Звертаюсь до вас за дорученням пенсіонерів, щоб роз’яснили на сторінках газети, скільки років страхового стажу потрібно для підвищення пенсії пенсіонерам, які пішли на пенсію більш як 10 років тому, тобто до 2010-го. Ми живемо на забрудненій території, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи в 1986 році. Тому на пенсію чоловіки пішли у 54 роки, а жінки — в 49. Страхового стажу потрібно було чоловікам 20 років, жінкам — 15. Хто заробив більше, під час виходу на пенсію за кожний відпрацьований рік донарахували мізерну надбавку.
Нині для підвищення пенсії за новим законом потрібно мати страхового стажу жінкам 30 років, а чоловікам — 35. Так і зроблено під час підняття пенсії, кому виповнилося 65 років. Ми всі маємо посвідчення громадян України, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи в 1986 році. А тому хочемо знати, чому Міністерство соцполітики рівняє всіх однаково, хто пішов на пенсію більш як 10 років тому, з тими, хто виходить нині.
В «Урядовому кур’єрі» від 23 січня 2020 року є роз’яснення про пенсійний вік і стаж, де йдеться, що до 2020-го страховий стаж має становити не менш як 27 років.
Тому хочемо, щоб дали роз’яснення за нашим зверненням. Маємо по 30 років стажу, хтось трохи менше. З повагою пенсіонери. Допоможіть з’ясувати ситуацію.
Божко В.,
с. Седлище Любешівського району Волинської області
Якість життя населення значною мірою залежить від пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості в завтрашньому дні осіб, які працюють. Саме пенсійне забезпечення — основна складова системи соціального захисту населення.
У 2004 році набрав чинності Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким запроваджено поняття «страховий стаж». Це кількість років, які людина не тільки працювала, а й сплачувала внески до Пенсійного фонду. Якщо людина оформлена легально, внески за неї в обов’язковому порядку сплачує роботодавець.
Уряд не змінює правила: під час оформлення пенсій всі відпрацьовані роки до 2004-го враховують як страховий стаж. Різні лише способи підтвердження наявності страхового стажу. До 2004 року страховий стаж обчислюється згідно із записами у трудовій книжці. Враховують і всі пільги, які були чинними в той період. Після 2004-го страховий стаж обчислюється автоматично на підставі даних персоніфікованого пенсійного рахунку.
Відповідно до ст. 26 закону, з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018-го по 31 грудня 2018 року — не менш як 25 років; з 1 січня 2019-го по 31 грудня 2019 року — не менш як 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020-го — не менш як 27 років; з 1 січня 2021-го по 31 грудня 2021 року — не менш як 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022-го — не менш як 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023-го — не менш як 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024-го — не менш як 31 рік; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025-го — не менш як 32 роки; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026-го — не менш як 33 роки; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027-го — не менш як 34 роки; починаючи з 1 січня 2028 року — не менш як 35 років. Тобто 27 років страхового стажу необхідно мати для призначення пенсії у 2020-му.
Відповідно до ст. 28 закону, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам, якщо пенсію призначено після 01.10.2011, а також 25 років для чоловіків, 20 років для жінок, якщо пенсію призначено до 01.10.2011, пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком.
З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності в чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про державний бюджет України на відповідний рік, але не менш як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений законом. Тобто розмір пенсії цій категорії не може бути меншим з 01.01.2020 (4723 мін. заробітна х 40%) 1889,20 гривні.
Але нині відповідно до постанови Кабінету Міністрів №543 від 26.06.2019 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» установлено, що з 1 липня 2019 року, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу, передбаченого абз. І ч. 1 ст. 28 закону (35 років для чоловіків, 30 років для жінок) не досягає 2000 гривень, їм надано доплату до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (закон 2148), де внесено зміни до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01.01.2018 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надають із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку. Тобто якщо зменшення на 10 років, то необхідний стаж — 15 років (25 років мінус 10), якщо зменшення на 8 років, то необхідний стаж 17 (25 мінус 8) і так поступове збільшення.
З 1 жовтня 2017 року перераховано та осучаснено всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку пенсій за матеріалами пенсійних справ.
Насамперед пенсійна реформа забезпечила єдині принципи обчислення пенсій та усунула різницю в розмірах пенсій, призначених у різні роки.
Усі раніше призначені пенсії збережено і перераховано з використанням вищого показника заробітної плати, який використовують у нарахуванні пенсій, і в подальшому автоматично перераховуватиметься щорічно з урахуванням зростання показників середньої зарплати й інфляції.
Якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
П. 2 цієї постанови передбачає, що в 2019 році перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Відповідно до п. 2 порядку, перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до: закону; ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ч. 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
П. 8 цього порядку передбачає: якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до закону, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених законом, за матеріалами пенсійних справ.
Наголошуємо, що розмір пенсії кожного пенсіонера, обчислений за нормами цього закону, визначається індивідуально з урахуванням набутого особою страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачували страхові внески. Тому якщо нині пенсія менша як 2000 гривень і немає необхідного стажу, а саме 35 років у чоловіків та 30 — у жінок, то цю доплату до пенсії не нараховують незалежно від того, коли людина вийшла на пенсію.
Доглядаю за людиною, якій 81 з половиною рік. Звернулася до органів соцзахисту для оформлення догляду, однак заяви не приймають. Сказали: поки що призупинено. А коли відновлять, не знають. Як далі бути?
В. Красюк
20 березня 2019 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян», яка врегульовує питання надання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.
До ухвалення цього акта розмір щомісячної компенсаційної виплати визначали згідно з двома постановами КМУ від 26.07.1996 р. №832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» та від 29.04.2004 р. №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги». Відповідно до постанови №832, розмір щомісячних компенсаційних виплат становив 4,80 гривні.
Для узгодження підходів щодо призначення і виплати компенсації фізичним особам за надання соціальних послуг, а також у зв’язку з численними зверненнями структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій стосовно недостатнього розміру компенсаційних виплат, призначених відповідно до постанови №832, постанову скасовано.
Оскільки організаційні та правові засади надання соціальних послуг спрямовано на запобігання складним життєвим обставинам, подолання або мінімізацію їхніх негативних наслідків особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, визначає Закон України «Про соціальні послуги» (закон). Відповідно до ч. 7 ст. 13 закону, фізичним особам, які надають соціальні послуги без здійснення підприємницької діяльності, виплачують компенсацію за догляд.
На виконання закону Міністерство соціальної політики готує новий порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду. Після затвердження цього порядку новий механізм призначення і виплати компенсації набуде чинності.
Тому можете звернутися до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації для оформлення щомісячної компенсаційної виплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2004 №558, фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, не здатним до самообслуговування, що потребують постійної сторонньої допомоги.
Компенсацію непрацюючим фізичним особам призначають виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах: 10% — фізичним особам, що надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам II групи та дітям-інвалідам.
Компенсацію призначають на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.
Компенсація фізичним особам, які досягли пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та інвалідам, які надають соціальні послуги, призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум з 1 січня 2020 року для працездатних осіб становить 2102 гривні, для осіб, які втратили працездатність, — 1638 гривень.
Для призначення компенсації подають такі документи: фізична особа, яка надає соціальні послуги: заяву про згоду надавати соціальні послуги; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копію трудової книжки, а якщо її немає, — письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів; заяву про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»).
Особа, яка потребує надання соціальних послуг, або її законний представник (у разі визнання цієї особи недієздатною) подає: заяву про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів I групи, інвалідність яких встановлено безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду).
Запитання можете надсилати на електронну адресу: expert@ukcc.com.ua
Ми в Google+