Оскільки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відбув з робочим візитом до Сполучених Штатів Америки, чергове засідання уряду проводив перший віце-прем’єр-міністр Віталій Ярема. Основну увагу він зосередив на ситуації, що склалася в Автономній Республіці Крим, зокрема у розрізі можливого проведення на півострові референдуму.   

«Наголошую: ми не визнаємо легітимності так званого уряду на території Кримської Автономії та жодним чином не підтримуємо будь-які його дії та рішення. На півострові діє злочинне угруповання, яке в неконституційний спосіб захопило владу та опирається на російських військових. Тому ніякого легітимного референдуму в Криму не може бути проведено, бо волевиявлення під прицілом автоматичної зброї не буде визнане ні Україною, ні світом у цілому. І будь-які результати цього референдуму не матимуть жодної юридичної сили», — категорично заявив Віталій Ярема.

Під дулом автоматів легітимні  рішення не приймаються

При цьому він підкреслив, що уряд готовий розпочати загальнонаціональний політичний діалог з приводу ситуації в Криму, однак цей діалог має бути цивілізованим і публічним.

Переважна більшість кримчан виступає проти іноземної військової присутності. Фото з сайту theguardian.com

Навіщо ослабляли армію?

Коментуючи події на півострові в цілому, перший віце-прем’єр зазначив, що там тривають агресивні спроби дестабілізації внутрішньополітичної ситуації російськими військовими. «Український уряд, як і український народ, був і залишається на тій позиції, що присутність російських військовослужбовців та військової техніки в Криму поза межами розташування об’єктів Чорноморського флоту Російської Федерації є очевидним порушенням підписаних між Україною та Росією міжнародних угод та Конституції України. Грубо порушуючи Угоду про тимчасове перебування російських військових на території автономії, вони дестабілізують мирне життя, провокують українських військових на силові дії та підривають цілісність Української держави», — заявив Віталій Ярема.

Разом із тим він наголосив, що українські офіцери та солдати продемонстрували неабияку витримку та гідність і не відреагували на провокації з боку російських військових. Водночас нині російські війська постійно нарощують свою присутність на східних кордонах України, тож наші Збройні сили приведено у повну бойову готовність, розпочато всеукраїнські військові навчання, опрацьовується питання створення на базі внутрішніх військ Національної гвардії України.

«Переконаний, у цей складний час армія виконає свій високий обов’язок щодо захисту України, незважаючи на те, що протягом останніх чотирьох років здійснювалася системна диверсія з підриву національної безпеки та оборони. Найближчим часом органи прокуратури повинні розпочати розслідування та притягнути до відповідальності кожного, хто мав стосунок до розкрадання військового майна у структурах Міністерства оборони», — заявив Віталій Ярема.

Крім того, Кабінетом Міністрів вжито заходів для збільшення фінансування потреб української армії. Так, військовим у необхідних обсягах доставляють пально-мастильні матеріали, вирішуються питання поставок речового майна. Крім того, виділено 125 мільйонів гривень для одноразового грошового забезпечення військовослужбовців у Криму, і уряд робить усе для того, щоб забезпечити вчасне надходження цих виплат, додав перший віце-прем’єр.

Маски скинуто

Він також нагадав про єдність світової спільноти у питанні підтримки України. «Світ побачив агресивну політику нашого сусіда, який роками запевняв нас у своїх добрих намірах, більше того, виступав як гарант нашої безпеки та стратегічний партнер. Світова спільнота засудила спроби зовнішнього втручання у внутрішні справи України і одностайно висловилася за збереження територіальної цілісності та суверенітету нашої держави», — наголосив Віталій Ярема.

Російська агресія та прояви сепаратизму наклалися на вкрай складну соціально-економічну ситуацію. Тож нині один з головних обов’язків уряду полягає у забезпеченні стабільної роботи всіх державних інституцій. Першочерговими завданнями Віталій Ярема назвав: подолання кризи; оперативне та неупереджене розслідування масових убивств громадян, яке здійснювалося останніми місяцями на території Києва та інших областей; встановлення належного правопорядку, миру і спокою у державі.

Звертаючись до міністра економічного розвитку і торгівлі Павла Шеремети, перший віце-прем’єр наголосив на необхідності прискорення подання на розгляд Кабінету Міністрів проекту плану заходів «100 днів — 100 кроків уряду» щодо виконання програми діяльності Кабміну.