Коли побачив в одеській маршрутці «Молитву водія», спершу подумав, що то черговий витвір автодорожнього гумору — на кшталт прохання «їсти зернята з лушпинням» чи попередження, що зупинка «десь тут» виконується «десь там». Але ні — на аркушеві лише смиренне прохання «зберегти від наглої смерті мене і ввірених мені людей» і «допомогти неушкодженим доставити кожного за його потребою». А ще — згадка про злий дух лихацтва та нечисту силу пиятики, яких слід уникнути, аби «з чистою совістю дожити до глибокої старості без тягаря вбитих та покалічених через мою недбалість людей».

І річ навіть не в самій наявності такої декларації. Зауважив, що водій, на відміну від більшості своїх колег, і справді не прагнув на кожному повороті втерти носа Шумахеру, та й, гальмуючи, зважав, що в салоні чимало пасажирів їде стоячи і не всі вони молоді та здорові. Ні, така дурня, що заради кращого обслуговування пасажирів слід було б розвішати «молитву» по всіх маршрутках, навіть і на думку не спадає.

Іконка, що в наших автівках нерідко розташована там, де в інших зазвичай буває «air bag», рятує тільки тих, хто й сам дбає про власну безпеку та виявляє обережність.

У випадку ж із маршруткою ситуація ще більш серйозна, адже, крім власного, — на кону ще й життя «ввірених тобі людей». Чітке усвідомлення цієї обставини і щире бажання не лише заробити на хліб насущний, а й чесно і по совісті робити свою справу — ось що має бодай трішки поліпшити життя одеситів на міських маршрутах. Адже організаційних і технічних передумов для того небагато. Маршрутки ходять переважно переповненими. Графік, начебто укладений міськуправлінням автотранспорту, виконується часто абияк. Погана вентиляція більшості маршруток, яку зауважила ще попередня міська адміністрація, так і залишилася нерозв’язаною проблемою.

Коли ж до цього додати ще й безшабашного водія, що чимдуж тисне на газ, аби випередити конкурента у гонитві за пасажиром, і при цьому однією рукою тримає кермо, а  другою — розраховується з пасажирами, третьою (бо ж які іще варіанти?) тримає слухавку біля вуха, —  то ситуація стає зовсім прикрою.

Саме з такою еквілібристикою була пов’язана березнева ДТП на Балківській, коли водій відволікся, приймаючи плату за проїзд, і в’їхав у приватний мікроавтобус. Траплялися випадки й значно страшніші: позаторік під час аварії, що сталася в районі Херсонського скверу, загинула 8-річна дівчинка.

Тож коли Святий Петро пояснює попові, чому той має йти до пекла, а новоприбулий шоферюга — до раю, — «Бо на твоїх проповідях вони спали, замість молитися, а в його автобусі молилися, замість спати» — це смішно тільки в анекдоті.