У нашій країні часто виникають кумедні ситуації. Якщо вони стаються у повсякденному житті, то їх можна звести на гумор. Але коли такі парадокси з’являються у законодавчій площині, то від цього насамперед потерпають пересічні громадяни. І тут уже не до жартів. Як, скажімо, з військовим збором 1,5% під час купівлі-продажу валюти.
Верховна Рада 2 березня ухвалила зміни до Податкового кодексу, проголосувавши за запровадження цього податку, і 13 березня вони набули чинності. Цей збір поширювався на будь-які операції, пов’язані з валютними цінностями. Але ні звичайні люди, ні банкіри, ні навіть Міністерство фінансів не знали, який же затверджено порядок його нарахування. Тож упродовж березня банки робили як їм заманеться: одні брали цей відсоток лише з купівлі валюти, другі — тільки з продажу. А були й такі спритники, які не гребували брати цей податок з обох операцій. Однак були й альтруїсти — вони той відсоток з людей взагалі не брали. Щоправда, таких фінустанов дуже мало.
Робили хто як хотів
На запитання кореспондента «УК» фахівцям компанії «ПростоБізнесКонсалтинг», чи зазначена в законі про зміни до Податкового кодексу норма і як її розуміти, вони розводили руками. «Там визначено: доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), що пов’язано з переходом права власності на такі валютні цінності. Таким чином, це можна трактувати при кожній операції по-різному (покупці або (та) продажу валюти). А можна і регламентувати так, як у разі збору до Пенсійного фонду — має платити покупець», — відповіли нам у компанії.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова трактує по-своєму: з огляду на економічні терміни гривня також є валютною цінністю. «А що це означає? Людина, купуючи продукти в магазині, мусить сплатити військовий збір. Ми ж не маємо права порушувати чинне законодавство», — апелює вона. Справді і сміх і гріх.
Тепер начебто всі проти
Але якщо говорити серйозно, то безпосередньо банки, Мінфін, Державна фіскальна служба та Нацбанк України вже заявили, що вони проти такого збору. Начебто не проти відмінити його й народні депутати.
Так, директор департаменту податкової та митної політики і методології бухгалтерського обліку Мінфіну України Микола Чмерук ще днів десять тому сповістив громадськість, що його відомство проводить на цю тему консультації з представниками Нацбанку й Державної фіскальної служби.
Але напрошується запитання: навіщо тоді було лобіювати у Верховній Раді ухвалення змін до Податкового кодексу, якими запровадили той військовий збір?
Хоча Микола Чмерук заявив, що його міністерство не розробляло цього виду податку — то були правки народних обранців.
«Ми маємо ситуацію, коли є норма про сплату військового збору, проте немає бази оподаткування. Такі законодавчі колізії — це додатковий фактор дестабілізації ситуації, зокрема й у банківському секторі», — каже пані Коробкова.
Проте деякі банкіри і їхні асоціації не заперечують військового збору, вони проти тієї законодавчої колізії, яка виникла у Податковому кодексі. Тож якби у законодавстві не було плутанини, фінансові установи згодні збирати цей вид податку. І це при тому, що фізична особа, купуючи валюту, крім військового збору 1,5% сплачує ще й 2% у Пенсійний фонд.
Однак юристи і незалежні економісти зазначають, що українців обклали непомірною кількістю податків з доходів. Адже всі працюючі вже сплатили один (до того ж чималий) податок у державну скарбницю із своїх заробітних плат. Тому решта зборів — це фактично подвійне, а то й потрійне оподаткування. Отже, держава, яку уособлюють різні фінансові інституції та народні обранці, сама порушує законодавчі принципи.
Досвід вчить
Досвід справляння таких податків (або лише намагання їх запровадити) вчив нас тільки одному — це збільшувало й без того велике фіскальне навантаження на фізичних осіб і робило дуже привабливим чорний ринок.
Пригадую історію практично дворічної давності, коли Нацбанк за правління тодішньої влади для поповнення держскарбниці намагався запровадити 15-відсотковий податок з купівлі валюти. Навіть тоді при регуляторі було створено спеціальне відомство для боротьби з махінаціями на валютному ринку країни. Громадськість та журналісти прекрасно розуміли, що пересічні українці (а не багатії та злочинці) віддаватимуть значну частку своїх потом і кров’ю зароблених грошей за купівлю доларів на лікування, відпочинок тощо. Тому нападки всього люду на це обкрадання народу похитнули Нацбанк, і він відступив.
Схоже, що відступають сьогодні в питанні стягнення військового збору з валютних операцій всі державні органи влади, зокрема й Верховна Рада. Саме з останньої надходять відомості про те, що народні обранці хочуть законодавчо відмінити цей податок. Тим паче, що українці й без того підтримують нашу доблесну армію, всіляко їй допомагаючи хто чим може.
Ми в Google+