Учора вранці до нашої редакції у супроводі трьох молодих хлопців вломився (саме так, не зайшов, і не завітав) такий собі Володимир Ананьєв, який мигцем показав посвідчення помічника нардепа від «Свободи» Едуарда Леонова. 

Хизуючись пістолетом, розмахуючи аркушем паперу, який він назвав «наказом» свого депутата, Ананьєв заявив, що уповноважений зняти з посади головного редактора та його заступників, обізвавши їх зрадниками України, і призначає свою кандидатуру. Коли керівництво редакції пояснило зайді, що знімає і призначає редактора газети Кабінет Міністрів і що варто почекати кілька годин, бо парламент якраз займається питанням призначення уряду, Ананьєв увійшов у раж, смикав за одяг заступницю редактора Ларису Усенко, погрожував зброєю редактору та іншим присутнім у кабінеті співробітникам редакції. При цьому заявляв, що діє від імені Ради Майдану.

Хлопці, яким на вигляд ледь 18 років, ошелешено на це дивилися, не розуміючи, що відбувається. Ще раніше Ананьєв повідав, що супровід він «позичив у охорони КМДА» і «їздив з ними в Крим, хлопці не спали ніч».

Останнє — схоже на правду, бо Ананьєв та юнаки прийшли до редакції ще з самого ранку з вимогою надрукувати нібито заяву «свого» депутата щодо ситуації в Криму. Поки Ананьєву дали читати свіжий номер, який якраз вийшов із передовицею «Крим не став джокером у політичній грі», хлопці, напившись люб’язно завареного співробітниками чаю, спали у коридорах, схилившись на підшивки газет. До речі, при вході до редакції наша чергова поцікавилася у «бригади»: до кого йдуть і хто такі (зранку у кабінетах ще нікого не було). У відповідь «бригадир» почав волати, що зараз «накаже хлопцям зв’язати». Оце питаю себе: кого? Літню жінку, яка хотіла дізнатись, хто буде вештатися коридорами порожньої редакції?

Схоже, наявність уже надрукованої редакцією статті про непросту ситуацію у Криму та запланована у цей номер ще одна полоса про автономію, так і не задовольнили Ананьєва, бо кілька годин він тинявся коридорами редакції, «очікуючи текст від свого депутата», попри роз’яснення, що перш ніж обговорювати відведення місця на полосі, добре було б побачити під що саме (а ще нагадаю, що усі депутати мають можливість виступити у газеті Верховної Ради – «Голосі України»).

Матеріалу від депутата він нам так і не надав, зате приніс уже згадану писульку (щодо змісту документа — сказати щось точно важко, бо у руки нікому Ананьєв його не дав) і намагався вчинити «переворот». Уже й  кандидатуру нового редактора був готовий пропонувати.

Співробітники редакції подзвонили до Національної та Київської спілок журналістів, у приймальню нардепа Миколи Томенка, ректорові Києво-Могилянської академії Сергієві Квіту, до «SOS-Майдан» й викликали міліцію. Буквально через кілька хвилин Ананьєв отримав від когось дзвінок — і після ще одної колотнечі загін пішов геть. Також доволі оперативно відреагувала міліція, яка надіслала наряд, та «SOS-Майдан», який запропонував надіслати загін самооборони для врегулювання ситуації.

Окрім того, ми зателефонували у приймальню народного депутата Едуарда Леонова, описали ситуацію і попросили підтвердити наявність серед чинних помічників і Володимира Ананьєва. Поки що відповіді не отримали.

Тим часом колеги з «Телекритики» зв’язалися з нардепом Ігорем Мірошниченком, який сказав, що це «Леонов зупинив своїх помічників». Тобто непрямо, але підтвердження зв’язку Ананьєва з Леоновим є. Тому хотілося б знати, чи діяв помічник за власною ініціативою, чи за вказівкою свого депутата, а чи ще когось іншого. І чи залишиться Ананьєв після цього інциденту помічником народного депутата.

А тим часом ветерани газети пригадують випадок з подібними «рейдами» до редакції панів Табачника та Толстоухова у 2004 році, які, погрожуючи усіма карами небесними, вимагали надрукувати постанову ЦВК про обрання президентом Віктора Януковича попри наявність заборони суду. Тоді вдалося відбитися… Тепер табачникам виписано квиток у вчора, але їх методи, як бачимо, охоче підхоплюють нові такі ж «круті хлопці».

Ми однозначно заявляємо: досить! Ми не хочемо замість одних рейдерів отримати на шию інших. В країні має бути закон!