Ті, хто проїжджає трасою Суми — Ромни, навряд чи звертають увагу на поворот до села із красивою українською назвою Ясени, що за кілька кілометрів від обласного центру. Майже непримітний — він губиться влітку у зеленому буйному листі навколишніх дерев, а взимку — у чорно-білому пейзажі зі снігів та плетива доріг і стежок. А саме в цьому мальовничому приміському селі розташована установа, робота якої заслуговує на неабияке пошанування та оцінку. Саме тут на початку минулого століття при Сумському сільськогосподарському училищі для обслуговування аграрного сектору Харківської губернії організували дослідну станцію. Через п’ять років на її базі створили Сумську сільськогосподарську дослідну станцію Харківського губернського земства.

І хоч якими були історичні вітри, установа в усі часи зберігала своє основне призначення. І нині, попри труднощі, колектив підприємства, у складі якого 135 осіб, виконує поставлене перед ним завдання.

Завідувач молочного блоку Людмила Пономаренко, зоотехнік-селекціонер Віра Гаранжа, директор господарства Віктор Пахненко першими перевіряють напрацювання науковців. Фото надав автор

Невеликий червінчик,  але дорогий

Віктор Пахненко очолив дослідне господарство сім років тому. Пригадує, наскільки складно було входити в русло вимог того часу. Але, як мовиться, не святі горщики ліплять. Крок за кроком, рік за роком — і все поступово налагоджувалося.

Утім, як зазначає Вік­тор Іванович, до ідеалу ще далеко, хоч і скаржитися немає жодних підстав.

Основна і задавнена проблема — надзвичайно висока щільність поголів’я. На 1279 гектарів сільськогосподарської ріллі — 700 голів великої рогатої худоби, з яких половина — дійне молочне стадо, стільки само свиней. Тобто на 100 гектарів сільгоспугідь — 63 голови великої рогатої худоби, зокрема 28 корів, 66  свиней. Не просто затісно, а неймовірно щільно.

Хоч такий показник об’єктивно зрозумілий: господарство розташоване за кілька кілометрів від Сум, і на розширення земельних угідь розраховувати майже не випадає.

Та навіть у такій тісноті тут демонструють чудові результати й у тваринництві, і в рослинництві. Маючи статус племінного господарства, де розводять корів української чорно-рябої та бурої молочної порід, за підсумками минулого року від кожної корови надоєно 6667 кілограмів молока, а цього розраховують вийти на семитисячний показник.

Важлива обставина: майже вся продукція найвищої якості. Для цього тут звели сучасний молочний блок, завдяки якому молоко не контактує з відкритим повітрям. Та й добротний кормоцех допомагає готувати суміші, збалансовані за вмістом поживних речовин для кожної групи тварин. Оскільки нема пасовищ і сінокосів, практикують прив’язно-табірне утримання. Для цього облаштували літній табір, у якому корови перебувають з ранньої весни до пізньої осені.

Особливість — розведення свиней білої великої породи. Молодняк має настільки великий попит, що люди записуються в чергу на нього. Тож добра слава про поголів’я племінного підприємства давно перетнула кордони не тільки Сумського району, а й області.

Для того й маяки, щоб на них орієнтувалися

Як каже Віктор Кабанець, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, до складу якого входить дослідне господарство, колектив запрограмований на успішну роботу. У системі Національної академії аграрних наук (інститут — її складова) 180 дослідних господарств. І саме на їхні результати орієнтуються інші аграрні підрозділи краю.

То чи годиться флагману бути аутсайдером або навіть середняком? Тож аби завжди залишатися маяком для інших, сповна використовують великий власний науковий потенціал. У колективі працюють доктори і кандидати сільськогосподарських наук, досвідчені практики, тут мають сучасні лабораторії, новітнє обладнання тощо. За останнім словом техніки оснащено лабораторії тваринництва і кормовиробництва, агрохімічних аналізів кормів та інші.

Великого значення надають тісній співпраці з колегами з інших дослідних господарств та науково-дослідних інститутів різного профілю. Тут налагоджено ділові зв’язки з науковцями Київської, Харківської, Чернігівської, Полтавської та інших областей. На базі Сумського дослідного господарства часто відбуваються семінари, конференції, обмін досвідом насамперед із питань племінної роботи. Як правило, їхнім спільним підсумком стають запровадження новинок і напрацювань в інших аграрних господарствах Сумщини, сусідніх областей. Але й самі сумські виробничники не цураються новинок: усе цікаве й перспективне відразу ж знаходить тут постійну прописку.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, дослідне господарство подає гарний приклад тваринникам краю, слугуючи їм своєрідним виробничим маяком. За торішніми підсумками, з кожного гектара тут одержали майже 30 тисяч гривень доходу. Це свідчить на користь ефективної діяльності колективу, бо з кожного гектара до державного бюджету сплачено 6,5 тисячі гривень податків. Загалом же на Сумщині працюють 112 господарств, де утримують 32 тисячі корів. Держава не залишає їх без уваги і фінансової підтримки. Торік з державного бюджету за утримання поголів’я корів надано понад 28 мільйонів гривень, а в межах відповідної обласної програми — 90 тисяч гривень на зміцнення генофонду лебединської породи, в основі якої молочна бура. Тож племінна складова перебуває в полі професійної уваги фахівців, що гарантує її надійне завтра.