ДОЗВІЛЛЯ

 Виявляється, любительське мисливство — задоволення не з дешевих

Чого найбільше чекають мисливці аматорського, так би мовити, класу? Звісно, початку сезону полювання, рішення про відкриття якого й умови приймають компетентні органи заздалегідь. В очікуванні цього завмирають багато мисливських сердець, а в магазинах, де продається зброя і спорядження, стає велелюдніше, ніж зазвичай.

Трьома набоями не обійтися

Втім, турботи про основний атрибут кожного серйозного мисливця самим придбанням зброї не закінчуються. Радше починаються, адже рушницю треба буде ще зареєструвати, а потім періодично проходити перереєстрацію. Судячи з листа, що надійшов на адресу редакції від голови одного зі столичних товариств мисливців і рибалок, ці процедури не лише дорогі, а й юридично недосконалі. Наприклад, дивується автор, не зрозуміло, навіщо це робиться, адже у продаж надходить лише зброя, балістичні характеристики якої вже зафіксовані виробником. Інакше кажучи, якщо ви купуєте нарізний мисливський карабін, із нього вже провели контрольний відстріл на спеціальному стенді, й характерні сліди на кулі чи на гільзі від бойка, коли йдеться про гладкоствольну зброю, вже внесено до спеціальної картотеки.

Ще один нюанс. Для контрольного відстрілу власник повинен надати три набої. Це влітає «в копієчку»: якщо найдешевший боєзапас коштує 7-9 гривень, то для імпортної нарізної зброї — від 30 до 80 гривень. Далі й зовсім незрозуміло: контрольний відстріл проводиться без власника, який не може забрати набій, що дав осічку. І якщо перший набій спрацював, яка доля двох інших? Їх не повертають. У кращому разі експерти подарують їх знайомим, у гіршому — відстріляють всі три і покладуть у торбинку з вашими паспортними даними. Виникає й інше запитання: яку відповідальність нестиме власник, якщо кулю чи гільзу з його зброї знайдуть на місці якогось злочину? Нехай теоретично, але й такого виключати не можна, пам’ятаючи про перевертнів у погонах, розмірковує автор листа.

Невиправдано дорогою мисливці вважають і вартість процедури перереєстрації: до 280 грн — меддовідка, 60 грн — страхування зброї, 50 грн — послуги балістиків, 110 грн — посвідчення тощо. І це щотри роки для однієї одиниці нарізної мисливської зброї чи пристрою для травматичного відстрілу.

Не все так однозначно

Лист нашого читача ми попросили прокоментувати заступника начальника Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Андрія Коструба:

— Те, що у продаж надходить лише зареєстрована виробником зброя, не зовсім так. Якщо на заводі її й відстрілюють, то лише для перевірки якихось технічних параметрів. У нас же контрольний відстріл вогнепальної зброї, газових чи споряджених гумовими кулями пістолетів і револьверів з подальшою постановкою стріляних гільз на облік в експертній службі МВС проводять для встановлення фактів застосування викраденої чи втраченої зброї й перевірки її на можливу причетність до скоєння злочинів. При цьому перевіряють її справність та відсутність внесення конструктивних змін.

Навіщо потрібно здавати три патрони? Зрозуміло, вони коштують грошей, але ж зброя коштує набагато дорожче! У багатьох випадках це предмет далеко не першої необхідності, тому кілька десятків гривень для тих, хто придбав рушницю, — сума незначна. А саме три патрони для контролю — світова практика, запозичена нашим відомчим наказом №390 від 10 вересня 2009 року. До речі, три контрольні набої — мінімум лише для пістолета. Коли перевіряють револьвер, стріляють тричі з кожної камери барабана, а двостволку — тричі з кожного ствола. Це роблять, щоб відстежувати ідентифікаційну стійкість ознак, бо слід на капсулі від бойка відображає індивідуальну в кожному випадку поверхню ударника.

Дивують припущення, що гільзи чи кулі можуть опинитися на місці скоєння якихось злочинів. У нас із цим дуже строго: наказами чітко передбачені порядок відстрілу, збереження зразків і серйозна відповідальність персоналу. Об’єкти балістичного обліку зберігаються в умовах, що унеможливлюють їх втрату: їх реєструють у відповідних журналах, вони перебувають у спеціально обладнаних опечатаних шафах,  доступ до яких строго регламентований.  Можливості та й сенсу брати комусь із гільзотеки зразки і кудись нести немає.

Що стосується цін, наша — лише за балістичний відстріл, і гроші повністю надходять у держбюджет. Квитанції на всі відстріли є, нас постійно перевіряють контролюючі органи. Медицина, страхування йдуть в інші фонди згідно з переліком платних послуг. Тож нашу діяльність повністю регламентує наказ №390. До речі, щоб здешевити деякі процедури, ми ініціюємо певні зміни до цього документа. Зокрема пропонуємо залишити як обов’язковий тільки  один контрольний відстріл під час реєстрації зброї, а від перереєстрації відмовитися або хоча б відтермінувати її.