До широкого кола питань, які вирішує перший заступник голови Сокирянської державної районної адміністрації Олексій Бойко, додалося ще одне: керівництво логістикоінформаційним центром, створеним при РДА для всебічної допомоги Збройним силам України. Це щоденні зустрічі з родинами, чиї сини, чоловіки стали на захист цілісності держави, збирання та постачання до місць постійної дислокації військ речей першої необхідності, техніки, продуктів харчування, спецодягу, засобів особистого захисту.
— Допомога завжди адресна: конкретній сім’ї, військовослужбовцям, — наголошує Олексій Бойко. — З нашого району в антитерористичній операції беруть участь понад 100 військових. Хлопці зажди на передовій. Пройшли Волноваху та Іловайськ, захищали луганський аеропорт. Тримаємо з ними постійний зв’язок.
Підтримуємо морально та матеріально кожного свого солдата. У багатьох із них залишилися вдома самотні батьки, малі діти. Тож організовуємо їм допомогу: забезпечити дровами, накосити сіна, працевлаштувати. Сесія Сокирянської районної ради ухвалила рішення надати грошову матеріальну допомогу учасникам антитерористичної операції, їхнім сім’ям. Кожне село відправляє на схід машини з необхідним для фронту вантажем. До благодійних акцій долучаються керівники агроформу вань, приватні підприємці.
Учасники АТО об’єднались у громадську організацію «Братське плече», яка сприяє в наданні оздоровчої, медичної, психологічної, матеріальної допомоги, розв’язанні житлових проблем насамперед інвалідам бойових дій, що повернулися зі сходу, і сім’ям загиблих. Приймаємо переселенців із Луганської, Донецької областей. Забезпечуємо житлом, необхідними речами. Діти влаштовані в дитячі садочки, відвідують школи.
— Раніше Сокирянський район «славився» хіба що виправною колонією. Нині його знають навіть.jpg)
у Європі завдяки чудовим садам, Дністровській ГАЕС.
— Представницька, виконавчавлада працюють злагоджено на розвиток району. Тож закономірно, що останніми роками Сокирянщина посідає в Чернівецькій області перші місця у рейтинговій оцінці виконання соціальноекономічних завдань, зокрема за обсягом прямих іноземних інвестицій, введенням в експлуатацію житла. Робимо все можливе, щоб до нас заходив бізнес. Адже це наповнення скарбниці, вирішення соціальних питань, врешті, імідж району.
Ось, приміром, інвестори із французьким капіталом на орендованих землях довкола Селища посадили 180 гектарів високопродуктивних садів за світовими технологіями, і ми забули про проблеми цього села: робочі місця створено; дороги, клуб, лікарню, школу упорядковано. Те саме й у селі Коболчин та інших населених пунктах, де працює агрокорпорація «Сварог».
Пишаємося, що в нашому районі зводять один із найпотужніших у світі енергетичних об’єктів — Дністровську гідроакумулятивну станцію. Керівництво ДП «Укргідроенерго», що є замовником будівництва, спрямовує значні кошти на соціальні проекти міста Новодністровська, всього району. Завдяки такій співпраці маємо одну з найкращих в області лікарень. До нас їдуть оздоровлюватися навіть із сусідньої Молдови. Незабаром запрацює європейського рівня будинок культури.
Поява цих двох сучасних соціальнокультурних об’єктів дає змогу істотно економити на енергоносіях, вивільнити чимало приміщень у районному центрі, пристосованих під поліклінічні установи, пологовий будинок, бібліотеку, художню та музичну школи. Частину з них вже переобладнано під квартири черговикам, сім’ям молодих спеціалістів. Із Чернівців приїхали працювати кваліфіковані лікарі і залишати Сокиряни не збираються.
Загалом ставимо за мету в кожному населеному пункті створити належні умови для молоді, бо лише так можемо говорити про розвиток. У багатьох селах є сучасні спортзали, стадіони, дитячі садочки, школи. Плануємо відкрити в Сокирянах басейн, який доповнить спортивний комплекс.
— Маєте потужну ресурсну базу, тож повинні мати і власні переробні підприємства.
— Прикладом слугує Сокирянський лісгосп, який забезпечує дуже добре лісовпорядкування і переробку деревини. Після модернізації запрацював на повну потужність соковий завод на відновлювальних енергоносіях. Наші працьовиті люди забезпечують високі врожаї — на ріллі, у садівництві. У нас власне «червоне» море, коли дозрівають помідори на полях, що простяглися аж до обрію. Щороку вирощуємо близько 10 тисяч тонн томатів. Тож працюємо над створенням привабливої інфраструктури інвесторам для запуску переробних заводів, зокрема для сої, яку нині наші фермери збувають перекупникам за заниженою ціною.
Усі землі — в обробітку. Домогтися цього також було непросто. Сучасні агротехнології вимагають великого єдиного массиву землі. Доводилося переконувати власників паїв, які бажали вести індивідуальне рільництво, зробити обмін земельними ділянками, щоб не перетворювати поле на таку собі шахівницю, густо помережану дорогами. Це питання потребує врегулювання на законодавчому рівні.
Так само законодавчо потрібно врегулювати проблему із прикордонною інфраструктурою. У нашому районі 70 кілометрів державного кордону з Молдовою. Під час розпаювання колгоспних земель не врахували потреби облаштування 20-метрової прикордонної смуги. Тепер окремівласники паїв, розташованих впритул до лінії державного кордону, принципово не погоджуються на запропонований їм цілковито рівноцінний обмін ділянками.
— Олексію Сергійовичу, виграє район від укрупнення громад?
— Безперечно. Децентралізація владних повноважень, об’єднання громад — важливий крок для подальшого розвитку держави, особливо для сільської місцевості. Об’єднана громада матиме повноцінний бюджет і право розпоряджатися коштами, які справедливо їй належать. Підвищиться фінансова відповідальність місцевого бізнесу, адже громада не дозволить ухилятися від сплати податків, не раціонально використовувати природні ресурси. Істотно зростуть місцеві бюджети, отже добробут громади.
Громадські обговорення реформ місцевого самоврядування відбулися у кожному селі. Дискусії не вщухають. Робота в цьому напрямі триває, відбуваються сесії міської, сільських рад, які ухвалять рішення за думкою громад.
ДОСЬЄ «УК»
Олексій БОЙКО. Народився 16 квітня 1982 року в м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Після служби у Збройних силах України здобув вищу освіту в Подільській державній аграрно-технічній академії, згодом — у Національній академії державного управління при Президентові України.
Працював старшим державним податковим ревізором-інспектором Сокирянської податкової інспекції, головним спеціалістом контрольно-ревізійного управління Міністерства праці та соціальної політики України. З 2009 року — заступник голови, а з 2011-го — перший заступник голови Сокирянської РДА.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+