Щоб місцеві вибори восени відбулися за відкритими списками, новий виборчий закон слід ухвалити протягом найближчих двох тижнів, стверджують народні депутати і обіцяють, що пропишуть максимально прозору процедуру, щоб на майбутнє уникнути фальсифікацій. Експерти ж стверджують, що законопроекти, які стосуються змін до виборчого законодавства, дуже громіздкі й заплутані, тому вони створять ще більше проблем, ніж було раніше.

Мажоритарку також залишать?

«У парламенті вже зареєстровано чотири різних законопроекти про місцеві вибори, — розповідає політолог Олександра Решмеділова. — Усі їх подали народні депутати від коаліції, але один з них — № 2831-2 розробила спеціальна експертна група. Як зазначив Володимир Гройсман, фінальний варіант документа, мабуть, враховуватиме положення всіх проектів. Тому поки що рано обговорювати деталі.

Проте наявність чотирьох законопроектів свідчить, що кожен із них має власну мету, тому залежно від справжніх цілей влади залежить, який проект буде реалізовано. Якщо влада робитиме спроби втриматися за будь-яку ціну, тоді залишиться мажоритарка. Якщо ж буде обрано шлях децентралізації й реформ, будуть відкриті партійні списки».

За словами політолога, досвід використання різних типів виборчих систем показує, що результати виборів залежать не лише від народного волевиявлення, а й від правил, за якими вони відбуваються. В Україні застосовували широку палітру різноманітних виборчих систем, кожна з яких мала свої переваги й вади.

«Немає ідеальної виборчої системи, головне — виконувати правила гри, а не шукати обхідних шляхів. Тому змінюючи виборчу систему, потрібно розуміти, що необхідно проводити велику роз’яснювальну роботу, — підкреслила експерт. — Адже як і будь-яке нововведення, виборча система має потребу в популяризації, чіткому, прозорому, загальнодоступному викладі методики розрахунку. Тільки після цього її можна запроваджувати. А у нас навпаки: ми спочатку стрибаємо в останній вагон потяга, що відходить, а потім дивуємося, чому знову з’являється простір для маніпуляцій».

На думку Олександри Решмеділової, в суспільстві є чітка вимога щодо справжнього місцевого самоврядування й децентралізації. У межах адміністративно-територіальної реформи сам процес укрупнення місцевих громад украй складний. А органи місцевого самоврядування, як відомо, прив’язані до територіальних громад (сільські, селищні та міські) та їхніх об’єднаних інтересів (районні й обласні). Тому постає запитання: навіщо обирати місцеві ради у жовтні 2015-го, якщо, за найоптимістичнішими прогнозами, адміністративно-територіальну реформу вдасться здійснити лише на весну 2016 року?

Але чекати проведення реформи депутати не хочуть, запевняючи, що вибори мають відбутися у строки, визначені в Конституції. І проходити вони мають за партійними списками. Тож на сьогодні в парламенті вже зареєстровано чотири альтернативні законопроекти щодо змін виборчого законодавства. Першим було зареєстровано законопроект №2831, поданий групою депутатів від фракції «Батьківщина». Він пропонує провести вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах рад на принципово новій законодавчій основі, яка передбачає пропорційну систему виборів за відкритими списками. Вибори депутатів сільських, селищних рад, згідно з проектом, проводять за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія села. Вибори сільських, селищних, міських голів запропоновано проводити за мажоритарною системою.

Ще одним законопроектом — від фракції «Народний фронт» — передбачено, що вибори депутатів сільських, селищних, міських (з населенням до 300 тисяч осіб) рад відбудуться за мажоритарною виборчою системою, оскільки вона забезпечує найкращий зв’язок обраних депутатів із виборцями і округами. Законопроект також пропонує механізм пропорційних виборів депутатів міських рад за відкритими виборчими списками.

Пропонується скорочення чисельності депутатського корпусу приблизно удвічі. «Людина приходить, бачить партію, яка подобається, кандидата, який подобається, персонально цього кандидата записує. Це і є відкриті виборчі списки», — пояснив народний депутат Леонід Ємець. Він додав, що для сіл і селищ запропоновано залишити мажоритарні округи через невелику кількість жителів. «Ми просто не бачимо сенсу, коли 500 осіб повинні обирати не одного депутата від своєї громади, а проводити там обрання партійні».

Депутат додав, що в парламенті зареєстровано кілька альтернативних проектів, але не всі з них містять пункти про відкриті списки. Він нагадав, що коаліційна угода чітко передбачає, що вибори мають відбутися за зміненою системою: з відкритими виборчими списками та виборами голів великих міст у два тури.

Кандидати підуть у народ

Автори ще одного документа (а ними стали представники кількох різних фракцій) наполягають, що вибори депутатів сільських, селищних, районних у місті рад, міських рад міст з кількістю виборців до 90 тисяч осіб, районних рад потрібно проводити за мажоритарною системою. У кожному з округів може бути вибрано від 2 до 4 депутатів.

Право висувати кандидатів на виборах мають відповідні місцеві організації партій. Також передбачається можливість самовисування кандидатів. Кожен виборець матиме право проголосувати лише за одного кандидата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Запропоновано істотно зменшити (в середньому на 30% нинішнього) й кількісний склад місцевих рад. А також законопроектом передбачено заборонити розміщення платної політичної реклами на телебаченні, радіо та носіях зовнішньої реклами. Тому тепер кандидатам доведеться частіше зустрічатися з виборцями віч-на-віч.

«Це непростий закон, він має багато нововведень у саму систему проведення виборів. Можливі складнощі, зокрема з підрахунком голосів, але іншого шляху в нас немає. Це єдиний шлях до Європи, єдиний шлях сформувати правильну соціальну комунікацію в суспільстві, коли призначатимуть депутатів не вожді в партійних кабінетах і не грошові мішки, коли люди самі визначатимуть шляхом голосування тих, хто має право представляти їх у Верховній Раді чи у місцевих радах», — зазначив перший віце-спікер Андрій Парубій, коментуючи цей документ.

Зберегти мажоритарну систему й доповнити її партійними списками пропонують автори ще одного законопроекту. Вони наполягають, що висування кандидатів здійснюватиме місцева організація партії — не більш як по 2 кандидати в кожному територіальному окрузі.

Який саме варіант буде взято за основу, депутати обіцяють вирішити вже найближчим часом. Політологи припускають, що може залишитися старий закон, який буде трохи змінено. А від нововведень не чекають істотних змін на краще. «Нині всіляко демонструється бажання ухвалити закон, який би грунтувався на відкритих списках політичних партій. Але виставляється така кількість різних умов і обмежень, що в результаті цей закон перестане діяти або діятиме вибірково», — вважає голова фонду «Українська політика» Кость Бондаренко.

На переконання політолога, законопроекти містять багато колізій, і якщо їх не вдасться позбутися у кінцевій редакції документа, який буде ухвалено, кандидати будуть змушені масово звертатися в суди, щоб відстояти своє право буди депутатом.