ТВОРЧІСТЬ

Майбутні дизайнери одягу — студенти Університету культури і мистецтв — представили на суд журі свої нові роботи

Оксана ЧИРВА,
Антон ФЕДОСЕНКО (фото)
для «Урядового кур’єра»

Кажуть, що курчат зазвичай рахують восени. Та другокурсники Інституту дизайну та реклами, що навчаються на факультеті дизайну одягу Київського національного університету культури і мистецтв, вирішили посперечатися з народною мудрістю, представивши свої перші серйозні роботи на суд університетського журі на початку цієї зими. Роботи, виконані з нестандартних нетканих матеріалів, стали підсумком вивчення однієї з профільних дисциплін — дизайн-проектування (йдеться про методи і техніки формотворення), а заодно — першою спробою заявити про себе вголос.

Юлії Балбус до душі військовий стиль.                                  Олені Зозулі припала до смаку техніка оригамі.

«Хоч ми вивчали методи і техніки формотворення протягом семестру, на роботу було відведено 2 тижні чистого часу, — каже другокурсниця Тетяна Зарічна, яка представила дуже цікавий проект під назвою «Амазонка», — та в мене особисто пішов майже місяць. Аби зробити свою «Амазонку», спочатку довелося власноруч виготовити нетовсті канати, а ще взяла звичайний мотузок, яким у селах підв’язують городину». Хоч набагато частіше студенти використовували папір, брали навіть кальку, а також дріт, робили з нього корсетну основу (незвичайна робота з дроту, прозорої трубки і обмотки з ниток у Вікторії Усенко), а потім додавали решту деталей. До речі, серйозні проекти не тільки забрали чимало часу, а коштували в середньому до 300 грн. «Нічого не вдієш, — усміхається Тетянин колега, майбутній дизайнер Жан Росковинський, — дизайн одягу — задоволення не з дешевих…»

Чорний метелик Жана Росковинського "народився" зі звичайних.. пакетів.     Олена Коваль, аби створити свій образ, скористалася шматком шкірзамінника...   

Дуже популярна останнім часом техніка модульного оригамі, якою давно послуговуються закордонні дизайнери, оскільки саме оригамі дає дуже багато можливостей для перетворення площини в об’ємно-просторову форму. Одна з таких форм — флексагон — здатна вивертатися сама через себе (сукня з оригамі червоного  кольору). Насправді флексагон свого часу був відкритий 23-річним англійським математиком Артуром Стоуном, який розважався, складаючи з паперу різноманітні фігури. Пізніше ця форма добре прислужилася й дизайнерам одягу, бо дає їм змогу отримувати нестандартні рішення. Тож студенти скористалися цими можливостями, як мовиться, на повну — їхні проекти здивували навіть багатьох викладачів. Річ у тім, сказала одна з викладачок після перегляду проектів, що знання допомагають створювати подібні речі, але проект кожного окремо — це результат творчого потенціалу автора.

         "Амазонка" Тетяни Зарічної народжувала особливий настрій.                Аби створити вбрання "Мертвої нареченої",  Катерина Бойко використала кальку.                                                                                                                           

«Це дуже сильний курс, — підсумувала викладач дизайн-проектування, яка є керівником студентських проектів, Оксана Чорна, — особливо бюджетна група — там студенти чітко знають, чого хочуть досягти у своїй майбутній професії. Є дівчина, яка має рідкісне для дизайнера поєднання рис характеру. З одного боку, вона справді талановита, а з другого — вміє дисциплінувати себе, вибрати головне, відкинувши зайве. Така сукупність дасть свої плоди, причому досить швидко».

Майбутній дизайнер Олексій Хлюстов полюбляє поєднувати біле з червоним.

А поки що майбутні дизайнери, склавши зимову сесію, планують свої подальші проекти. Дехто має намір взяти участь у конкурсі колекцій для дизайнерів-початківців уже цієї весни (задля цього під час зимових канікул доведеться попрацювати, не тільки створивши оригінальний одяг на папері, а й власноруч пошити колекцію), тож наступних «курчат» вони рахуватимуть, коли у столиці зацвітуть каштани…