Останні події, пов’язані з карантином в Україні, спонукають торговельні мережі працювати у незвичному режимі. Проте деякі з них безпідставно підвищують ціни на продукти харчування та предмети першої необхідності й наживаються на цьому. «Урядовий кур’єр» попросив директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія ДОРОШЕНКА прокоментувати ситуацію, яка склалася на цьому ринку, і прояснити інші питання розвитку ринку продуктів харчування в Україні.

 Пане Олексію, нещодавно Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава каратиме торговельні мережі, які у період кризи дозволили собі відчутне здорожчання продуктів харчування і товарів першої необхідності. Як ви гадаєте, яким буде це покарання і яка роль в ньому Антимонопольного комітету?

—У держави немає змоги контролювати цей ринок, крім розслідувань, які проводить Антимонопольний комітет України (АМКУ). Київське територіальне управління АМКУ вже відкрило справу проти постачальників окремих торговельних мереж на предмет вивчення питання щодо завищення ними цін. Однак часто ця поважна структура якось дивно реагує на такі проблеми. Нагадаю, що у травні 2016 року наша асоціація зверталася до АМКУ з приводу відкриття справи щодо завищення мережами та ринками цін на гречку. Жодних дій цієї організації ми не побачили.

Однак буває й швидке реагування. Була справа щодо можливої змови торговельних мереж щодо підвищення цін на курячі яйця. Штрафи на компанії не було накладено, проте замість цього ми всі побачили, що ціни на цю продукцію значно знизилися.

Тобто компанії пішли на це свідомо, і таке варто підтримати, адже вони показали свою соціальну відповідальність за те, що коїться на ринку.

Нині ж бачимо, що всі гілки влади — Офіс Президента, Кабінет Міністрів та окремі міністерства — виступили широким фронтом проти такого безпідставного підвищення цін у мережах. Гадаю, це спонукає їх зробити корегування в бік зниження.

Однак влада розглядає й інші можливі моменти, які значно вплинуть на зменшення вартості продуктів харчування, приміром, зниження ПДВ. Тобто держава збирається йти на деякі поступки для бізнесу. Отже, думаю, що все в цьому аспекті буде гаразд.

 Оптові постачальники заявили, що вони не підвищували своїх цін для ритейлу. Проте деякі великі торговельні мережі заявили, що підняли ціни тому, що їх збільшили саме гуртові компанії. Хто каже неправду?

— Коли прочитав заяву керівництва одного з найбільших ритейлерів з цього приводу, був приголомшений. Адже в той же час керівники іншої великої мережі заявили зовсім протилежне: вони не збираються підвищувати ціни на продукти харчування і рекомендують колегам робити так само. Тож одні знайшлися резерви, а інші — ні.

Найбільша в Україні мережа вдає, що має право чинити все що завгодно. А можливості для того, щоб не підвищувати ціни, в неї є, адже більшу частину продукції вона виробляє на власних підприємствах. Без сумніву, вона може впливати на ціни, не підвищуючи їх. Те, що керівники мережі заявляли, що вони не можуть контролювати постачальників, які начебто збільшують вартість товарів, — просто лукавство. Вони мають довгострокові контракти з постачальниками і не можуть порушувати домовленостей з ними, що певний час не мають права підвищувати вартість продуктів харчування та предметів першої необхідності.

Поза тим, гурт та роздріб домовляються не просто про перелік продуктів харчування і підвищення цін на них, а по кожному окремому взятому товару.

 Нещодавно стало відомо, що влада відновить державне регулювання цін. Як, на ваш погляд, це має відбуватися?

Тут скажу однозначно: держава не збирається цього робити приміром завтра. Влада заявила, що вона вивчить це питання і ухвалить рішення. Однак я проти державного регулювання цін, адже воно спричинить лише їх зростання. А ось моніторинг, який влада вже фактично стала проводити, необхідний.

Так слід було робити і раніше. І проводити його треба не раз на місяць, а двічі-тричі на тиждень і не лише в торговельних мережах, а й на ринках. Влада повинна дивитися, яке обмеження щодо націнки на продукти харчування треба вводити.

 Як на період карантину відбуваються перевірки якості продуктів? Чи посилилися вимоги та стандарти?

— Усе залишається на тому самому рівні, що був. Дуже добре, що в країні поновили посаду головного державного санітарного лікаря. Є сподівання, що поновлять роботу й санітарно-епідеміологічної служби на місцях, бо фактично її було знищено. Але це все не може статися дуже швидко.

 Днями, і ми про це писали, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що за два-три тижні у світі розпочнеться продовольча криза. На вашу думку, все насправді так серйозно?

— ФАО проводить серйозну аналітику, але ми всі можемо помилятися. Справді, є країни, дуже добре підготовлені до можливої продовольчої кризи (до них належить і Україна), а є ті, де це питання вирішено не до кінця. Проте думаю, що дефіциту продуктів харчування у світі не буде. І в Україні також.

А коливання та зміцнення курсу долара і євро передовсім дуже вигідне для наших експортерів. Тобто країна на цьому заробить більше валюти. Так, вартість зерна останніми тижнями на 10% підвищилася, і це хороша новина.

 Якщо карантин триватиме й надалі, припустімо, після 25 квітня, то в Україні відчуватиметься нестача продуктів харчування?

— Такого, мабуть, не буде. Хоч би з тієї причини, що чимало людей втратили або втратять доходи й роботу і не купуватимуть дорогих товарів. А на інших економитимуть. Більшість українців уже затоварилися продуктами першої необхідності, приміром крупами. А грошей, щоб купувати великий асортимент продуктів, у них немає. То яка може бути нестача товарів?!

— Якою буде подальша доля супермаркетів, адже життя українців у період кризи буде нелегким? Які супермаркети закриються? Що можете спрогнозувати у цьому аспекті?

— У нас, як пригадаємо, були й серйозніші випробування, приміром, 2014—2015 рік. І чимало торговельних мереж вижило і працює. Так, деякі з них скоротили кількість магазинів, але роботи не згортали. Тож у цьому питанні все буде гаразд.

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій ДОРОШЕНКО

ДОСЬЄ «УК»

Олексій ДОРОШЕНКО. Народився 1973 року в Литві. У 1999—2002 рр. — один з керівників Харківського обласного комітету молодіжних організацій. У 2002 році балотувався у Верховну Раду, пізніше став депутатом Київської обласної ради від міста Бровари Київської області.

У 2010 році став одним з керівників Української асоціації постачальників торговельних мереж, із 2012-го — її директор. У 2015 році його обрано на посаду голови комітету з питань промисловості, природних монополій та невиробничої сфери громадської ради при Антимонопольному комітеті України.