СУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС

Якою буде роль ЗНО після зміни керівництва Українського центру оцінювання якості освіти

Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання багатьма українськими та іноземними експертами було визнано однією із найважливіших освітніх реформ в Україні. За результатами соціологічних досліджень, проведених у 2008-2009 рр., близько 80% респондентів схвально оцінили ЗНО та вказали, що його результатом стало суттєве зниження рівня корупції під час вступних кампаній до вищих навчальних закладів та забезпечення рівного доступу до вищої освіти. За окремими даними, в результаті запровадження ЗНО кількість студентів, що проживають у віддалених населених пунктах України і які вступили до престижних вищих навчальних закладів, зросла на 64%.

Здавалось, механізм роботи напрацьовано, курс визначено і команда для його забезпечення сформована. Тому несподіванкою стало звільнення з посади директора центру Ігоря Лікарчука. Інтриги додало те, що причина зміни керівництва не вказувалась.

Це, звичайно, дало підстави для різних коментарів. Екс-директор (який, до речі, збирається оскаржувати в суді своє звільнення) на запланованій зустрічі із журналістами збирався особисто висловити свої міркування щодо ситуації. Однак через хворобу не прийшов, і про останні події в центрі розповідала його заступник Галина Солодка, яку теж уже звільнено з посади. Відповідні заяви написали ще кілька працівників. Тому напередодні підготовки і проведення цьогорічного ЗНО може статися так, що в його головному штабі бракуватиме кваліфікованих працівників. Йдеться уже про долю не однієї людини, а реформи, яку позитивно сприйняло суспільство.

КOМЕНТAР

Євген СУЛИМA,
заступник міністра освіти, науки, молоді і спорту:

- Зміна керівництва Українського центру оцінювання якості освіти не означає згортання його роботи. Навпаки - вперше його збираються узаконити.

Але ми проти абсолютизації однієї форми оцінювання знань. Подібної позиції дотримуються й ректори вищих навчальних закладів. Всі зусилля мають спрямовуватись на забезпечення високої якості освіти. Тим часом в центрі, захопившись боротьбою з корупцією (що теж дуже важливо - ніхто цього не заперечує), послабили виконання головного завдання. Простий приклад. Чи можна зараховувати на начання за спеціальністю "викладач англійської мови" абітурієнта без перевірки його розмовної частини знання мови? Подібні особливості не враховувались й при екзаменуванні з інших предметів. Наша мета - давати і перевіряти базову середню освіту, а не лише націлювати на засвоєння кількох предметів.

Тому логічно, що освітню політику держави, яка передбачає й контроль якості знань, має визначити не центр оцінювання чи інша структура, а профільне міністерство, яке й відповідає за роботу всіх своїх підрозділів.