Про те, що вітчизняні оператори мобільного зв’язку планують найближчим часом підняти тарифи щонайменше на 50%, інтернет сповістив українців ще кілька місяців тому. Та, мабуть, кожен споживач, як і я, до останнього сподівався, що мене це омине. Адже завжди користувалися передплаченими послугами: поповню рахунок на 100 гривень і розмовляю, доки вони не скінчаться. І операторові добре, бо передплата, і мені — не смикатися щомісяця з поповненням. Тож сиділа собі тихенько і сподівалася, що мене не зачепить. Але не так сталося…

Днями і я отримала нескінченну (з 5 чи навіть 7 розділів) есемеску від свого оператора, у якій мене поставили до відома, що за кілька тижнів пакет, до якого звикла за роки, анулюється. Тож можу обрати з трьох досить дорогих і таких, що абсолютно мене не влаштовують за пропонованими послугами. А як не оберу до певної дати, то мене автоматично переведуть на пакет, обраний самим оператором. Єдина поблажка — на «найдешевший». Але не справді дешевий, а просто найдешевший з тих, що відтепер пропонуватимуть споживачам. Але й за нього слід сплачувати не коли мені буде зручно, як звикла, а щомісяця. Вибору не надано.

Звісно, одразу увімкнула інтернет, зайшла на сайт оператора, знайшла той «дешевий» пакет і прочитала, за що саме мене хочуть змушувати платити щомісяця. Умови, скажемо прямо, просто диктаторські й зовсім незручні. Серед іншого — обов’язкова умова купувати послуги мобільного інтернету. А якщо в моєму телефоні його немає, як і потреби телефонувати за кордон? Як тут бути?

Запитання це намагалася адресувати операторові, набравши номер безкоштовної довідки. І тут-таки голосом робота мені запропонували або почекати невизначену кількість часу до з’єднання із живою особою (всі оператори ну дуже зайняті), або… заплатити за прискорення цього процесу певну суму. Така ось «безкоштовна» довідка. Та ні, подумала, не платитиму за безкоштовне. І вирішила зв’язатися з онлайн-оператором на сайті, хоч в успіх цієї спроби вірила ще менше. Але хвилин за 5 у чаті таки хтось з’явився і ввічливо українською запропонував відповісти на всі мої запитання. Та відповіді ті,  скажу щиро, мене зовсім не порадували.

Адже мене сповістили, що відтепер у цього оператора більше немає пакетів з передплачуваними послугами — платити слід буде щомісяця і не скільки можеш, а скільки скаже оператор. А на запитання, чи є в них бодай один пакет без інтернету, почула категоричне «ні». «Адже інтернет — це так круто і просунуто. Та немає жодної людини, в якої в телефоні нема інтернету. Тому в нас немає таких пакетів — вони незатребувані», — пояснили з того боку екрана.

«А що робити, якщо в моєму мобільному (нехай вас це дуже здивує) таки немає інтернету, адже він мені не потрібен. І без того очі болять від комп’ютера, бо змушена чи не цілодобово витріщатися в нього по 8 годин на роботі, а потім ще й удома, щоб бути в курсі подій — професія вимагає. А очі вже немолоді, стомлюються й дуже болять. То вирішила, що в мобільному в мене інтернету не буде, нехай перепочинуть хоч у транспорті.

То поясніть, що мені робити з вашими пакетами, де в кожному є нехай різна кількість такого нав’язливого й абсолютно не потрібного мені інтернету? Як бути врешті-решт із моїми правами споживача і просто людини, які ви у такий нав’язливий спосіб порушуєте?» — запитала в оператора, який представився Ігорем.

У відповідь мені написали: «Ніхто, шановна, на ваші права не зазіхає. Матимете бажання і потребу — користуватиметеся інтернетом, як і міжнародним зв’язком. А не потрібен він вам — то й не користуйтеся, ніхто ж вас проти волі робити цього не змушує, заспокойтеся!»

Отже, мій співрозмовник просто вирішив прикинутися дурником.

— «Але ж пакетів без цих послуг, як я зрозуміла, у вас немає?» — «На жаль…» — «А платити мені все одно доведеться?» — «Ну так, звісно!» — «То де ж тут захист моїх прав?» — «Він у тому, що вас ніхто не змушує користуватися тим, чим ви не хочете». — «За мої ж гроші?» — … (півхвилинне мовчання). «Ну… так».

«А ще не забудьте, що до визначеної дати маєте поповнити свій рахунок на певну суму для активації нового пакета». — «Але ж у мене на рахунку є для цього достатньо грошей, просто зніміть у потрібний день, скільки слід». — «Ні, так не вийде, задля підтвердження своїх намірів перейти на новий пакет маєте ще раз поповнити рахунок». — «Навіщо, де логіка?» — «Такі умови нашої нової співпраці з клієнтами».

Звісно, ще кілька тижнів на роздуми в мене є, але… Щось мені підказує, що навряд чи залишуся їхнім клієнтом. Адже навіть більше за нав’язливі та неадекватні умови потенційної майбутньої співпраці мене дратує те, що своїх клієнтів цей оператор, як кажуть програмісти, «за замовчанням», просто вважає дурниками. І навіть не намагається цього приховувати.