БЛИЖЧЕ ДО ЗЕМЛІ

І ожили гілки, солома, очерет

Ще наприкінці 90-х років минулого століття в селі Могриця Сумського району стартував масштабний проект прихильників ленд-арт напряму, який у перекладі означає «мистецтво землі» і в якому матеріалом художникам слугують звичайні природні матеріали — глина, гілки, трава, очерет тощо.

Так творці нового виду мистецтва досягають основної мети — виховують бережливе ставлення до навколишньої природи, формують у підростаючого покоління вишуканий естетичний смак на кращих екологічних зразках і водночас посилюють роль туристської складової у життєдіяльності тієї чи тієї території.

Розпочавши роботу в Могриці, для розташування парку учасники щорічних пленерів обрали територію в сусідньому селі Миропілля Краснопільського району. Саме тут знайшли відповідну земельну ділянку площею майже 10 гектарів, заручилися підтримкою місцевої та районної влади, зрештою вийшли на загальний комплексний рівень, що гарантуватиме існування парку не протягом місяця — другого, а впродовж багатьох  років.

Залицявся Солом’яник до Красуні... Фото Володимира КОВАЛЕНКА

Нині ця ділянка нагадує казкове містечко, в якому переплелися і поєдналися реальність і фантазії, сьогодення і позачасся. Усього представлено 44 об’єкти, зведені вмілими руками і творчим польотом уяви художників із Сум і Києва, Вінниці та Ялти, Львова й Харкова. Залишили свої мистецькі автографи і представники Росії та Польщі, які відгукнулися на запрошення взяти участь у  пленері.

Однак це ще не крапка у створенні ленд-арт-парку. Як розповіла керівник фестивалю «Могриця» Ганна Гідора, до 40 профільних художників, які взяли участь у цьогорічній зустрічі, долучаються нові митці. Адже з’являється чимало охочих залишити на березі Псла свої твори для місцевих жителів та гостей.

Хіба не Стоунхендж? Фото Володимира КОВАЛЕНКА

Працюючи над мистецьким парком, його творці й організатори взяли за зразок досвід Швейцарії, де одними з перших відкрили авангардний заклад. Загалом же родоначальниками ленд-арту вважають США та Європу, де в середині 1960-х почали культивувати цей напрям.

Парк у Миропіллі обіцяє прекрасну туристичну перспективу. Помилуватися оригінальними творами вже виявляють бажання гості Сумщини, які швидко дізнаються про новий культурно-мистецький об’єкт. І хоч поки що відвідування парку безплатне, незабаром за таке задоволення доведеться платити. А це додаткові надходження до місцевого бюджету, нові робочі місця тощо.

Нині в Миропіллі виношують цікаві задуми. Наприклад, відкрити ще й археологічний парк, у якому будуть представлені особливості  культури місцевих давніх поселень. Як варіанти — облаштування музею етнографії та побуту, школи ландшафтного дизайну, флористики, сувенірного центру чи  формування і практична реалізація окремої екологічної програми. Одне слово, простір для діяльності необмежений.

А тим часом відкриття парку стало різнобарвним і урочистим. Того самого дня тут пройшов етнофестиваль «День Сонцестояння». Із самобутніми програмами виступили колективи зі Львова, Путивля, Хмельницького, Москви.

Даремно шукати прямолінійного прочитання робіт, що створили художники. Кожен бачить і розуміє їх по-своєму неповторно. Це і передбачає справжнє мистецтво. А ленд-арт зримо підкреслює давнє твердження.