Електронна пошта - зручна штука. Відправив лист - і його отримають навіть в іншому місті України вже за кілька хвилин. Думала, що послугами звичайної пошти не доведеться більше користуватися. Проте виявилося, що в деяких випадках "Укрпошта" є просто незамінною. Якщо, наприклад, вам треба відправити чи отримати бандероль. Адже нині поки що тільки у фантастичних фільмах можна розщепити будь-яку річ на атоми, швиденько кудись переправити, і вона там матеріалізується вже за кілька секунд у своєму звичному вигляді. В реальному житті поки що так не виходить, а шкода! Скількох непорозумінь та зволікань можна було б уникнути!

Переконалася в цьому, коли напередодні новорічно-різдвяних свят замовила диски з кінофільмами в Інтернет-магазині міста Черкаси. По тій же електронній пошті домовилася з продавцями, що своє замовлення отримаю за кілька днів. Проте... чекати на омріяне кіно довелося кілька тижнів - ну звикли, напевно, поштовики все робити неквапливо. Але, як кажуть, нехай уже пізніше, ніж ніколи. Врешті, посилку я таки отримала, гроші заплатила і вже насолоджувалася переглядом, коли з Черкас надійшов черговий електронний лист. Продавці Інтернет-магазину запитували: коли ж, нарешті, вишлю їм гроші за товар?

- Але ж я не отримала б бандероль, якби не заплатила гроші. Це ж було за платіжкою, - відповідаю здивовано. А вони мені: "Ми грошей досі не отримали! Навіть з власної ініціативи ходили до місцевого відділення зв'язку. Проте нам сказали, що на вказане прізвище кошти ніхто не переказував!" Дивина та й годі, куди ж поділися гроші? Ну, зачекали ми ще з тиждень. У них - нічого, а ось у мою поштову скриньку кинули повідомлення з місцевого поштового відділення про те, що мені з Черкас надійшли поштовим переказом якісь... гроші. Сума на диво збігалася з тою, на яку чекали продавці Інтернет-магазину. Але чому гроші маю отримати я з Черкас, а не вони від мене з Києва? Моєму здивуванню не було меж!

Розбиратися з цим питанням з місцевими працівниками пошти довелося... кілька годин (час! нерви!!!). Та врешті з'ясували, що коли столичні поштовики оформлювали платіжку, за якою гроші мали направити до Черкас, вони неправильно вказали на бланку прізвище отримувача грошей. Змінили лише одну літеру, а продавець Інтернет-магазину за своїм паспортом не зміг отримати кошти. Ось так пролежали вони на пошті в Черкасах місяць. А оскільки їх ніхто не отримав, за законом тамтешні поштовики просто... відправили їх назад до Києва. Ось так мої гроші до мене врешті й повернулися!

- Тоді я вас прошу, відправте гроші назад - адже люди в Черкасах давно на них чекають! - звернулась до київських поштовиків. "Не проблема, - кажуть, - але не так швидко. Спочатку оформимо всі належні документи на їх повернення..."

Коли за добу продавець у Черкасах врешті отримав гроші, про що й повідомив мені електронною поштою за кілька хвилин, я зітхнула з полегшенням. Але поміркувавши, дійшла цікавого висновку: аби за цей час (майже півтора місяця!!!) вирішила пішки дістатися до Черкас та віддати гроші продавцю Інтернет-магазину з рук у руки, вийшло б, мабуть, швидше...