Ювілейні зібрання рідко стають приводом для критики й різких заяв. Тому від саміту з нагоди 10-ї річниці заснування «Східного партнерства», який відбувся в Брюсселі, ніхто не чекав гучних скандалів і сенсацій. Хоча за десять років свого існування ця ініціатива, натхненниками якої 2009 року стали міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та Швеції Карл Більдт, показала чимало слабких сторін. Один із головних її недоліків — те, що шість країн, які ЄС вирішив об’єднати для співпраці, — Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, — мають доволі різні уявлення про цілі євроінтеграції. Попри те що Тбілісі, Кишинів і Київ неодноразово натякали Брюсселю, мовляв, ЄС має розділити своїх східних партнерів, створивши нову формулу співпраці, це не знаходило особливої підтримки.

Пропозиції оголосити про запровадження нового формату під час ювілейного саміту лунали й під час підготовки цього заходу, проте, за інформацією «УК» із власних джерел у Єврокомісії, європейські дипломати переконали своїх партнерів у Грузії, Молдові та Україні не руйнувати «Східне партнерство» в часи, коли і в самому ЄС, і в країнах-учасницях ініціативи відбувається чимало складних процесів.

Україна очікувала трохи більше від цього саміту, який набув швидше декларативного, ніж програмного характеру. Фото radiosvoboda.org

Обійшлися без декларації

Саміт пройшов у піднесеному настрої, в ностальгічній атмосфері спогадів про непрості часи, коли виникло «Східне партнерство», зі словами подяки на адресу його хрещених батьків-засновників і з проголошенням перспективних планів на майбутнє.

Під час конференції високого рівня за участю глав держав і урядів учасники говорили про здобутки й конкретні результати, а європейські модератори не ставили їм незручних запитань. Проте те, що у відносинах між партнерами не все так райдужно, свідчить відсутність спільної декларації, яку планував ухвалити Брюссель. Для її підписання потрібна була згода всіх 28 держав-членів ЄС та шести держав «Східного партнерства». Цього зробити не вдалося. За інформацією з джерел «УК», це сталося через те, що Азербайджан наполягав зафіксувати в тексті засудження окупації Вірменією Нагірного Карабаху. Тому декларацію опублікувала від свого імені очільниця європейської дипломатії Федеріка Могеріні, яка головувала на міністерській зустрічі.

Як відомо, Євросоюз уникає обіцянок щодо перспективи членства країнам «Східного партнерства». Проте в декларації навіть не згадано про «європейські прагнення» України, Грузії та Молдови, які за десять років «Східного партнерства» уклали угоди про асоціацію з ЄС та отримали безвізовий режим з країнами Шенгенської зони.

У понеділок президент Європейської Ради Дональд Туск зібрав глав держав і урядів країн ініціативи на святкову вечерю. «Немає сумніву, що наші країни-партнери наблизилися до ЄС більше, ніж наші інші сусіди», — зауважив він. За його словами, за ці десять років у ЄС стало «більше Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України». «І я вірю, що у всіх ваших країнах є більше ЄС, ніж будь-коли раніше. Ми не лише сусіди, ми — члени однієї європейської сім’ї», — наголосив Дональд Туск. Він також вважає, що відмова екс-президента Януковича підписати угоду про асоціацію України з ЄС у листопаді 2013 року стала одним із найдраматичніших моментів в існуванні «Східного партнерства».

Інклюзивний формат

До участі в конференції запросили не лише глав держав і урядів чи високих європейських чиновників. У залі були також експерти та представники громадянського суспільства з країн-учасниць ініціативи. Вони радо віталися, обмінювалися новинами, і було видно, що за десять років існування «Східне партнерство» зробило чудову річ — об’єднало небайдужих людей із шести країн, котрі мають спільне радянське минуле і спільні виклики та намагаються знайти свій новий, незалежний шлях, обравши для цього європейські орієнтири.

