Останніми роками відзначення Дня Соборності набуває для кожного українця особливого сенсу. Від чергового формально-офіційного й протокольного святкування до усвідомлення історичного вибору народу, який нині обстоюють не історичні чи вигадані герої, а реальні люди, що виросли з нами в одному дворі або на сусідній вулиці.

За три роки російської агресії стався кардинальний злам розуміння того, хто ж ми насправді, чого прагнемо і за що боремося. Обороноздатність країни доведено до такого рівня, коли захист Вітчизни став справою не лише мобілізованих людей і добробатів, а якісно підготовлених професіоналів-контрактників. Тих, хто нині боронить нашу незалежність на східних рубежах.

Національні символи вказують шлях із минулого в майбутнє. Фото УНІАН

Мету ворога викрито остаточно

Під час урочистостей з нагоди Дня Соборності Президент Петро Порошенко сказав багато правильних слів про сучасний стан речей. «Такі надскладні завдання, як повернення України на Донбас і повернення Донбасу в Україну, завдання деокупації Криму будемо вирішувати насамперед політико-дипломатичним і міжнародно-правовим шляхом, зміцнюючи водночас нашу обороноздатність та наші Збройні сили», — наголосив глава держави.

Україна дотримується мінських угод. Це дало змогу нашій дипломатії виграти нелегку боротьбу за продовження санкцій проти агресивної РФ усім цивілізованим світом. При цьому вдалося не поступитися жодною принциповою позицією, переконавши союзників у власній правоті.

Без сталого припинення вогню, виведення російських окупаційних військ і техніки, роззброєння бойовиків, без контролю над окремими ділянками українсько-російського кордону — спочатку з боку ОБСЄ, а потім і безпосередньо наших прикордонників — на порядку денному не стоять і не стоятимуть політичні питання. Надто щодо змін до Конституції, переконаний Петро Порошенко.

Тому особливо прикро бачити політичні сили, які у ретельно завуальованій формі пропонують відмовитися від Донбасу, які пропонують поводитися з жителями окупованих районів так, ніби вони вже й не наші співгромадяни, мовляв, їхня доля нас не обходить.

«Хочу адресувати цим політикам запитання: панове, а ви збирали ці території, щоб цими українськими землями розкидатися? Тим більше що така стратегія, стовідсотково це вже доведено, мир не наблизить. Мета Росії — не Донецьк та Луганськ. Мета Росії — вся Україна, а не лише Крим та Севастополь», — чітко наголосив Петро Порошенко.

А цьогорічним пріоритетом він вважає забезпечення політичних умов для реформ та відновлення економіки. «Маю засмутити декого і в Києві, і в Москві, де особливо слабкі на язик політики не приховують російської ставки на організацію в Україні штучних протестів і дострокових парламентських виборів, — попередив глава держави. — Як Президент всіма доступними законними способами протидіятиму спробам дестабілізувати нашу країну і звести нанівець всі ті важкі кроки і перші результати, які забезпечила влада і вистраждав наш український народ».

У реалізації реформ за останні два роки Україна зробила більше, ніж за перші 23 роки Незалежності. Це підтверджено не тільки вітчизняними експертами, а й партнерами зі Сполучених Штатів та Європейського Союзу. Однак цього недостатньо для подолання відставання від сусідніх європейських країн в економічній, політичній, демократичній площинах.

«Стільки людей, стільки поколінь горіли серцем заради України, жертвували життям, всім, що мали. І перед їхньою пам’яттю ми не маємо права бути безвідповідальними, слабкими, неефективними», — цитує слова Петра Порошенка департамент прес-служби АП.

Сучасникам є ким пишатися

Того святкового дня деякі наші відомі сучасники отримали високі державні нагороди, відзнаки та звання. Так, орденом Ярослава Мудрого нагороджено відомого правозахисника, члена-засновника Української гельсінської групи, одного з когорти шістдесятників Мирослава Мариновича. Серед відзначених Рефат Чубаров та Ірина Геращенко. А, скажімо, співачка Тіна Кароль стала народною артисткою України.

Орден «За заслуги» отримав учасник національно-визвольного руху ХХ століття 90-річний Степан Петраш. У лавах Української повстанської армії він брав участь у бойових діях як проти фашистських загарбників, так і проти окупаційних військ НКВС, за що й відбув десять років у ГУЛАГівських таборах «братньої» Росії.

Кавалером цього ордена стала й волонтер Вікторія Мірошниченко. Вона допомагає нашим військовим у зоні АТО, опікується більшістю дитячих будинків і сиротинців Луганщини. А політв’язня сталінського режиму Орисю Теляєву нагороджено орденом Княгині Ольги.

Утім, найбільше приводів як для радості, так і для суму мав Володимир Жемчугов, який поповнив славетний перелік Героїв України. Активний учасник руху опору російській окупації, народжений на Луганщині, він провів три десятки спецоперацій зі знищення військових об’єктів ворога та особового складу окупаційних військ. Під час спроби захоплення бойовиками він підірвав себе і залишився інвалідом, з честю витримав приниження полону.

«Та боротьба, яка була раніше, і та боротьба, яка у нас ще попереду до переможного завершення війни, — це все недарма. На моєму прикладі, — переконаний герой, — не лише патріоти, а й звичайні жителі окупованих територій Донбасу та Криму побачили, що Україна ніколи і нікого не покине».