2008 року на Сумщині почали проводити земельні аукціони, які започаткувала «Сумиагропромбіржа». Завдяки цьому виділення масивів для ведення фермерських господарств стало максимально прозорим, а місцеві громади почали одержувати вагомі кошти для розвитку місцевих територій.
Пік аукціонної активності припав на 2012-й, коли в області реалізували 237 лотів (земельних ділянок). Тоді до місцевих бюджетів надійшло понад мільйон гривень.
Однак із часом таких аукціонів ставало дедалі менше, аж доки торік їхня кількість скоротилася до семи.
У чому причина такого різкого спаду? Про нинішні проблеми у проведенні земельних аукціонів кореспондентові «УК» розповідає заступник директора «Сумиагропромбіржі» Олег ШЕСТАК.
— Олеже В’ячеславовичу, судячи зі статистики, аукціонна форма виділення земельних ділянок поступово занепадає. Невже вона не вигідна місцевим громадам?
— Навпаки, надзвичайно вигідна. Перші 18 аукціонів провели у 2008 році — сільські бюджети отримали понад 170 тисяч гривень. І це, як мовиться, на рівному місці.
З часом кількість переданих земельних ділянок перевищила півтори сотні, а потім і дві. Тоді Сумська область першою відкрила шлях до прозорого істотного наповнення місцевих скарбниць.
Наприклад, у селищі Краснопілля реалізували земельну ділянку за 250 тисяч гривень, тоді як стартова ціна була 50 тисяч, або в 5 разів менша.
У селі Осоївка Краснопільського району на торги виставили оренду місцевого ставка за початковою ціною 8 тисяч гривень. Покупець заплатив 240 (!) тисяч, або в 30 разів дорожче. Усі кошти одержала місцева громада. На ті гроші сільська рада впорядкувала територію, провела освітлення, виконала інші невідкладні роботи.
Подібні приклади можна назвати і в інших районах. Скажімо, в Роменському земельні ділянки після стартової ціни дорожчали в 3—5 разів і додаткові десятки тисяч гривень поповнювали відповідні сільські бюджети.
Загалом за 2008—2014 роки місцеві громади додатково отримали понад 4,2 мільйона гривень, що в умовах гострого безгрошів’я особливо важливо. Адже за ці гроші ремонтували школи, дитячі садки, дороги, заклади культури тощо.
— То чому ж аукціони занепадають?
— За попередньої влади було внесено зміни до земельного законодавства, за якими змінився розпорядник землі. Замість державних адміністрацій нею стали розпоряджатися органи Держземагентства.
Водночас зникла норма про верхню межу виділення землі для ведення фермерського господарства. Якщо раніше охочі зайнятися фермерством могли взяти обмежену ділянку єдиним масивом, то після набуття чинності змін ця норма зникла, відкривши дорогу до зловживань і корупції у великих масштабах.
— Чи маєте інформацію стосовно обсягів виділених ділянок за останні роки під ведення фермерського господарства в Сумській області?
— На наше офіційне звернення в. о. начальника Головного управління Богдан Бондаренко повідомив, що протягом 2013—2014 років «прийнято 266 наказів про надання земельних ділянок у користування для ведення фермерських господарств на площу 6872,6177 гектара. Розмір орендної плати становить 4 відсотки нормативної оцінки земельної ділянки».
Зверніть увагу на ті 4 відсотки, які не йдуть у жодне порівняння зі справжньою вартістю землі. Іншими словами, мільйони гривень пішли повз бюджет.
— Є факти?
— Є. Зовсім недавно правоохоронці затримали на гарячому екс-очільника Головного управління в Сумській області, який зізнався, що брав хабар за час виділення земельної ділянки сільськогосподарського виробництва для ведення фермерського господарства. Справу вже розглянув суд, оцінивши такі дії терміном 5 років позбавлення волі.
Тобто з нинішньою законодавчою базою земельний ринок особливо привабливий для тих, хто ласий на швидкі, але брудні гроші.
— Це стосується лише Сумщини?
— Останнім часом, аналізуючи інформацію на сайті Державного агентства земельних ресурсів, легко помітити, що дедалі більше земельних ділянок виставляють на аукціони. Це позитивна тенденція.
Але Сумське обласне управління земельних ресурсів, на жаль, відстає від всеукраїнської тенденції.
Недавно я брав участь у процедурах відбору виконавця земельних торгів у Головному управлінні Держземагентства у Дніпропетровській області. Усе відбувається максимально прозоро, а конверти з пропозиціями відкривають публічно, щоб ніхто не сумнівався в якихось каламутних схемах чи навіть махінаціях.
— А як організовано роботу в Сумській області?
— Зовсім по-іншому: вся процедура зберігається за сімома печатками, огорнута таємницями і невідомістю, бо навіть перед відкриттям конвертів із пропозиціями організатори просять учасників засідання вийти з кабінету. До того ж на торги виставляють обмежену кількість ділянок.
— Хто головує на засіданнях?
— Як правило, заступник начальника Головного управління Держземагентства у Сумській області Юрій Лях, який за посадовими обов’язками відповідає за ринок землі.
Неодноразово намагалися дізнатися, чому засідання проходять ледь не під грифом «секретно», але результат нульовий. Маємо надію, що новопризначений керівник відомства наведе порядок у цій справі.
— Що треба зробити, аби земельні ділянки передавали в оренду через процедуру аукціону, а не роздавали?
— Проблема багатогранна і багатовимірна. Однак кожна державницька людина повинна дбати насамперед про інтереси держави, а не про власну кишеню.
Насамперед необхідно внести зміни до чинного земельного законодавства, прийнявши за норму певну площу, яка б одним масивом виділялась для ведення фермерського господарства. Це може бути 30 гектарів. Адже ні для кого не секрет, що часто ділянки оформлюють на підставних осіб, за якими стоять представники латифундій чи й вони самі.
Але великі землевласники також прагнуть прозорих схем, бо їм вигідно оформлювати землю на свої підприємства, збільшуючи земельний банк. До того ж підкилимні ігри можуть мати сумні результати, тим паче зараз, коли корупційним діянням оголошено нещадну війну.
Нині особливо гостро стоїть питання наповнення місцевих бюджетів, тож слід максимально швидко задіяти саме зазначений резерв, бо він поки що не працює на державу та її економіку.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
Олег ШЕСТАК. Народився в лютому 1985 року. Закінчив магістратуру Сумського держуніверситету за спеціальністю «економіка підприємств». Працював головним економістом Фонду розвитку АПК Сумської області, директором комунального підприємства «Сумське міське бюро нерухомості». З 2008-го — заступник директора «Сумиагропромбіржі».
Ми в Google+