ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

Євроінтеграція розпочинається з європейської поведінки  на внутрішньому ринку
 

Уряд більше не збирається заплющувати очі на порушення стандартів у харчовій промисловості. Хоча б тому, що в цій сфері на ринкові механізми сподіватися марно. Якщо серед розмаїття продуктів харчування ми з вами не зможемо вибрати справді якісні, несумлінні виробники взагалі забудуть про саме поняття здорової конкуренції.

За твердженням фахівців Держспоживінспекції, споживача виробники обдурюють у 80% випадків. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Відповідальність несе виробник

У вчорашньому номері газети ми розповіли про відвідання Прем’єр-міністром Миколою Азаровим Української лабораторії якості й безпеки продукції АПК, покликаної захищати людей від усілякого непотребу. Задоволення глави уряду викликав хіба що сам факт її існування та плідної роботи. Адже заклад сертифіковано за всіма міжнародними правилами, а його висновки визнаються за кордоном. Тобто гарантується об’єктивний контроль якості й безпеки експортних товарів вітчизняного АПК.

А от на внутрішньому ринку справи геть кепські. Прем’єр обурюється тим, що держава розробляє і затверджує стандарти, які відповідають європейським вимогам, а виробники легко обдурюють покупця — фальсифікують склад продукту. «І цей виробник прагне до Євросоюзу, прагне захисту і підтримки з боку держави? — багатозначно звернувся до урядової зали Микола Азаров. — Це не лише неприпустимо, а й цинічно».

Фахівці Держспоживінспекції повідомили Прем’єру, що у 2008-2009 роках держава майже не виділяла кошти на перевірку якості. Це призвело до того, що споживача нині обдурюють у 80% випадках. На думку Миколи Азарова, це становить реальну загрозу національній економіці і рівню життя людей.

Однак виробники, які кинулися на здешевлення технологій та за надприбутками, чомусь забувають: омріяна багатьма з них євроінтеграція розпочинається з європейської поведінки на ринку, особливо внутрішньому. Це диктує елементарну відповідальність за свій товар. От і прагне уряд запровадити такі правила, коли на ринку залишаться лише добросовісні виробники й торговельні мережі.

Закони треба змінювати

Перший крок на цьому етапі — прем’єрське доручення Міністерству економічного розвитку і торгівлі, НАНУ, іншим галузевим академіям розробити комплексну державну програму управління якістю. Свій погляд глава уряду звернув і в бік парламенту: «Чому досі у Верховній Раді не розглянуто проекти закону «Про внесення змін до законів України та Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» та «Про внесення змін до законів України щодо декларації про відповідність?»

Водночас перед головою Держспоживінспекції поставлено вимогу виправити неприпустимі прорахунки в підготовці нормативної бази у сфері захисту прав споживачів. «Ми максимально дерегулюємо підприємницьку діяльність, забезпечуємо повну свободу, за винятком двох сфер, — наголосив Микола Азаров, — коли йдеться про здоров’я і безпеку громадян. Тут контроль, виходячи з ситуації, навпаки, треба посилювати». А нормативну базу, навпаки, треба змінювати. Недосконалим Прем’єр вважає закон про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Це його норми забороняють проводити перевірки підприємств без повідомлення за 10 днів. То про яку профілактику чи упередження йдеться?

Для підвищення ефективності роботи керівництву Держспоживінспекції доручено внести в уряд пропозиції про створення мережі випробувальних лабораторій для проведення досліджень якості та безпеки продуктів харчування. Як для виробників, що мають намір вийти зі своїм товаром на ринок, так і для реагування на звернення громадян.

«Державна програма контролю за якістю виробництва продукції, — підкреслив Микола Азаров, — є обов’язковою умовою подальшого прискореного розвитку економіки». Адже свій величезний сільськогосподарський потенціал Україна не має права «дискредитувати і розтринькати по дрібницях». Єдиним рецептом тут є опора на власні сили, стимулювання реального сектору і подальше зростання соціальних гарантій саме за рахунок підвищення економічних показників.

Податки забезпечать чорнобильців

Ситуація з протестами цієї категорії громадян останнім часом набуває особливої актуальності. Нині державні ресурси дали змогу переглянути пенсії та доплати інвалідам-чорнобильцям і ліквідаторам катастрофи. Про це на традиційному брифінгу в ході урядового засідання поінформував журналістів віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.

Вже з 1 січня наступного року вони отримуватимуть нові пенсії. Їх середній рівень становитиме майже 4 тис. 125 грн. Це буде здійснено за рахунок осучаснення індивідуального заробітку на базі 2006 року та відповідного пенсійного перерахунку. Крім того, уряд пропонує підвищити додаткову пенсію інвалідам-ліквідаторам за заподіяну шкоду здоров’ю на рівні 50%, 40% і 30% прожиткового мінімуму відповідно до групи інвалідності. Нині їм доплачують по 30%, 20% та 15%.

Передбачено збільшення пенсій для дітей-інвалідів, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, — із 380 до 994 грн. А для непрацездатних осіб, які втратили годувальника через цю катастрофу, — з 1786 до 3749 грн. Більше отримуватимуть також інваліди з числа потерпілих, які не брали участі в ліквідації. «І група отримуватиме 1553 грн, ІІ - 1294 грн, а ІІІ — 1225 грн», - конкретизував урядовець.

На збільшення цих виплат додатково необхідно віднайти 1,9 млрд грн. Півмільярда, за даними Сергія Тігіпка, до держбюджету наступного року вже закладено. Інші Кабмін сподівається отримати від запровадження податку на розкіш. Це, за прогнозами урядовців, дасть приблизно 800 млн грн. Окремо в будинку на Грушевського розраховують на надходження від спеціального збору з офшорних операцій. Цей очікуваний ресурс сягає 3 млрд грн. «Якщо ми ухвалимо лише два цих рішення, то вдвічі перевищимо потреби для пенсійного забезпечення чорнобильців», — резюмував віце-прем’єр.

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ

  • Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання безоплатної правової допомоги (постанова Кабінету Міністрів);
  • Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (постанова Кабінету Міністрів);
  • Про внесення змін до Порядку надання  дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості (постанова Кабінету Міністрів);
  • Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (постанова Кабінету Міністрів).