Міністерство доходів і зборів (Міндоходів) розмістило на своєму сайті доопрацьований проект наказу «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика». Цей документ, на думку податківців, дасть змогу зробити контроль за страховим ринком більш ефективним. У проекті страхувальникам пропонується, зокрема, вказувати загальні дані про застрахованих фізосіб.
Представники фіскального органу вважають, що податкове законодавство досить лояльне до страховиків. Згідно зі статистичними даними за 2013 рік, 99% податків заплатили менше половини компаній, які працюють на страховому ринку. За даними Міндоходів, найбільш розповсюджена схема проведення операцій «псевдоперестрахування» (ці платежі спрямовуються на «податкові ями» — компанії, що ліквідуються, використовуючи фіктивне банкрутство та декларування недостовірних звітних даних). За минулий рік встановлено більш як 1000 підприємств реального сектору економіки, які скористалися послугами такого страхування. Їм донараховано податкових зобов’язань з податку на прибуток 163 мільйони гривень.
«Податкова починає займатися не своїми обов’язками, тому що страховий ринок контролює Нацкомфінпослуг, яка має достатньо повноважень та інструментів. Із зареєстрованих в Україні більш як 1,2 мільйона юросіб половина підприємств збиткова. Це означає, що аргументація щодо тисячі підприємств, на яких були знайдені податкові ухилення порівняно із загальною кількістю юросіб, незначна, і через це ламати або доповнювати правила роботи страхових компаній (СК) навряд чи доцільно», — зауважує голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.
За його словами, Міндоходів краще б не вигадувало нових форм звітності, не збільшувало б витрати держави, компаній на додатковий контроль, а ініціювало б перехід страхового сектору на загальну систему оподаткування, як це було спочатку передбачено Податковим кодексом. Більшість страховиків підтримує цю норму, яка зніме з них підозри в участі в оптимізаційних схемах.
В ефективному впливі на ринок вищезгаданого податкового наказу сумніваються й інші учасники ринку. На їхню думку, тотальний адмінконтроль не допоможе, доки не буде знищено корінь проблеми, а саме: зміна системи оподаткування страховиків наприкінці 2012 року.
«Зменшення суми податків у 2013 році порівняно з 2012-м пов’язане насамперед зі зміною бази оподаткування. Якщо в 2012 році податок сплачувався із загальної суми нарахованих страхових премій, то торік ця сума зменшувалася на суму премій, переданих у перестрахування», — пояснює президент асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька. Такої зміни в системі сплати податку страховий ринок не ініціював.
Позаторік схем псевдострахування в Україні майже не було. А торік, за оцінками Української федерації убезпечення (УФУ), після повернення (мабуть, комусь це було потрібно) 3-відсоткового податку від «бази страхових внесків з вирахуванням перестрахування» сплеск псевдострахування досяг 50% брутто-доходу (дохід до обліку відрахувань та податків за вкладеннями у цінні папери або нерухомість) всього сектору. За словами керівництва УФУ, вона була єдиною асоціацією, що звернулась до Президента України із проханням накласти вето на такі пропозиції депутатів. Але чомусь нині замість повернення до системи оподаткування, що діяла у 2012 році, Міндоходів упроваджує тотальний контроль за страхувальниками.
Сподіватимемося, що це питання вирішиться в рамках нещодавно підписаної угоди про інформаційну співпрацю між Нацкомфінпослуг і Міндоходів. Мета цієї угоди — посилення забезпечення держрегулювання та нагляду за наданням фінпослуг та у сфері податкової політики.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Галина ТРЕТЬЯКОВА,
генеральний директор
Української федерації убезпечення:
— Міндоходів на сьогодні має весь інструментарій знищення протизаконних схем. Зокрема може систематично отримувати інформацію про такі оборудки від Нацкомфінпослуг (профільний регулятор страхового сектору). Тож логічних причин упровадження збору інформації немає. Більше того, Податковий кодекс (статі 48 та 46) не дає права міністерству перебирати на себе такі обов’язки. Навіщо і кому потрібен цей тиск в умовах недостатнього стимулювання розвитку страхового сектору, зрозуміти важко, якщо керуватися державницьким підходом.
Ми в Google+