Тому в гірських районах можливе короткострокове прогнозування.

«Гідрометеорологічний стан у басейнах річок України не дає підстав очікувати високого водопілля, — зазначив у розмові з «УК» начальник відділу гідрометеорологічних прогнозів українського Гідрометцентру Вікторія Бойко. — Хіба що тала вода може вийти на окремі понижені ділянки заплав. Інакше кажучи, підтоплень у населених пунктах через підйом рівня води в річках із значними негативними наслідками для країни ми не очікуємо. Якщо й спостерігатимуться якісь підтоплення, то лише через місцевий стік. Тобто танення снігу в межах окремих населених пунктів, коли його вчасно не вивезли, або якщо люди побудували свої обійстя без урахування загрози можливого підтоплення навіть при середніх показниках водопілля. Поки що не викликає занепокоєння і ситуація в басейнах Дніпра й Десни на території наших північних сусідів — Білорусі та Росії, де маємо всю необхідну інформацію. І хоч снігу там накопичується завжди більше, ніж у нас, вищого за середні показники водопілля також не очікуємо. Не викликає тривоги й нинішній льодостав, оскільки крига не перевищує середньостатистичних показників. Приміром, її товщина в межах Київського водосховища не перевищує 30–35 см, на Канівському 20–25 см, нижче за течією Дніпра — ще менше.

Щодо Києва, то експерти вважають, що велика вода внаслідок танення снігу місту не загрожує. За словами начальника управління з надзвичайних ситуацій Київської міської держадміністрації Віталія Пшеничного, до можливого паводку і визначення зон підтоплення у столиці почнуть готуватися наприкінці цього місяця — після того, як одержать прогноз ДСНС. Хоч опадів цього року в Києві випало чимало, на його думку, небезпека підтоплення не від них, а від води, яка прийде головною водною артерією країни та Десною з Росії й Білорусі. Тоді в зону підтоплення можуть потрапити дачні ділянки та місцевість біля берегів цих річок.

Однак попри загрозу, яку спричиняють природні підтоплення, існують ще й, так би мовити, рукотворні стихії. Вони виникають внаслідок безгосподарності та нерозпорядливості людей і служб. Лише один невеликий приклад. Так, всередині січня цього року на службу «101» Закарпаття надійшло повідомлення про можливість підтоплення житлового будинку, що на вулиці Ужанській в селі Зарічово Перечинського району. На місце події виїхали працівники ДСНС. Рятувальники з’ясували, що через різке потепління та сильні опади з лісу почала сходити велика кількість води. А дренажна система, яку вже роками не чистили від мотлоху, забилася й була не здатна пропустити такий потік води. Через це вода почала підбиратися до одного з житлових будинків. Після того, як розчистили дренажну систему та відкачали воду, загроза підтоплення зникла.

І такі ситуації, коли через забиті сміттям зливову каналізацію та дренажні системи щороку відбуваються потопи місцевого масштабу в десятках населених пунктів, давно вже не рідкість. Зокрема й у великих містах. Однак коли надзвичайні ситуації за подібного сценарію намагаються списати на стихію, то все це, як кажуть, від лукавого. Оскільки вини тут більше місцевих комунальників, а часто й самих жителів, які завалюють побутовими відходами дренажні та зливові системи. А потім усе намагаються звалити на стихію.