Прокляття, розпач і
ганьба!
Усю пройшов я Україну,
І сам не знаю,
де спочину
І де не стріну я раба.
Зректись себе,
забуть ім’я,
Всесвітнім соромом
покритись
І, не соромлячись,
дивитись, —
Це дійсність, сон? —
не знаю я…

Той, хто прочитав ці рядки Олександра Олеся ще тоді, коли його не було у шкільній та університетській програмах, були вражені голою талановитою  правдою.  На щастя, нині змінилася країна, а в українців почуття гідності загострилося як ніколи. Черговий виклик для самоідентичності і зрілості надійшов із Праги: у Чехії на Ольшанському кладовищі ексгумували тіло відомого українського письменника, поета та драматурга Олександра Олеся. Зазначалося, що, за чеськими законами, після поховання родичі або друзі померлих повинні платити ренту за місце на кладовищі розміром  20 тисяч чеських крон    протягом десяти  років (приблизно 20 тисяч гривень. — Ред.). До цього часу ренту за могилу Олеся платив чех українського походження Володимир Михайлишин, який нещодавно помер, і тепер його син захотів поховати батька на могилі Олеся…

Президент України Петро Порошенко доручив Міністерству закордонних справ терміново втрутитися в ситуацію щодо поховання Олександра Олеся у Чехії. В МЗС України повідомили, що останки Олеся та його дружини після ексгумації були переміщені до депозитарію Ольшанського кладовища до моменту рішення родичів поета, які проживають у Канаді, щодо місця остаточного захоронення останків.

«За втручання Посольства України останки Олександра Олеся та дружини були переміщені до депозитарію кладовища до моменту рішення  родичів Олександра Олеся, які проживають в Канаді, щодо місця остаточного захоронення останків», — йдеться у повідомленні МЗС.

Після відповідного рішення Посольство України в Празі вживатиме всіх заходів  для  належного перепоховання останків письменника та його дружини.

Уряд  надасть необхідні кошти для перевезення останків українського поета Олександра Олеся до Києва. Водночас при Міністерстві культури України буде створено спеціальну міжвідомчу комісію, яка займатиметься питаннями перепоховань видатних українців. Про це повідомив у вівторок на своїй сторінці у Facebook Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Прах Олександра Олеся, так само, як і сотень інших видатних українців, має бути похований на рідній землі за згоди його родичів. Ситуація, яка склалася з Олександром Олесем, знову   підняла на поверхню  питання створення українського пантеону у столиці України», — зазначив він.

А директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович висловив думку, що Олександра Олеся необхідно перепоховати  в Україні, а найкраще місце для цього — алея почесних поховань на Лук’янівському кладовищі.

Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) народився 5 грудня 1878 року у місті Білопілля Сумської області.

Був вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, та через матеріальні нестатки змушений був залишити його. У 1903-му  Олесь вступив у Харківський ветеринарний інститут. У 1905 році альманах «Багаття» вперше опублікував твори Олександра Олеся.

Становлення поета припало на часи революційного піднесення визвольного руху. За сприяння відомого історика Олександри Єфименко, яка високо оцінила вірші молодого автора, на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького у 1907 році вийшла його збірка поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. У 1909 році побачила світ збірка «Будь мечем моїм!..». 1911-го — третя збірка «Книга третя».

У 1917 році. Олесь видав нову книжку поезій, у якій висловлював надію на відновлення української державності. Однак після більшовицького жовтневого перевороту Олесь опинився за кордоном і періодично жив у Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Він видав за кордоном низку збірок, основна тема яких — туга за Україною.

Останні роки поета були важкими: Гітлер розділив Чехословаччину, яка прихистила поета, а його сина Олега схопили фашисти і в червні 1944 року його закатували в концтаборі Заксенхаузен.

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі від цирозу печінки, незабаром після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Був похований на Ольшанському кладовищі разом зі своєю дружиною.

Крім поезій та драматичних творів, у творчій спадщині Олеся — прозові твори, переклади з російської, білоруської, польської, сербської, болгарської, німецької, англійської, арабської мов, публіцистичні та літературно-критичні статті.