За словами Єврокомісара Йоганнеса Гана, який взяв участь у дискусії про досягнення «Східного партнерства», за десять останніх років світ змінився, тому мають змінитися і цілі ініціативи. На його думку, нова мета — це пришвидшення економічної інтеграції ЄС із її зацікавленими партнерами, що «зробить внесок у добробут і безпеку Європейського континенту». «Наші партнери справді мають різні наміри щодо відносин із ЄС. Але «Східне партнерство» стало інклюзивним форматом для всіх них, бо в його основу покладено визнання спільних цінностей — демократії, верховенства права, ефективного управління, вільних ринкових відносин», — сказав Йоганнес Ган.

На конференції «Східного партнерства» наш Петро Порошенко багато усміхався, до нього підходило чимало тих, хто хотів потиснути йому руку. На початку свого виступу він пригадав, що у травні 2009 року, коли було дано старт «Східному партнерству», він очолював українське МЗС, і особисто подякував Радославу Сікорському та Карлу Більдту за «ідею, як поширити європейські цінності».

Реформи як доказ ефективності

За словами українського Президента, важко описати зміни, які відбулися за останні п’ять років в Україні, «бо змінилося все». Він також нагадав присутнім, як у 2013 році після відмови Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію України з ЄС на вулиці Києва вийшли сотні тисяч людей, котрі вимагали продовження євроінтеграційного курсу країни. «Коли мене обрали Президентом, Україна була банкрутом, 80% банківської системи не функціонувало через прострочені кредити, ВВП був на рівні мінус 14%, інфляція становила 49%, золотовалютні резерви — п’ять мільярдів, а за наступні три місяці ми мали заплатити сім мільярдів. Дефолт був неминучим. Але найстрашніше, що це відбувалося на тлі анексії Криму та російської агресії на сході моєї країни. Не всі вірили, що Україна виживе, — розповів Петро Порошенко. — Та за п’ять років завдяки впровадженню реформ ми маємо економічне зростання на рівні майже 3%, інфляцію на рівні однозначних чисел, цього року вона має бути на рівні 6%, золотовалютні резерви зросли вчетверо».

На думку Петра Порошенка, «Східне партнерство» значною мірою сприяло тому, що наша країна отримала Угоду про асоціацію і безвізовий режим, що допомогло їй вистояти в економічній блокаді, оголошеній РФ. «Частка Росії в нашому експорті становила 33%, через два роки вона скоротилася до 8%. Вони вважали — ми не виживемо. А ми пішли до європейського ринку завдяки угоді про зону вільної торгівлі», — зазначив Петро Порошенко. І нагадав, що в 2013 році частка нашого експорту до ЄС становила 25%, сьогодні вона становить 42%. «Це найкращий доказ ефективності «Східного партнерства» і наших реформ», — підкреслив він.

Продовжувати історію успіху

Президент також наголосив, що в Україні тривають інші реформи — освіти, пенсійна, медична. «Одна така реформа може «вбити» будь-якого політика, бо вона жорстка й не популярна. Але моя команда забезпечила всі ці реформи, зокрема антикорупційну», — вважає Петро Порошенко. Він переконаний, що у співпраці ЄС із країнами «Східного партнерства» варто застосовувати принцип «більше за більше». «Якщо ти проводиш більше реформ, ти можеш розраховувати на кращу співпрацю з Європейською комісією, Європейською Радою та ЄС», — пояснив він.

Євроінтеграційні здобутки України за останні п’ять років справді вражають. Проте досягти їх Києву вдалося завдяки безпрецедентній і одностайній підтримці керівництва ЄС. Тож Петро Порошенко висловив подяку Жану Клоду Юнкеру, бо той «зробив величезну роботу, щоб наблизити мою країну до ЄС»; Дональду Туску, котрий робив усе можливе для збереження європейської єдності щодо антиросійських санкцій; Європарламенту, який упродовж усього часу демонструє підтримку України, і особисто Йоганнесу Гану, «який відвідує Київ частіше, ніж будь-яку іншу столицю».

«Історія України — це історія успіху, і я робитиму все від мене залежне, щоб вона тривала. Переконаний, через десять років ми знову зберемося і скажемо, що вони були ще кращі, ніж попередні», — сказав Президент. Коли модератор дискусії заступниця голови Генерального директорату з питань політики сусідства Єврокомісії Катаріна Матернова запитала в Президента, що він порадив би своєму наступникові, він з усмішкою відповів: «Просто йти дорогою Порошенка».